Постанова № 52254502, 30.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2015 р. Справа№ 911/735/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

за участю представників:

ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Ярош Траст» арбітражний керуючий Коптєва А.Є.;

від Межрегіональної української біржі: Мотузюк Б.М. (довіреність б/н від 26.06.15);

від товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр»: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр»

на ухвалу господарського суду Київської області від 15.07.2015

у справі № 911/735/14 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2014 порушено провадження у справі № 911/735/14 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" про банкрутство.

Постановою від 31.03.2014 визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Коптєву Аллу Євгенівну.

Ухвалою від 15.07.2015 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" про визнання останнього поточним кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Транс" з грошовими вимогами у розмірі 97280 грн. залишено без задоволення;

інше.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині відхилення грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр", останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та відправити справу щодо вирішення питання про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр» поточним кредитором банкрута товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" у справі №911/735/14 на суму 97 280 грн. до суду першої інстанції на новий розгляд у іншому складі суду.

Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 240, 641, 642 Цивільного кодексу України, неповним встановленням обставин, що мають значення для справи.

Скаржник зазначає, що договір про надання місць для паркування автотранспортних засобів товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" укладений шляхом надання ним відповідної пропозиції та прийняття її ліквідатором боржника арбітражним керуючим Чучковим М.О. згідно відповіді на претензію товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр» від 17.04.2015 № 32/15-1.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Міжрегіональної української біржі апеляційну скаргу підтримала, ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Ярош Траст» арбітражний керуючий Коптєва А.Є. висловилася за відхилення апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

19.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011, яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.

Відповідно до вимог ст.1 цього Закону, сторонами у справі є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Розгляд поточних грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і конкурсних грошових вимог.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі

Отже, необхідною ознакою набуття статусу поточного кредитора у справі про банкрутство, є виникнення під час ліквідаційної процедури у справі про банкрутство зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.

Розгляд поточних грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і конкурсних грошових вимог.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається, зокрема, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

Отже, обов'язковими умовами для звернення конкурсного кредитора з вимогами до боржника є наявність у нього, по-перше, підтверджених належними документами розміру грошових вимог та підстав їх виникнення, а по-друге, доведеність факту того, що ці грошові вимоги виникли під час ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Саме ці обставини є предметом дослідження господарським судом під час розгляду у заяв кредиторів з поточними вимогами до боржника, результатом якого є, у разі їх доведеності, визнання відповідних вимог судом і внесення їх до реєстру кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901); якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903).

Заява товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр» з грошовими вимогами до боржника мотивована виникненням у останнього заборгованості у розмірі 97 280 грн. внаслідок порушення зобов'язань за усною домовленістю з заявником, на підставі якої останнім було надано місця для паркування за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 52, в період з 01.04.2014 по 01.04.2015.

Відхиляючи грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр», суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що заявником не надано документів про надання боржнику послуг з надання парковочних місць та охорони автомобілів.

Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Матеріали листування, згідно яких ліквідатор боржника арбітражний керуючий Чучков М.О., повноваження якого припинено на підставі винесеної у даній справі постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015, визнав наявність боргу перед товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр» згідно наданої ним відповіді на претензію від 17.04.2015 № 32/15-1, таким доказом не є, оскільки відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

За таких обставин, підстави для визнання вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр» відсутні.

Доводи апеляційної скарги з урахуванням встановлених обставин справи, правильності висновку суду не спростовують.

За насідками системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр» залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 15.07.2015 у справі № 911/735/14 в частині відхилення грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр» до боржника залишити без змін.

Справу повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Л.Л. Гарник

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко