Ухвала суду № 52262059, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/14639/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - ДПІ) на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 818/8384/13-а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Бель Шостка Україна» (далі - Товариство) до ДПІ,

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0000772347/0, № 0000792347/0, № 0000782347/0 від 5.12.2008 року, № 0000772347/1, № 0000792347/1, № 0000782347/1 від 12.02.2009 року, № 0000772347/2, № 0000792347/2, № 0000782347/2 від 22.04.2009 року, № 0000772347/3, № 0000792347/3, № 0000782347/3 від 8.07.2009 року щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи документами.

2 лютого 2010 року постановою Сумського окружного адміністративного суду позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0000772347/0, № 0000792347/0, № 0000782347/0 від 5.12.2008 року, № 0000772347/1, № 0000792347/1, № 0000782347/1 від 12.02.2009 року, № 0000772347/2, № 0000792347/2, № 0000782347/2 від 22.04.2009 року, № 0000772347/3, № 0000792347/3, № 0000782347/3 від 8.07.2009 року визнані нечинними.

28 вересня 2010 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду постанова Сумського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2010 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.

24 вересня 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанова Сумського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2010 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року скасовані, адміністративна справа направлена до Сумського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

12 грудня 2013 року постановою Сумського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, позов задоволено частково.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0000772347/0 від 5.12.2008 року, № 0000772347/1 від 12.02.2009 року, № 0000772347/2 від 22.04.2009 року, № 0000772347/3 від 8.07.2009 року щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 552 071,00 грн., скасовані.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 15.08.2008 року до 18.09.2008 року, з 14.11.2008 року до 17.11.2008 року ДПІ була здійснена планова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2007 року до 30.06.2008 року, за наслідками якої 24.11.2008 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариство порушило вимоги пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1 , пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За результатами здійсненої перевірки ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000772347/0 від 5.12.2008 року, № 0000772347/1 від 12.02.2009 року, № 0000772347/2 від 22.04.2009 року, № 0000772347/3 від 8.07.2009 року щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 558 655,00 грн.; № 0000792347/0 від 5.12.2008 року, № 0000792347/1 від 12.02.2009 року, № 0000792347/2 від 22.04.2009 року, № 0000792347/3 від 8.07.2009 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 10 860,00 грн.; № 0000782347/0 від 5.12.2008 року, № 0000782347/1 від 12.02.2009 року, № 0000792347/2 від 22.04.2009 року, № 0000792347/3 від 8.07.2009 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 12 651,00 грн.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову обґрунтованими з таки підстав.

Суди встановили, що протягом 2007 року Товариством до складу валових витрат були віднесені послуги з приймання молока від населення надані підприємцями, у розмірі 1 463 930,00 грн. До валових витрат була віднесена вартість послуг згідно договорів доручення на закупівлю молока у населення та актів виконаних робіт підприємцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Для підтвердження виконання зазначених договорів Товариством були надані договори; видаткові та податкові накладні; платіжні доручення; акти виконаних робіт; спеціалізовані товарні накладні.

У акті перевірки податковий орган зазначив, що угоди доручення на купівлю молока № 1992 від 29.10.2007 року, укладений з ПП ОСОБА_3, № 1956 від 14.09.2007 року - ПП ОСОБА_4, № 1985 від 1.10.2007 року - ПП ОСОБА_5 є нікчемними, оскільки вони були укладені без мети створення взаємних прав та обов'язків, а метою було ухилення від сплати обов'язкових податків та зборів, що суперечить інтересам держави та суспільства, фактично ці особи ніякою діяльністю самостійно не займалися. Крім того, вони не мали можливості реально зібрати у населення таку кількість молока, як зазначена в актах виконаних робіт, акти виконаних робіт та інші документи підписані не цими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

24 лютого 2009 року постановою Господарського суду Сумської області, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року, у задоволенні позову ДПІ до Товариства, ПП «Авіс-Сервіс» про стягнення коштів - відмовлено.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що договори укладені між Товариством та ПП «Авсі-Сервіс» є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суди обґрунтовано зазначили, що податковим органом не були надані докази щодо визнання зазначених договорів нікчемними, Товариством були надані всі первинні документи для підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.