Ухвала суду № 52256348, 06.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015 р.Справа № 524/6522/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.08.2015р. по справі № 524/6522/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання постанови протиправною та її скасування,

ВСТАНОВИЛА:

10 серпня 2015 року ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області повернуто ОСОБА_1 адміністративну позовну заяву до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання постанови протиправною та її скасування, оскільки справа не підсудна Автозаводському районному суду м. Кременчука.

ОСОБА_1 у апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зокрема частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України. Заявник вказує, що адміністративна справа за його позовом може розглядатись адміністративним судом за вибором позивача (або за зареєстрованим місцем проживання особи-позивача, або за місцезнаходженням відповідача), оскільки предметом спору є постанова по справі про адміністративне правопорушення як правовий акт індивідуальної дії, прийнятий суб'єктом владних повноважень.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) письмових заперечень на апеляційну скаргу не подано.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. На адресу суду повернулось рекомендоване поштове відправлення із вкладеною судовою повісткою по справі № 524/6522/15-а на ім'я позивача ОСОБА_1, відправлене за адресою, вказаною позивачем, як невручене за закінченням терміну зберігання. Керуючись нормою частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає судову повістку такою, що вручена позивачу належним чином.

Враховуючи викладене, вважаючи, що сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів не вбачає перешкод для судового розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 03 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 23 липня 2015 року серії РН №426476 по справі про адміністративне правопорушення, винесену заступником начальника Кременчуцької ОДПІ Годиною І.І. (а.с.1-34).

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що справа територіально не підсудна Автозаводському районному суду м. Кременчука відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 18 КАС України визначено предметну підсудність адміністративних справ, зокрема частиною 1 даної статті встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті; 6) адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

Відповідачем у даній справі є Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, має статус територіального органу Міністерства доходів і зборів України, відповідно до Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013, та є державним органом в розумінні ч. 2 ст. 18 КАС України, оскільки забезпечує реалізацію функцій держави у певній сфері публічно-правових відносин, та, відповідно, має статус суб'єкта владних повноважень. Оскаржувана постанова прийнята відповідачем по справі про адміністративне правопорушення та в резолютивній частині містить положення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача (а.с.6).

Враховуючи викладене вище, а також імперативну норму пункту 2 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, спір по справі належить розглядати місцевому загальному суду як адміністративному.

Стаття 19 КАС України встановлює правила територіальної підсудності, яка необхідна в адміністративному судочинстві для того, щоб розмежувати компетенцію судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх діяльність.

Так, згідно частини 1 статті 19 КАС України, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма є загальною, виняток з якої передбачено зокрема частиною 2 статті 19 КАС України, а саме: адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену заступником начальника Кременчуцької ОДПІ, яка за змістом є правовим актом індивідуальної дії як рішенням, прийнятим стосовно конкретної фізичної особи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що правила альтернативної територіальної підсудності справ (за вибором позивача), встановлені частиною 2 статті 19 КАС України, застосовуються до спірних правовідносин. Отже, позивач реалізував надане йому вказаною нормою КАС України право, та позов про скасування постанови від 23.07.2015 року серії РН №426476 по справі про адміністративне правопорушення, винесеної заступником начальника Кременчуцької ОДПІ, подав до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області правомірно.

Відповідно до пункту 3 статті 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно пункту 4 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п. 4 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.08.2015р. по справі № 524/6522/15-а - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання постанови протиправною та її скасування - направити до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Спаскін О.А. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2015 р.