Рішення № 52272964, 15.10.2015, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

справа № 382/1766/15 2/382/621/15.

РІШЕННЯ

іменем України

15 жовтня 2015 року Яготинський районний суд Київської області, в складі;

Головуючого- судді Карпович В.Д.

при секретарі Шипота Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Встановив:

В позові до суду позивач вказав, що він є власником земельної ділянки розміром 0, 2500 га. по АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 .

На даній земельній ділянці розташований житловий будинок, який складається з двох житлових кімнат, загальною площею 49,70 кв.м, житловою площею 20,70 кв.м., який належить йому на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.05.2005 року. В зазначеному будинку він проживає разом із своєю родиною - дружиною та малолітнім сином.

03 квітня 2015 року він звернувся із заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо виконання робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0, 25 га, що розташована по АДРЕСА_1. Замовлені роботи ним були вчасно оплачені, а тому йому була розроблена зазначена технічна документація на земельну ділянку.

Після проведення всіх вищезазначених робіт, він як власник земельної ділянки огородив парканом свою земельну ділянку від земельної ділянки відповідача.

Проте, відповідач зруйнувала паркан і в порушення норм земельного законодавства знесла встановлені межові знаки, які були встановлені та передані йому на зберігання на підставі розробленої технічної документації. Відповідач не бажає і не дає йому можливість огородити свою земельну ділянку і з цього приводу у нього з відповідачем виникають суперечки.

Після цього інциденту він змушений був викликати наряд міліції разом із дільничним інспектором, а також неодноразово звертався з відповідними заявами до правоохоронних органів. Факт того, що відповідач чинить йому перешкоди підтверджується чисельними заявами до правоохоронних органів.

Так, 25.05.2015 року він звертався до прокуратури Яготинського району із заявою, з метою вжиття відповідних заходів реагування на її протиправну поведінку з приводу порушення його права власності на земельну ділянку. В червні 2015 року він отримав висновок від 11.06.2015 року, затверджений начальником Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області. Зазначеним висновком встановлено, що «27.04.2015 року близько 15 годин знайомий відповідача орав її земельну ділянку, яка знаходиться по сусідству із його земельною ділянкою, в ході чого вказаний громадянин виорюючи земельну ділянку належну відповідачу пропустив бороною по його ділянці, що стало підставою для суперечки». Оскільки в даному випадку відсутні були ознаки кримінального правопорушення, а тому йому було відмовлено у відкритті кримінального провадження та робітниками МВС була надана порада звернутися до суду з приводу розподілу земельних ділянок.

02.06.2015 року його дружина - ОСОБА_4 також зверталася до прокурора Яготинського району з заявою щодо протиправних дій відповідача, що виражалося в її незгоді із розподілом земельної ділянки. На її заяву надійшов висновок від 12.06.2015 року затверджений начальником Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області. Зазначеним висновком було встановлено, що 30.05.2015 року близько 20 годин була вчинена сварка відповідачем з приводу меж земельних ділянок.

В червні 2014 року він звертався з відповідною заявою до прокуратури Яготинського району з приводу чинення відповідачем перешкод йому у користуванні його земельною ділянкою. Зазначена заява 28.06.14 року була направлена для розгляду по суті за належністю до Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області.

16.07.14 року за результатами перевірки, в.о. ДІМ Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області Дробуш В.І. виніс висновок по матеріалам перевірки.

Вважає, що такими протиправними діями, відповідач чинить йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою та завдає значних незручностей, що призводить до хвилювання і порушення нормального ритму його життя та життя його родини.

Посилаючись на вимоги передбачені ст.. ст.. 103, 106, 152, 158 ЗК України, ст.. ст.. 23, 391, 386, 1167 ЦК України, суд-

Просив:

Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 не чинити йому- ОСОБА_6 перешкоди у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер: НОМЕР_3), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1,

Зобов'язати відповідача - ОСОБА_2, відновити на земельній ділянці (кадастровий номер: НОМЕР_3) межові знаки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах населеного пункту по АДРЕСА_1;

Стягнути з відповідача - ОСОБА_2, на користь його- ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що після встановлення меж між його земельною ь ділянкою та земельною ділянкою відповідачки, він наступного дня виявив відсутність трьох межових знаків. По цьому питанню він звертався до відповідачки, але остання заперечувала їх пошкодження. Відповідачка по суті позовні вимоги до себе не визнала мотивуючи наступним.

Позивач є її рідним сином. Проживаючи в м. Києві, вони враховуючи стан здоров»я сина продавши свою квартиру в м. Києві переїхали на проживання в с. Сотниківку де вона разом з чоловіком придбали два житлових будинку які розташовані поруч, один для себе , другий для сина який є інвалідом дитинства. Між ними ніколи не виникали суперечки по поводу користування земельною ділянкою Після встановлення межових знаків між їхніми земельними ділянками, тракторист виорюючи її земельну ділянку пошкодив три межові знаки які розділяють її земельну ділянку та земельну ділянку її сина. Ніяких спорів по поводу цього між нею та її сином не було. Межові знаки були пошкоджені не навмисно, а тому вона не розуміє суть вимог відповідача, та не розуміє вимог відповідача в частині стягнення з неї моральної шкоди в розмірі 10 тисяч гривен.

