Постанова № 52251978, 20.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2011 року № 2а-7067/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва

до ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення заборгованості в сумі 4 527, 49 грн.

представники сторін

позивача: не прибув

відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 4 527, 49 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач має заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 4 527, 49 грн., у звязку із чим відповідачем порушено вимоги Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Сторони в судове засідання не прибули, своїх представників не скерували, хоча належним чином були повідомлені про дату, час, та місце судового засідання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Відомостей щодо отримання чи неотримання відповідачем судової кореспонденції, що була скерована на адресу відповідача, визначену у витягу з ЄДРПОУ: 02090, АДРЕСА_1, та підтверджується реєстрами поштових відправлень від 27.05.2011р. та від 08.06.2011 р. - станом на час розгляду справи до суду не надходило. Заперечення на позовну заяву відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 особа-підприємець ОСОБА_3 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2004 року № 1058-IV (далі - Закон), в редакції, що діяча на момент виникнення спірних відносин, страхові внески до солідарної системи нараховуються:

- для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно абз.1 п.1 ст.14 Закону, страхувальниками є фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень 2009 р. - серпень 2010 р., відповідач ОСОБА_3, за найманих працівників нарахував 6 554, 80 грн. (6 258, 20 грн. - нарахування страхових внесків (32%, 4%, 42%) згідно звітності + 296,60 грн. - утримання (1%-5%) згідно звітності.

Відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_3, сплачені страхові внески в розмірі 2 272, 30 грн. (2 030, 90 грн. - нарахування страхових внесків(32%, 4%, 42%) згідно звітності + 241,40 грн. - утримання (1 %-5%) згідно звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень 2009 р. - серпень 2010 р., картки особового рахунку страхувальника фізичної особи-субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, копії рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.05.2010 р. № 1108, корінця вимоги № 1283-2 від 03.12.2010 р., на момент подання позовної заяви відповідачем не сплачено страхові внески в розмірі 4 282, 50 грн. (6 554, 80 грн. 2 272, 30 грн.).

Відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за неподання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно пункту 3 ч.14 ст.106 Закону, суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Рішенням ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 21.05.2010 року № 1108 про застосування фінансових санкцій за неподання у визначені законодавством строки відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, до ОСОБА_3 застосовано стягнення суми штрафу в розмірі 244, 99 грн.

Згідно підпису ОСОБА_3 про отримання першого примірника, рішення отримано 21.05.2010 року.

Згідно картки особового рахунку ОСОБА_3, суми накладених фінансових санкцій не сплачено.

Таким чином, ОСОБА_3 повинен згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) сплатити до Пенсійного фонду недоїмку в сумі 4 282, 50 грн., фінансові санкції (штраф) в сумі 244, 99 грн., загальна заборгованість 4 527, 49 грн.

Згідно ч.12 ст.20 Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно пункту 8 ч.3 ст.106 Закону у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійною фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до пункту 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року № 64/8663 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

Згідно до підпункту "а" пункту 8.2. Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо страхувальник має на

кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Згідно абз.7 пункту 8.3. Інструкції, вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

На підставі вищезазначеного, ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва було направлено вимогу № 1283-2 від 03.12.2010 року на суму 2 640,79 грн. ОСОБА_2 особі-підприємцю ОСОБА_3, але поштове відправлення було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, на час розгляду справи відповідач має підтверджену заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 4527,49 грн.

Відповідно ч.15 ст.106 Закону, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001, повноваження Пенсійного фонду України здійснюються через утворені в установленому порядку відповідні управління та відділи. А тому органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті позов слід задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні всі необхідні докази існування заборгованості у відповідача, а відповідач заперечень щодо існування такої заборгованості суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 02090, АДРЕСА_1) заборгованість у розмірі 4 527, 49 грн. (чотири тисячі п'ятсот двадцять сім грн. 49 коп.) на користь ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва.

Стягувач - ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (02094, м. Київ, вул. Краківська, 18, код ЄДРПОУ 22869448).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І.Добрянська