Ухвала суду № 52255352, 24.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1719/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» та Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ТОВ «Експансія» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києва-Святошинскому районі ГУ ДФС України у Київській області від 01 грудня 2014 року № 0002942200 та № 0002952200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2014 року № 0002942200.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

Позивач просить скасувати постанову суду від 17 червня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що своєчасно здійснює оприбуткування готівки в касі. Також апелянт посилається на те, що санкції були застосовані після закінчення строку, встановленого ст. 250 ГК України.

Відповідач просить скасувати постанову суду від 17 червня 2015 року в повному обсязі та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги відповідач обґрунтував тим, що санкції до позивача були застосовані правомірно та в межах встановленого строку.

Під час судового засідання представник позивача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній. Також представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги податкового органу та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Експансія».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній. Також представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги позивача та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Експансія».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ТОВ «Експансія» та ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Експансія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, про що складено акт від 13 жовтня 2014 року № 521/10-13-22-01-121/32294905.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2014 року № 0002942200, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 938036 грн. 00 коп., з яких 625357 грн. 00 коп. за основним платежем та 312679 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2014 року № 0002952200, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 248968 грн. 60 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ТОВ «Експансія» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Експансія» про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 грудня 2014 року № 0002942200, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав докази правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту по правовідносинах з ТОВ «Альфа-Київбуд».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Експансія» та ТОВ «Альфа-Київбуд» був укладений договір № 01/06-У від 01 червня 2013 року про надання комплексу послуг з розробки дизайн-макетів багерів, етикетом та виготовлення поліграфічної продукції.

На підставі податкових накладних, складених у зв'язку з виконанням зазначеного договору, позивач задекларував податковий кредит у розмірі 625357 грн. 00 коп.

ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області вважає такі дії ТОВ «Експансія» необґрунтованими, адже до перевірки не були надані звіти, висновки, розшифровки, інші документи, які б підтверджували отримання поліграфічної продукції.

Перевіривши повноту наданих позивачем документів, колегія суддів встановила, що відповідно до п. 1.2 договору про надання послуг № 01/06-У від 01 червня 2013 року детальна інформація щодо послуг зазначається у додатку № 1 до договору. Згідно додатку № 1 до зазначеного договору ТОВ «Альфа-Київбуд» у період з 01 по 30 червня 2013 року зобов'язувалося виготовити прайс-листи у кількості 6712500 шт., сертифікати у кількості 4325000 шт., анотації у кількості 3816667 шт., етикетки у кількості 623800 шт.

Відповідно до 1.5 договору про надання послуг № 01/06-У від 01 червня 2013 року виготовлену поліграфічну продукцію за домовленістю сторін, виконавець передає замовнику шляхом підписання акту приймання-передачі виготовленої продукції.

Складення між сторонами інших документів під час виготовлення поліграфічної продукції, а також її передачі замовнику умовами договору № 01/06-У від 01 червня 2013 року - не передбачено.

На підтвердження фактичного отримання від ТОВ «Альфа-Київбуд» виготовленої поліграфічної продукції позивач надав копії відповідних актів приймання-передачі.

Також ТОВ «Експансія» надало суду копії примірників поліграфічної продукції, що була виготовлена відповідно до договору № 01/06-У від 01 червня 2013 року.

Крім того, позивач надав докази, які підтверджують подальше використання та списання такої продукції, а саме - акт списання № 4942215610 від 30 червня 2013 року.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив фактичне отримання послуг від ТОВ «Альфа-Київбуд»

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Експансія» та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Києва-Святошинскому районі ГУ ДФС України у Київській області від 01 грудня 2014 року № 0002942200.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Експансія» про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 грудня 2014 року № 0002952200, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не забезпечив своєчасного оприбуткування готівки за 07 липня 2012 року.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що підставою для застосування до ТОВ «Експансія» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 248968 грн. 60 коп. став висновок податкового органу про порушення позивачем п. 2.6 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою НБ України № 637 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення), відповідальність за яке передбачена абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995 року (далі - Указ).

У відповідності до абз. 1 п. 2.6 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою НБ України № 637 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення) уся готівка, що надходить до кас має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно абз. 3 п. 2.6 Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 1.2 вказаного Положення книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, згідно абз. 4 п. 4.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 1 грудня 2000 року передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Проаналізувавши вказані норми права колегія суддів дійшла до висновку про те, що суб'єкти господарювання зобов'язані щодня здійснювати оприбуткування готівкових коштів у касі. Оприбуткування готівки в касі здійснюється шляхом вклеювання у КОРО щоденних фіскальних звітних чеків та виконання записів про рух готівки.

Із приєднаних до матеріалів справи копій з КОРО позивача вбачається, що ТОВ «Експансія» 07 липня 2012 року не було здійснено записи про рух готівки.

В подальшому 08 липня 2012 року зазначене порушення було усунуте шляхом виправлення помилки у КОРО. Позивач вважає, що не порушував вимоги Положення, адже чинним законодавством передбачена можливість внесення виправлень у записах до КОРО.

Судом встановлено, що п. 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, передбачено внесення виправлень у раніше здійснених записах.

Разом з тим, спосіб внесення виправлення у КОРО свідчить про те, що запис про рух готівки, вирученої 07 липня 2012 року, було здійснено саме 08 липня 2012 року.

Так, у КОРО 08 липня 2012 року було внесено запис про Z-звіт за 08 липня 2012 року (зазначеного номер звіту та відомості про суму готівки і суму розрахунків). У подальшому зазначений запис був закреслений, після чого до КОРО внесено запис про розрахункові операції за 07 липня 2012 року. Надалі до КОРО був внесений запис про розрахункові операції за 08 липня 2012 року, який за своїм змістом є таким же, що й запис, який був закреслений.

З наведеного вбачається, що вказане виправлення було здійснене до КОРО саме 08 липня 2012 року після роздрукування Z-звіт за підсумками дня.

Таким чином, належне оприбуткування готівки за 07 липня 2012 року було здійснене 08 липня 2012 року, що є порушенням п. 2.6 Положення.

Позивач, як на підставу для задоволення своїх вимог посилається на те, що штрафні (фінансові) санкції, передбачені абз. 3 ст. 1 Указу є адміністративно-господарськими санкціями та можуть бути застосовні виключно у межах строку, вставленого ст. 250 ГК України.

У відповідності до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності 01 січня 2011 року, статтю 250 ГК України було доповнено частиною другою, яка передбачає, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Згідно ст. 3 Указу контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що положення ч. 1 ст. 250 ГК України не застосовуються до даних правовідносин.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено в задоволенні позовної вимоги ТОВ «Експансія» про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 грудня 2014 року № 0002952200.

Таким чином, доводи апеляційних скарг ТОВ «Експансія» та ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 17 червня 2015 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ТОВ «Експансія» та ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» та Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 29 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.