Ухвала суду № 52256325, 07.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р.Справа № 816/2277/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2015р. по справі № 816/2277/15

за позовом Державного підприємства "Підприємство Кременчуцької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області(№69)"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Підприємство Кременчуцької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69)" (надалі - ДП "Підприємство Кременчуцької виправної колонії УДПСУ (№ 69)") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ), у якій, з урахуванням уточнень до позовних вимог від 12.08.2015 (а.с. 105, т. 2), просить визнати дії Кременчуцької ОДПІ неправомірними та зобов'язати Кременчуцьку ОДПІ вчинити дії по списанню боргу з ДП "Підприємство Кременчуцької виправної колонії УДПСУ (№ 69)" у розмірі 1 120 976,42 грн станом на 13.08.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючий орган протиправно відмовляє йому в списанні податкового боргу з податку на додану вартість, який складається зі штрафних санкцій, нарахованих відповідачем на суму несвоєчасно списаного безнадійного податкового боргу ДП "Підприємство Кременчуцької виправної колонії УДПСУ (№ 69)". Позивач наполягає на відсутності непогашених податкових зобов'язань ДП "Підприємство Кременчуцької виправної колонії УДПСУ (№ 69)" з податку на додану вартість, внаслідок чого вимагає приведення у відповідність зворотного боку облікової картки платника податків, що ведеться Кременчуцькою ОДПІ.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано неправомірними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо нарахування штрафних санкцій на визнаний судом безнадійний борг.

Зобов'язано Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області списати борг з Державного підприємства "Підприємство Кременчуцької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69)" у розмірі 1120976,42 грн (один мільйон сто двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень сорок дві копійки).

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники сторін в судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 07.10.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ДП "Підприємство Кременчуцької виправної колонії УДПСУ (№ 69)" (код ЄДРПОУ 08680661) зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.18, т. 1); є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200141979 серії НБ № 567964 (а.с. 19, т.1).

08 липня 2015 року позивач звернувся до Кременчуцької ОДПІ із заявою № 27/06-5/323п про списання боргу з податку на додану вартість у розмірі 1154 031,00 грн. (а.с. 115, т.1).

За наслідками розгляду цієї заяви контролюючим органом складено лист від 28.07.2015 № 468/10, яким платнику податків відмовлено у задоволенні заяви за безпідставністю (а.с. 156, т.1).

Позивач не погодився із таким рішенням податкового органу та звернувся із позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковий орган діяв неправомірно та не у межах повноважень, встановлених законодавством.

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення. Також зазначає, що судові рішення, якими б відповідача було зобов'язано здійснити коригування показників податкового боргу інтегрованої картки платника з податку на додану вартість відсутні.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що постановою господарського суду Полтавської області від 24.12.2009 у справі № 3/271 за позовом ДП "Підприємство Кременчуцької виправної колонії УДПСУ (№ 69)" до Кременчуцької ОДПІ частково задоволені позовні вимоги: зобов'язано Кременчуцьку ОДПІ списати залишок податкового боргу в розмірі 311 024,02 грн, що виник на 31.12.2004 та є безнадійним станом на 01.01.2008 (а.с. 28-29, т.1).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2011 у справі № 2а-1670/2503/11 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15415986), яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20979619) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.02.2014 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 37453577), за адміністративним позовом ДП "Підприємство Кременчуцької виправної колонії УДПСУ (№ 69)" до Кременчуцької ОДПІ про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії частково задоволені позовні вимоги: визнано протиправною бездіяльність Кременчуцької ОДПІ щодо невчинення дій по списанню безнадійного податкового боргу згідно з рішенням господарського суду Полтавської області від 24.12.2009 у справі № 3/271; визнані протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо зміни призначення поточних платежів з податку на додану вартість та зарахування їх у рахунок безнадійного податкового боргу та нарахування пені на цю суму; зобов'язано Кременчуцьку ОДПІ вчинити дії по списанню безнадійного податкового боргу, визначеного рішенням господарського суду Полтавської області від 24.12.2009 у справі № 3/271, у тому числі пені і штрафних санкцій, нарахованих на такий податковий борг.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що зазначені судові рішення контролюючим органом виконані лише 30.05.2012 - списано безнадійний борг у розмірі 311024,02 грн., що виник на 31.12.2004 та був безнадійним станом на 01.01.2008.

