Ухвала суду № 52278769, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/17152/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів Миколаївської області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 р.

у справі № 2а-798/12/1470

за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»

до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів Миколаївської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» (далі - позивач, ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів Миколаївської області (далі - відповідач, ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва №0000252300 від 17 січня 2012 року. В іншій частині в задоволенні позову відмолено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 р. постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 р. в частині задоволення позову і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного законодавства та інших питань, згідно чинного законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючи органи за період з 04 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 28 грудня 2011 року № 1035/36/14307653.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.198.1, п.198.2,п.198.3,п.198.6 ст.198, п.200.1,п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення за липень 2011 року на суму 20 908,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 1 440 905,00 грн. за травень-червень, серпень-вересень 2011 року.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 17 січня 2012 року № 0000252300, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 31 362,00 грн. (20 908,00 - сума завищення від'ємного значення та 10 454,00 - штрафні санкції).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладалися господарські договори з контрагентами: ТОВ «Порт-сервіс», ТОВ «Юні Трейд Компані», ПП ВКФ «Промзварка», які були належним чином виконані, що підтверджено первинними документами.

Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги вирок суду щодо директора ТОВ «Порт-сервіс», оскільки він не стосується спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту.

В частині відмови в задоволенні позову ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» сторонами рішення першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку не оскаржувались.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів Миколаївської області відхилити.

2.Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун