Ухвала суду № 52255191, 06.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12756/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2015 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Коростенський завод МДФ» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві від 12.06.2015 № 0032591501.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ДФС України у м. Києві проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість ПАТ «Коростенський завод МДФ» за період з 02.04.2015 по 15.04.2015.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25.05.2015 № 179/26-59-15-01-94, в якому встановлено, що ПАТ «Коростенський завод МДФ» порушено граничний строк сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в розмірі 85 694 016, 00 грн. на 13 календарних днів.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано до податкового органу заперечення, за результатом розгляду яких листом від 10.06.2015 №24575/10/26-59-15-01-66 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ДФС України у м. Києві залишено без змін висновки акту перевірки.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0032591501 від 12.06.2015, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 8 569 401,60 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем безпідставно встановлено прострочення сплати узгоджених зобов'язань за лютий-березень 2015року, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що позивачем порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 ПК України, в результаті чого до ПАТ «Коростенський завод МДФ» застосовано штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи проведеною перевіркою встановлено порушення ПАТ «Коростенський завод МДФ» п.57.1 ст.57 ПК України, в результаті чого застосовано штраф у розмірі 10%.

Проведеною перевіркою встановлено, що на момент подання податкових декларацій за звітні періоди лютий та березень 2015 року сума бюджетного відшкодування за напрямком в рахунок майбутніх платежів, яка обліковувалась на особовому рахунку ПрАТ «Коростенський завод МДФ» складала 93 498 632 грн. та 84 694 015 грн. відповідно.

Відповідно до поданих декларацій задекларована сума податкових зобов'язань за лютий та березень 2015 року становить 85 48 172 грн. та 1 636 158 грн.

Згідно акту перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податкового зобов'язання, на картці особового рахунку позивача було виявлено заборгованість на суму 1 000 000 грн. за звітний період лютий 2015 року. Заборгованість виникла згідно поданого додатку 2 Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 (Д2) за лютий 2015 року.

Крім того, відповідач стверджує, що 06.04.2015 позивачем поданим уточнюючим розрахунком до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, згідно додатку 2 було збільшено розмір заборгованості. Станом на 06.04.2015 заборгованість склала 84 694 015, 9 грн.

Таку заборгованість, на переконання податкового органу, погашено 15.04.2015 відповідно до поданого позивачем уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року № 9069390149.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до змісту декларації за лютий 2015 року позивачем самостійно визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 548 172, 00грн.

Незмінним розмір визначеного у декларації зобов'язання залишився і в уточнюючих розрахунках до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, як від 06.04.2015, так і від 15.04.2015

Відповідно до змісту вказаних уточнюючих розрахунків, корегування мало місце лише в частині визначення розміру суми залишку від'ємного значення (бюджетного відшкодування за напрямком в рахунок майбутніх платежів) з податку на додану вартість, у сторону збільшення.

Більш того, сума визначена відповідачем, як збільшення узгодженого зобов'язання в розмірі 83 498 632,00 грн., відповідно до уточнюючого розрахунку від 06.04.2015 визначена позивачем як сума бюджетного відшкодування, за рахунок якого позивач мав право погасити свої податкові зобов'язання даного звітного періоду, а тому, висновки податкового органу щодо ідентифікації такої суми бюджетного відшкодування як податкового зобов'язання позивача є безпідставними.

Також, помилковими є доводи податкового органу з приводу можливості збільшення розміру узгодженої суми зобов'язання з податку на додану вартість шляхом внесення виправлень та уточнень до додатку № 2 до податкової декларації, оскільки такий додаток за свої змістом та безпосереднім призначенням містить відомості виключно щодо розрахунку суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2015.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2015.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.