Постанова № 52251983, 09.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 червня 2011 року № 2а-6806/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Відрадний»

про стягнення заборгованості в сумі 37 583, 51 грн.

за участю представників сторін

від позивача: не прибув (клопотання про розгляд справи за відсутності представника)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_2 податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Відрадний»про стягнення заборгованості в сумі 37 583, 51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено до державного бюджету суму податкового зобовязання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, та суму земельного податку, що була самостійно визначена відповідачем, чим останнім порушено вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами та доповненнями) (далі - Закон), відповідно до чого на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед державним бюджетом в загальному розмірі 37 583, 51 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача, що зазначена у Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24).

Відомостей щодо отримання чи неотримання відповідачем судової кореспонденції, скерованої на адресу відповідача, до суду станом на час розгляду справи не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Із заявами та клопотаннями відповідач до суду не звертався, заперечень чи будь-яких пояснень щодо адміністративного позову відповідач до суду також не надав.

09.06.2011 р. через канцелярію суду позивачем було подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Відрадний» зареєстроване Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією 06.06.1995 року. Ідентифікаційний код відповідача 04012158. Місцезнаходження відповідача: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24.

Відповідач є платником окремого податку і сплачує до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва земельний податок з юридичних осіб.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, станом на час розгляду справи відповідач по земельному податку з юридичних осіб має недоїмку у розмірі 37 583,51 грн.

Зазначений податковий борг виник на підставі самостійно поданих розрахунків та проведених податковим органом перевірок відповідача а саме:

- розрахунок № 4421 від 01.02.2010 р. на загальну суму 143 374,59 грн. та щомісячній сплаті на суму 11 947,88 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведених податковим органом перевірок відповідача, винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 року № 0022901504/0 за актом перевірки від 04.11.2010№2169/15-310 на суму 12 543,81 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення не було оскаржено відповідачем в адміністративному чи судовому поряду, а визначена в ньому сума податкового зобовязання не була, у визначені законодавством строки сплачена відповідачем до державного бюджету, та на час розгляду справи є узгодженою та значиться сумою податкового боргу.

На виконання вимог п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачу було складено та надіслано першу податкову вимогу від 09.11.2010 року № 1/1481, що була отримана відповідачем 01.12.2010 р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Однак сума податкового зобовязання, визначена в податковій вимозі, відповідачем у встановлені законодавством строки сплачена не була, а отже сума є узгодженою та значиться сумою податкового боргу.

Таким чином, сума консолідованого боргу відповідача станом на час розгляду справи становить 37 583,51 грн. (земельна плата з юридичних осіб), що підтверджується зокрема зворотнім боком облікової картки платника податку станом на 13.04.2011 р. та довідкою про заборгованість від 13.04.2011 р.

З матеріалів справи також вбачається, що активи відповідача перебувають у податковій заставі, про що було винесено рішення та зроблено запис в державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Будь-яких пояснень чи заперечень, щодо зазначеного податкового боргу, відповідач суду не надав.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, зважаючи також на наступне.

Відповідно до п.9.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України16 березня 1998 р. за № 172/2612, платник податків зараховується органами державної податкової служби до категорії платників окремих податків за місцезнаходженням його підрозділів, земельних ділянок, родовищ корисних копалин, джерел забруднення навколишнього природного середовища, об'єктів рухомого або нерухомого майна, транспортних засобів, гастрольних заходів тощо, розташованих на територіях інших територіальних громад, ніж платник податків.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю», плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власник землі та землекористувачі, крім орендарів сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 4 Закону України «Про плату за землю», розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю», об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно ст. 15 Закону України «Про плату за землю», власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Відповідно до вимог п.п 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до вимог п.5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до вимог п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які він посилається.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивачів наявні докази існування у відповідача податкового боргу перед державним бюджетом, а відповідач заперечень щодо наявності чи розміру такого боргу суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач жодних заперечень з цього приводу суду не надав, - суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі шляхом примусового стягнення в рахунок погашення боргу з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Відрадний»податкової заборгованості в розмірі 37 583, 51 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Відрадний»(ідентифікаційний код 04012158, місцезнаходження: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24) податкову заборгованість у сумі 37 583,51 грн. на розрахунковий рахунок:

- земельний податок з юридичних осіб на р/р 33218811700009 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 13050100, одержувач - УДК у Святошинському районі м. Києві, ідентифікаційний код 26077945.

Стягувач - ОСОБА_2 податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва (03115, м. Київ, вул. вул. Верховинна, 9, ідентифікаційний код 26088854).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І.Добрянська