Рішення № 5227312, 18.05.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "18" травня 2009 р. по справі № 03/66-38

за позовом Підприємця ОСОБА_1, м. Ківерці

до відповідача Приватного підприємства “Станколіс”, м.Ківерці

про стягнення 7 512 грн. 30 коп. заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат

Суддя Сініцина Л.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - представник, дов. в справі

від відповідача: н/з

Суть спору: Підприємець ОСОБА_1 просить суд стягнути з Приватного підприємства “Станколіс” 7 512 грн. 30 коп. заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат за поставку продукції по накладних.

Відповідач відзиву на позовну заяву згідно статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суду не подав, в судове засідання представник вдруге не зявився.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Із досліджених наявних матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Підприємець ОСОБА_1 поставив Приватному підприємству “Станколіс” продукцію - металопрокат на загальну суму 15538 грн. 22 коп., що підтверджується накладними №640 від 08.08.2007р., №675 від 20.08.2007р. та №686 від 27.08.2007р. (а.с.16-18).

Відповідно до виписки банку від 06.09.2007р. Приватне підприємство «Станколіс»проплатило позивачу 10000 грн. (а.с.19).

Отже, заборгованість Приватного підприємства «Станколіс»перед підприємцем ОСОБА_1 становить 5 538 грн. 22 коп. (15538,22 10000,00 = 5538,22 грн.) (а.с.21) і підлягає до стягнення.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку ціни позову, сума інфляційних втрат за період з вересня 2007 року по 2008 рік становить 1755,60 грн., сума 3% річних 218,48 грн. (а.с.21).

Оскільки господарські операції відбувались відповідно до накладних, в яких не передбачались терміни оплати продукції, письмових договорів з визначенням терміну сплати також не укладалося, тобто, строк оплати продукції не визначався. Отже, відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання, відсутні підстави для стягнення суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу.

В стягненні інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1 974,08 грн. (7512,30 5538,22 = 1974,08 грн.) слід відмовити.

Враховуючи те, що позивач в досудовому порядку не звертався до відповідача з письмовими пропозиціями про погашення суми боргу, позовна заява є першою вимогою, суд приходить до висновку, що судові витрати в сумі 220 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2100 грн. на користь позивача з відповідача не підлягають до стягнення, оскільки вини відповідача в тому, що позивач звернувся відразу до суду не має, не виключена можливість, що у разі звернення позивача з письмовою вимогою або претензією до відповідача до подачі позову в суд, спір було б вирішено у досудовому порядку та не було б необхідності позивачу звертатись до суду. Крім того, розмір витрат на правову допомогу є неспіврозмірним, явно завищеним, договір про надання правової допомоги укладався з адвокатом ОСОБА_4, а інтереси підприємця в суді представляла стажист палати адвокатури за довіреністю, підписаною підприємцем, адвокатське посвідчення на вимогу суду не надано.

Керуючись статтями 526, 625 ЦК України, статтею 193 ГК України, статтями 33, 34, 43, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Станколіс” (45200 м. Ківерці, вул. Ак. Кравчука, 7/6, код 32060584, р/р 260034399 в Райффайзен банк «Аваль»м.Луцьк, МФО 303569) на користь Підприємця ОСОБА_1 (45200 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АППБ «Аваль»м.Луцьк, МФО 303569) заборгованість в сумі 5 538 грн. 22 коп..

3. В стягненні 1 974 грн. 08 коп. відмовити.

Суддя Л.М.Сініцина

Повний текст рішення підписано __.05.2009р.