Ухвала суду № 52255314, 07.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9320/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» до Державної фіскальної служби України, Міжрегіонального ГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Міжрегіонального ГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000364103 від 10.04.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, та просив її задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, що не заважає розгляду апеляційної скарги за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності по ф.№1ДФ уточнюючих податкових розрахунків сум доходу, нарахованих (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманих з них податку, якою встановлено порушення вимог п.176.2 ст.176 ПК України при поданні податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) у І - IV кварталі 2013 та 2014 рр., надано недостовірні відомості або допущено помилки щодо номерів облікових карток найманих працівників, які виправлено шляхом подання уточнюючих податкових розрахунків.

Результати перевірки оформлено актом від 26.03.2015 р. № 359/28-10-41-20/36866563.

В результаті виявлених порушень винесено податкове повідомлення-рішення від 10.04.2015 року № 0000364103, яким нараховано штрафні санкції у сумі 510,00 грн.

Положеннями п.46.1 ст.46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пп.47.1.3 п. 47.1 ст. 47 ПК України особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: податкові агенти.

Відповідно до пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до абз.4 п.50.1 ст.50 ПК України, якщо після подачі декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи не застосовуються.

Суд першої інстанції вірно вказує, що платник податків має право самостійно виправляти допущені ним помилки під час подання податкової звітної декларації, при цьому штрафні санкції, визначені п.119.2 ст.119 ПК України не застосовуються лише у випадку подання нової декларації до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період.

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було уточнено наступні податкові періоди: податковий період І квартал 2013 року було подано уточнюючий розрахунок 06.04.2015 року при граничному терміні подання - 11.04.2013 року (розрахунок подано 29.04.2013); податковий період 2 квартал 2013 року було подано уточнюючий розрахунок 06.04.2015 року - при граничному терміні подання 10.08.2013 р. (розрахунок подано 06.08.2013 р.); звітний податковий період 3 квартал 2013 року було подано уточнюючий розрахунок 06.04.2015 року - при граничному терміні подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку 11.11.2013 року (розрахунок подано 11.11.2013 року); податковий період 4 квартал 2013 року подано уточнюючий розрахунок 06.04.2015 року - при граничному терміні подання 10.02.2014 р. (розрахунок подано 23.01.2014 року); податковий період 1 квартал 2014 року подано уточнюючий розрахунок 06.04.2015 року - при граничному терміні подання 12.05.2014 року (розрахунок подано 14.04.2014 р.); податковий період 2 квартал 2014 року подано уточнюючий розрахунок 06.04.2015 року - при граничному терміні подання 11.08.2014 року (розрахунок подано 01.07.2014 року); податковий період 3 квартал 2014 року подано уточнюючі розрахунки 06.03.2015 року та 06.04.2015 року - при граничному терміні подання 10.11.2014 року (розрахунок подано 05.11.2014 року); податковий період 4 квартал 2014 року подано уточнюючий розрахунок 06.03.2015 року та 06.04.2015 року - при граничному терміні подання 10.02.2015 року (розрахунок подано лютий 2015 року).

Відтак, оскільки уточнюючі розрахунки за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2013 та 2014 років подані після закінчення граничних строків подання декларацій за звітний період, та з урахуванням п.176.2 ст.176, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи про допущення позивачем податкових правопорушень знайшли своє підтвердження, а податкове повідомлення-рішення від 10.04.2015 року є правомірним та не підлягає скасуванню. Відповідно, позовні вимоги є необґрунтованими та залишені без задоволення судом першої інстанції на виконання вимог закону.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України надав до суду належні докази правомірності своїх дій, та обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 14.07.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.