До 30.05.2012 на суму визнаного безнадійного боргу відповідачем нараховувались штрафні санкції, які у подальшому були сплачені позивачем та спрямовувалися на погашення боргу, до складу якого входив безнадійний борг, який підлягав списанню, проте, не був своєчасно списаний контролюючим органом.

З травня 2012 року по липень 2015 року позивачем до контролюючого органу подавались податкові декларації з податку на додану вартість (т. 1, а.с. 233-249; т. 2, а.с. 1-50), у яких ДП "Підприємство Кременчуцької виправної колонії УДПСУ (№ 69)" самостійно визначало свої поточні податкові зобов'язання з вищевказаного податку.

На підставі платіжних доручень (т. 2, а.с. 51-95) позивач відповідно до приписів пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України своєчасно та в повному обсязі сплачував поточні платежі з податку на додану вартість протягом зазначеного періоду.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що за позивачем зберігається сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1120976,42 грн. станом на 13.08.2015.

У період з 30.09.2011 по 30.09.2014 суми поточних платежів з податку на додану вартість на підставі приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України контролюючим органом зараховувались у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1154031,23 грн., що виник до 30.09.2011; решта - 378927,82 грн. - на погашення заборгованості позивача, що виникла після 30.09.2011.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. І тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, у межах провадження справи, у якій вони ухвалені.

Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

До дати набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (який був чинним на момент прийняття рішення господарським судом Полтавської області від 24.12.2009 у справі № 3/271).

Так, стаття 18 цього Закону передбачала порядок та підстави списання та розстрочення податкового боргу.

Відповідно до пункту 18.2.1 статті 18.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України (пункт 18.2.3 статті 18.2 цього Закону).

Процедура списання безнадійних боргів у період дії вищевказаного Закону визначалась Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 № 103 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за № 16/6304.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з Розділом XIX "ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ" Податкового кодексу України Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність з 01.01.2011.

Пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України також передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

На реалізацію даної статті були затверджені Порядки списання безнадійного податкового боргу платників податків: наказ Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1034, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1429/18724 (дата набрання чинності - 21.01.2011, втратив чинність - 25.01.2013); наказ Міністерства фінансів України 14.12.2012 № 1329, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.01.2013 за № 75/22607 (дата набрання чинності - 25.01.2013, втратив чинність - 22.11.2013); наказ Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 577, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (дата набрання чинності - 26.11.2013).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем допущена бездіяльність у частині невчинення дій по списанню безнадійного податкового боргу, визначеного рішенням господарського суду Полтавської області від 24.12.2009 у справі № 3/271, у строк, визначений на той час чинним законодавством України.

Таким чином, несвоєчасне списання похідних від визнаного безнадійним податкового боргу штрафних санкцій призвело до наявності в інтегрованій картці позивача заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1120976,42 грн. станом на 13.08.2015. Крім того, зарахування Кременчуцькою ОДПІ поточних зобов'язань позивача з податку на додану вартість протягом періоду з травня 2012 року по липень 2015 року в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів зумовило штучне формування податкового боргу з податку на додану вартість.

На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії Кременчуцької ОДПІ щодо нарахування штрафних санкцій на визнаний судом безнадійний борг, який підлягав списанню, проте, не був своєчасно списаний контролюючим органом, є неправомірними. Позовні вимоги про зобов'язання відповідача списати борг з ДП "Підприємство Кременчуцької виправної колонії УДПСУ (№ 69)" у розмірі 1 120 976,42 грн (станом на 13.08.2015) також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2015р. по справі № 816/2277/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2015 р.