Рішення № 5227490, 20.02.2007, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 лютого 2007 р. Справа 13/58-07

за позовом:Приватний підприємець ОСОБА_1, 21050, АДРЕСА_1

до:Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАСТОР", 21021, м. Вінниця, проспект Юності18, код № 32604164

позов на суму 3164,78 грн

Головуючий суддя Тісецький С.С.

При секретарі судового засідання Новожилова Л.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2, довіреність № 309260 від 05.12.06

відповідача : не зявився

ВСТАНОВИВ :

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву та доказів витребуваних ухвалою суду від 10.01.2007 р. не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Ухвалу суду від 10.01.2007 р. направлено відповідачу рекомендованим листом і тим самим судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення його належним чином про час і місце судового засідання.

Представник позивача через канцелярію суду подав заяву в якій пояснює, що відповідач 05.01.07р. (через 9 днів після подання позовної заяви) перерахував позивачу суму основного боргу, уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 395,30 грн. пені, 64,83 грн. 3% річних, 294,08 інфляційних втрат, 500,00 витрат на правову допомогу. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача із врахуванням уточнення 395,30 грн. пені, 64,83 грн. 3% річних, 294,08 інфляційних втрат, 500,00 витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що згідно договору постачання №086 від 14.10.2003 р. позивач передав відповідачу товар, за який відповідач розрахувався частково до подачі позову, а після подачі позову до суду оплатив основний борг повністю.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив незмінність своїх позицій що до заявленого позову.

Вислухавши доводи представника позивача та вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно тверджень позивача, в наслідок виконання умов договору постачання №086 від 14.10.2003 р., укладеного між сторонами та предметом якого є оплатна передача товару, позивач передав а відповідач прийняв товар на суму 136196,44 грн. Внаслідок часткової оплати відповідачем за отриманий товар та внаслідок часткового повернення товару, у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 2410,57 грн., а із врахуванням уточнення позивача на день слухання оплатив повністю, що підтверджується банківською випискою від 05.01.2007 р. на суму 2410,57грн.

Відповідно до п.3.5 договору, укладеного між сторонами, відповідач мав розрахуватись за отриманий товар на умовах фактичної реалізації товару через 7 банківських днів після надання звітності реальної реалізації товару.

Отже борг відповідача перед позивачем в сумі основного боргу погашений.

Також позивач просить стягнути з відповідача 294,08 грн. інфляційних нарахувань, 64,83 грн. 3% річних згідно наданого розрахунку, 395,30 грн. пені згідно розрахунку позивача відповідно п.8.2. договору, 500,00 витрат на правову допомогу відповідно до договору доручення від 31.10.2006р.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,

Відповідно до п.2 ст.551 ЦУ України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Разом з тим позивачем не доведено факту настання у відповідача обовязку до сплати суми заборгованості. Як встановлено в ході судового засідання, відповідач не надав позивачу звіту про реалізацію отриманого товару на ту суму заборгованості, яка є предметом заявленого позову. Таким чином немає підстав вважати, що у відповідача настав строк до оплати за отриманий товар, як це передбачено договором, укладеним сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак позивачем не доведено обставин виникнення у відповідача обовязку до сплати за отриманий за договором товар.

За таких обставин заявлений позивачем позов задоволенню не підлягає.

Підлягає припиненню провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2410,57 грн. основного боргу на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмета спору.

Керуючись ст.ст.525, 526, ЦК України, ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 33, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.В позові відмовити.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2410,57 грн. основного боргу на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмета спору.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України 21.02.07