Постанова № 52251661, 01.10.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року справа № 823/1249/15

м. Черкаси

16 год. 48 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мишенку В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася з позовом фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі-позивач), в якому просить: визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 12 травня 2015 року № 000521701, № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3; визнати протиправними дії ДПІ у м. Черкасах при проведенні документальної перевірки та складанні акту від 27.03.2015 № 55/23-01-17-01/НОМЕР_4 щодо встановлення за грудень 2014 року завищення податкових зобовязань; зобовязати відповідача внести зміни до системи автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС України за період з грудня 2014 року у відповідності до поданої звітності з ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при проведенні перевірки на підставі якої складено акт з висновками щодо порушень податкового законодавства та прийнятті ППР, службова особа ДПІ у м. Черкасах діяла не у відповідності до чинного законодавства України, недбало віднеслася до проведення документальної перевірки та дійшла помилкових і необґрунтованих висновків про господарську діяльність, веденню бухгалтерського обліку, оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків, а тому акт документальної перевірки суперечить чинному законодавству України, дійсним обставинам справи та матеріалам перевірки. Також, представник позивача зазначає, що висновки акта є безпідставними, надуманими та протиправними, а тому ППР підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як субєкт господарювання 09.08.2012, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 за видом діяльності КВЕД 46.75 «Оптова торгівля хімічними продуктами» та зареєстроване платником ПДВ.

Посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства про укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 13.08.2012 по 31.12.2014., про що складено акт перевірки від 27.03.2015 року № 55/23-01-17-01/НОМЕР_4.

У вказаному акті перевірки відображені наступні порушення, виявлені під час проведення документальної виїзної планової перевірки, а саме:

- п. 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за перевіряємий період на суму 3192200 грн., в т.ч. по звітних (податкових) періодах: за 2012 рік завищено на 376 грн., за 2013 рік занижено на 309600 грн., та за 2014 рік на 2882976 грн.;

- пп. 2 п. 1 ст. 7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» в результаті чого донараховано єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на загальну суму 90551 грн., в т.ч. за 2012 рік завищено на 87 грн., за 2013 рік на 71341 грн. та за 2014 рік на 19297 грн.

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI в результаті чого занижено ПДВ на суму 91874 грн. у т.ч. за квітень 2013 22517 грн., травень 2013 45781 грн., жовтень 2013 23576 грн., грудень 2014 року завищено податкові зобовязання на суму 919464 грн. та завищено податковий кредит на суму 861807 грн.

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 000521701 від 12.05.2015, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму - 3993720 грн. в т.ч. 3192576 грн. основного платежу та 798144 грн. штрафних санкцій;

- № НОМЕР_1 від 12.05.2015, яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ в сумі - 137811 грн. в т.ч. 91874 грн. основного платежу та 45937 грн. штрафних санкцій;

- № НОМЕР_3 від 12.05.2015, яким збільшено суму грошового зобовязання з зі сплати штрафних санкцій на суму 510 грн.

Окрім того, також на підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області винесене рішення № НОМЕР_2 від 12.05.2015 щодо застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на суму штрафу 8098,95 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесених на його підставі податкових повідомленнь-рішеннь на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Господарські операції з ПП «Укртехпром-2001».

Згідно укладеного договору поставки № 37 від 18.07.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ПП «Укртехпром-2001» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: Амводи 60т, ціна за 1т 1500 грн. в т. ч. ПДВ 250 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця. Загальна ціна договору складає 9000 грн. в т. ч. 15000 грн. ПДВ.

Згідно укладеного договору поставки № 40 від 05.08.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ПП «Укртехпром-2001» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: КАС32 40т, ціна за 1т 3405 грн. в т. ч. ПДВ 567,5 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця. Загальна ціна договору складає 136200 грн. в т. ч. 22700 грн. ПДВ.

Між позивачем та ПП «Укртехпром-2001» було укладено аналогічні договори поставки товару ( КАС 32) № 15 від 08.05.2014 року, № 14 від 02.05.2014 року, № 8 від 10.04.2014 року, № 10 від 18.04.2014 року, № 13 від 29.04.2014 року.

