Ухвала суду № 52262076, 24.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 вересня 2015 року м. Київ К/800/37918/14

судді Мороз Л.Л. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.М." до Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа Східна митниця Міндоходів, про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2014 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року у справі № 805/3057/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.М." до Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа Східної митниці Міндоходів, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та витребувано матеріали справи з Донецького окружного адміністративного суду.

22 січня 2015 року Донецьким окружним адміністративним судом повідомлено, що вказана справа вважається втраченою, у зв’язку з чим її надіслання не можливо.

Відповідно до статті 274 Кодексу адміністративного судочинства України 23.02.2015 року Вищий адміністративний суд України направив до Донецького окружного адміністративного суду лист для вирішення питання відновлення втраченого судового провадження.

03 вересня 2015 року на адресу Вищого адміністративного суду України Донецьким окружним адміністративним судом надіслано частину матеріалів справи № 805/3057/14.

Як вбачається з ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року, суд дійшов висновку про неможливість встановлення обставин для відновлення втраченого провадження, у зв’язку з недостатністю в повному обсязі матеріалів для точного відновлення втраченого провадження. У зв’язку з наведеним провадження про відновлення втраченого провадження закрито.

Вищий адміністративний суд України зазначив, що справа втрачена і у зв’язку з неможливістю відновлення втраченого провадження, здійснити її перегляд неможливо та, керуючись статтею 279 Кодексу адміністративного судочинства, закрив касаційне провадження у справі ухвалою від 24.09.2015 року .

На підставі статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю за необхідне висловити окрему думку з приводу прийнятого рішення.

Згідно з частиною 3 статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження, суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення втраченого провадження і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Отже, за змістом наведеної норми, закриття судом розгляду заяви про відновлення втраченого провадження можливе у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження. Тобто, можливість закриття розгляду такої заяви пов’язується з якісним критерієм, а саме неможливістю точного відновлення провадження, але не кількісним (повного відновлення провадження).

Разом з тим, процесуальним законом передбачено можливість часткового відновлення втраченого провадження.

Так, відповідно до статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася.

Також, частиною 1 статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Зміст вказаних норм свідчить про можливість відновлення втраченого судового провадження у частині.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року суд закрив розгляд заяви про відновлення втраченого провадження посилаючись на недостатність в повному обсязі матеріалів для точного відновлення втраченого провадження.

Проте, як свідчать матеріали справи, у суду була наявна частина матеріалів, у тому числі позовна заява з додатками, апеляційна скарга та судові рішення суду першої інстанції.

Зазначені документи дають можливість для точного відновлення втраченого провадження у відповідній частині.

За таких обставин, належить повторно ініціювати питання про відновлення втраченого провадження частково.

Отже, висновок Вищого адміністративного суду України про неможливість здійснити перегляд оскаржених судових рішень є передчасним, оскільки не вжито усіх заходів для відновлення тієї частини втраченого провадження, яка збереглася.

Крім того, Вищий адміністративний суд України, закриваючи касаційне провадження у справі, послався на статтю 279 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає закриття розгляду заяви про відновлення втраченого провадження, але не закриття провадження у справі, зокрема, касаційного.

Закриття касаційного провадження у справі підстав, зазначених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 року, законом не передбачено.

Враховуючи вищенаведене, вважаю ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 року необґрунтованою.

Суддя Л.Л. Мороз