В судовому засіданні встановлено наступне:

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 0, 2500 га. яка розташована по АДРЕСА_1. / а.с. 12 /

На земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок, який складається з двох житлових кімнат, загальною площею 49,70 кв.м, житловою площею 20,70 кв.м., який належить позивачу на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.05.2005 року. В зазначеному будинку позивач проживає разом із своєю родиною - дружиною та малолітнім сином.

Суміжним власником земельної ділянки, є відповідачка ОСОБА_2 Відповідно до акту встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та передачі на зберігання межових знаків від 28.05. 2015 року, ніяких претензій при встановленні зовнішньої межі не заявлено. Межі погоджено та не викликають спірних питань. Межові знаки довготривалого зберігання, якими закріплено поворотні точки межі земельної ділянки в кількості 9 штук, встановлені на місцевості, пред»явлені землекористувачу ОСОБА_1 та передані йому на зберігання. Даний акт підписано ФОП ОСОБА_3 який встановлював межові знаки та землекористувач ОСОБА_1 / а.с. 14 /

Після проведення всіх вищезазначених робіт, позивач як власник земельної ділянки огородив парканом свою земельну ділянку від земельної ділянки відповідача.

Проте, відповідач зруйнувала паркан і в порушення норм земельного законодавства знесла встановлені межові знаки, які були встановлені та передані позивачу на зберігання на підставі розробленої технічної документації.

Дані обставини в судовому засіданні підтверджується актом від 01.10. 2015 року виконаний ФОП ОСОБА_3 в присутності інженера-геодезиста ОСОБА_7 та сторін по даній справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Як видно із даного акту:/ а.с. 49 /

Встановлено, що межові знаки, які були встановлені ОСОБА_1 на його земельній ділянці призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд площею 0,25 00 га згідно креслення перенесення меж земельної ділянки в натурі / на місцевість / в кількості 9 штук порушені, а саме;

-по АДРЕСА_1 від точки 1 до точки 2 згідно креслення винесено в натурі- 20,05 м. Фактично межовий знак в наявності- 20,5м.

-від вулиці на південь від точки 2 до точки 3 згідно креслення винесено в натуру-23,89 м. Фактично межовий знак в наявності -23,89м;

-від точки 3 до точки 4 згідно креслення винесено в натурі -7,16 м. Фактично межовий знак відсутній;

- від точки 4 до точки 5 згідно креслення винесено в натурі -68,46 м. Фактично межовий знак відсутній;

- від точки 5 до точки 6 згідно креслення винесено в натурі -91,82 м. Фактично межовий знак відсутній;

- від точки 6 до точки 7 згідно креслення винесено в натурі -13,93 м. Фактично межовий знак в наявності;

- від точки 7 до точки 8 по межі з ОСОБА_8 згідно креслення винесено в натурі -95,22 м. Фактично межовий знак в наявності;

- від точки 8 до точки 9 по межі з ОСОБА_8 згідно креслення винесено в натурі -65,08 м. Фактично межовий знак в наявності;

-від точки 9 до точки 1 по межі з ОСОБА_8 згідно креслення винесено в натурі -24,64 м. Фактично межовий знак в наявності;

Відповідно до ст.103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Частиною 2 ст. 158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

За змістом ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно ч. 2 ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст.152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення

будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В даному випадку, норми земельного законодавства кореспондуються із нормами цивільного законодавства, якими також передбачений захист права власності.

Так, ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2, ч. З ст.386 ЦК України власник. який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій. які можуть порушити його право. або з вимогою вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Таким ч усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов»язання вчинити певні дії підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 10 тисяч грн..

В судовому засіданні в обґрунтування своїх вимог в цій частині позивач посилався на те, що в результаті неправомірних дій відповідачки йому була спричинена моральна шкода, яка виразилась в тому що він постійно переживав з причини того що його мати пошкодила три межові знаки. Після кожної сварки з матір»ю він відчував головний біль та страх за його родину, так як його мати погрожує йому та членам його сім»ї фізичною розправою.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»

П.5- суд має з»ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов»язані з ними втрати, та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору.

П.9- розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та тривалість страждань, тяжкість завданої травми.

Відповідно Методичних рекомендацій Міністерства юстиції України від 13.05. 2004 року « про відшкодування моральної шкоди «

п.6.4- моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь яка компенсація моральної шкоди, не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи.

У будь якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім»ї, і рівних та невід»ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні,соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини « випливають із властивої людській особі гідності».

Як видно із пояснень відповідачки, вона не розуміє в чому полягає моральна шкода, Вона згідна віддати сину всю свою земельну ділянку, аби той не вчиняв з нею сварки.

На даний час вона проживає одна, не працює, являється пенсіонером, розмір її пенсії становить 1080 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи обставини даної справи, суд вважає. що розмір моральної шкоди повинен становити 2 тисячі грн..

Керуючись

ст.. ст.. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.. ст.. 98, 106, 152, 158 ЗК України, ст.. ст.. 386, 391 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, задоволити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2, не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер: НОМЕР_3), яка розташована по АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2, відновити на земельній ділянці (кадастровий номер: НОМЕР_3) межові знаки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах населеного пункту по АДРЕСА_1;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) моральну шкоду, в розмірі 2000 / дві тисячі / грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Карпович В.Д.