Господарські операції з ТОВ «Аксіома-Агро».

Згідно укладеного договору поставки № 66 від 07.10.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТОВ «Аксіома-Агро» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: КАС32 48,315т, ціна за 1т 3870 грн. в т. ч. ПДВ 645 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця. Загальна ціна договору складає 186979,05 грн. в т. ч. 31163,17 грн. ПДВ.

Згідно укладеного договору поставки № 71 від 13.10.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТОВ «Аксіома-Агро» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: КАС32 91,600т, ціна за 1т 3870 грн. в т. ч. ПДВ 645 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця. Загальна ціна договору складає 354492 грн. в т. ч. 59082 грн. ПДВ.

Згідно укладеного договору поставки № 67 від 08.10.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТОВ «Аксіома-Агро» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: КАС32 42,460т, ціна за 1т 3870 грн. в т. ч. ПДВ 645 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця. Загальна ціна договору складає 164320 грн. в т. ч. 27386,70 грн. ПДВ.

Згідно укладеного договору поставки № 78 від 16.10.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТОВ «Аксіома-Агро» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: КАС32 90т, ціна за 1т 3870 грн. в т. ч. ПДВ 645 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця. Загальна ціна договору складає 348300 грн. в т. ч. 58050 грн. ПДВ.

Окрім того, між позивачем та даним контрагентом було укладено ще договора поставки товару ( КАС 32) № 74 від 15.10.2014 року, № 63 від 07.10.2014 року, № 43 від 08.09.2014 року, № 106 від 08.12.2014 року, № 55 від 30.09.2014 року, № 43 від 08.09.2014 року, № 22 від 06.06.2014 року, № 12 від 28.04.2014 року.

Господарські операції з ПП «Промнафтохімкомплекс».

Згідно укладеного договору поставки № 45 від 11.09.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ПП «Промнафтохімкомплекс» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: КАС32 78,650т, ціна за 1т 3820 грн. в т. ч. ПДВ 636,67 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця.

Між позивачем та ПП «Промнафтохімкомплекс» було укладено аналогічні договора поставки товару ( КАС 32) № 48 від 17.09.2014 року, № 48 від 22.09.2014 року, № 44 від 09.09.2014 року.

Господарські операції з ТОВ «Украгроторг».

Згідно укладеного договору поставки № 54 від 29.09.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТОВ «Украгроторг» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: Аміак рідкий 11,990т, ціна за 1т 8510 грн. в т. ч. ПДВ 1418,33 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця.

Господарські операції з ТОВ «Родень-М».

Згідно укладеного договору поставки № 47 від 10.09.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТОВ «Родень-М» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: КАС-32 350т, ціна за 1т 3810 грн. в т. ч. ПДВ 635 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця.

Між позивачем та ТОВ «Родень-М» було укладено аналогічні договора поставки товару ( Сметки мінеральних добрив, КАС-32) № 41 від 11.09.2014 року, № 9 від 22.04.2014 року, № 7 від 10.04.2014 року.

Господарські операції з ТОВ «Радан».

Згідно укладеного договору поставки № 35 від 08.07.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТОВ «Радан» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: КАС-32 40,800т, ціна за 1т 3330 грн. в т. ч. ПДВ 555 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця.

Господарські операції з ТОВ «Полеагро».

Згідно укладеного договору поставки № 34 від 07.07.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТОВ «Полеагро» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: КАС-32 81т, ціна за 1т 3300 грн. в т. ч. ПДВ 550 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця.

Господарські операції з ПАТ «НВФ «Урожай».

Згідно укладеного договору поставки № 03/06/2014 від 03.06.2014 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТОВ «Полеагро» (покупець), постачальник зобовязується передати покупцеві у власність товар, а саме: мінеральні добрива. Поставка товару здійснюється за рахунок покупця на підставі специфікацій.

Кім того, на виконання вказаних договорів поставки між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Зеон 2012» укладено договір № 101 на транспортно-експедиторське обслуговування від 10.01.2014 та договір № 250313 на послуги перевезення вантажу від 25.03.2013 з ФОП ОСОБА_4

Також, в матеріалах справи містяться договори поставки товари ФОП ОСОБА_3, який в подальшому був реалізований контрагентам покупцям. Суд зазначає, що кількість придбаного товару у контрагентів продавців ( ТОВ «Скайлайн компані», ТОВ «Авто-Континент ЛТД», ПП «Хамсін Плюс», ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Сефт Плюс», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Компанія Енергомаш») відповідає кількості реалізованого товару контрагентам-покупцям.

Зберігання придбаного товару, здійснювалося на площадці по вул. Сурікова, 11 в м. Черкасах орендованій у ОСОБА_5 на підстав договору № 04/03-13.

Реальність здійснення господарських операцій (купівля, продаж) підтверджується: податковими накладними, рахунками, реєстром податкових накладних, розрахунками, договорами банківського обслуговування та відповідними розпорядженнями щодо списання коштів, видатковими накладними, рахунками фактури, паспортами відповідності на товар, банківськими виписками, квитанціями до прибуткового касового ордеру щодо отримання плати за реалізований товар, факт перевезення підтверджується: товаро-транспортними накладними, актами здачі-приймання робіт.

Разом з цим, ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

ОСОБА_6 адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, визначено, що згідно статті 1 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, судом встановлено, що умови укладених між позивачем та ТОВ «Скайлайн компані», ТОВ «Авто-Континент ЛТД», ПП «Хамсін Плюс», ТОВ «Формула Профіт», ТОВ «Сефт Плюс», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Компанія Енергомаш», ПАТ «НВФ «Урожай», ТОВ «Полеагро», ТОВ «Радан», ТОВ «Родень-М», ТОВ «Украгроторг», ПП «Промнафтохімкомплекс», ПП «Укртехпром-2001» - виконані, про що свідчать первинні бухгалтерські документи. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Слід наголосити, що відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У постанові Верховного суду України від 13.01.2009 року по справі № 09/05 зазначено, що покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем, ані за можливу недостовірність відомостей про продавця, що містяться у Єдиному реєстрі, за діяльності продавцем.

Крім того, у довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону Про податок на додану вартість викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, допущені порушення одним платником податків у відображенні у податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, фактичне виконання вказаних господарських операцій свідчить про їх наповненість належним юридичним змістом, що тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на прибуток.

Суд звертає увагу, що неприпустимість притягнення до відповідальності особи, у випадку неправомірних дій іншої особи підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі БулвесАД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: …Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії, у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, як зазначалося вище, мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського суду з прав людини при вирішенні справ.

Щодо відсутності у контрагентів позивача фінансово-господарських можливостей для здійснення комерційної діяльності, та її здійснення без мети реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Питання нікчемності правочинів регулюється Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вказана обставина не може впливати на податковий облік підприємства при умові не доведення стороною товарності здійснення нею операцій та реальності спірних правовідносин.

За умови фактичного виконання сторонами спірних господарських операцій, порушення контрагентом податкового законодавства не можуть бути причиною позбавлення позивача права на податкову вигоду.

Статтею 177 Податкового кодексу України визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Крім того, позивачем правильно нараховано та утримано суму єдиного внеску з доходу у відповідності до ст. 8 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Щодо скасування ППР № НОМЕР_3 від 12.05.2015 про накладення на ОСОБА_3 штафної санкції у сумі 510 грн. за відсутність протягом 2012-2014 років книги обліку доходів та витрат (форми № 10), суд погоджується з висновками викладеними у акті перевірки, оскільки в судовому засіданні остання також надана не була.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкові повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню частково.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 12 травня 2015 року № 000521701;

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 12 травня 2015 року № НОМЕР_1;

Скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 12 травня 2015 року № НОМЕР_2;

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) - 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлений 06.10.2015