Постанова № 52251499, 13.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 жовтня 2015 р. № 820/10114/15

Харківський окружний адміністративний суд в особі судді Самойлової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить:

- скасувати рішення Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області № 23523415 від 10.08.2015 року про відмову їй у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати Реєстраційну службу Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області провести державну реєстрацію права її приватної власності на частину будинку, що розташований за адресою: Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Жовтневої революції, будинок 26, що складається з літ. А-1: приміщення 1-1, площею 4,2 м2; приміщення 1-2, площею 3,7 м2; приміщення 1-3, площею 12,1 м, приміщення 1-6, площею 5,5 м; по господарським будівлям та спорудам: літ. а - веранда; літ. Б - літня кухня; літ. Г - вбиральня; літ. Д - літній душ; літ. Ж - навіс; 1/2 частини хвіртки №1 та 1/2 частини огорожі №2, з видачею відповідного витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивачка обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, вона посилається на те, що оскаржуване рішення відповідачем прийняте без дотримання вимог діючого законодавства України, яке порушує її права, свободи та інтереси, що потребує судового захисту.

Позивачка надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибув без повідомлення про причини неприбуття, заяви про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову не надав.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у ній доказів, у порядку письмового провадження, згідно до ч. 6 ст. 128 КАСУ.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що 10 липня 2015 року Чугуївським міським судом Харківської області було винесено рішення у справі № 636/4454/14-ц, провадження № 2/636/190/15 про розподіл спільного майна (домоволодіння) та припинення спільної часткової власності, відповідно до якого позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності на це майно - задоволено наступним чином:

- виділити в натурі ОСОБА_3 на частку в майні, що є у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Жовтневої революції, будинок 26, в житловому будинку: літ. А-1: приміщення 1-4, площею 6,7 м кв.; приміщення 1-5, площею 19,5 м кв.; по господарським будівлям, та спорудам: літ. З - гараж, літ. В - погріб; літ. Е - сарай; 1/2 частини хвіртки №1 та 1/2 частини огорожі № 2;

- виділити ОСОБА_1 на частку в майні, що є у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Жовтневої революції, будинок 26, в житловому будинку: літ. А-1: приміщення 1-1, площею 4,2 м кв.; приміщення 1-2, площею 3,7 м кв.; приміщення 1-3, площею 12,1 м приміщення 1-6, площею 5,5 м кв.; по господарським будівлям та спорудам: літ. а - веранда; літ. Б - літня кухня; літ. Г - вбиральня; літ. Д - літній душ; літ. Ж - навіс; 1/2 частини хвіртки №1 та 1/2 частини огорожі №2;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Жовтневої революції, будинок 26.

Як свідчать докази у справі, на підставі викладеного, 24.07.2015 року позивачка звернулася до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області з метою реєстрації зазначеного судового рішення.

30.07.2015 року ОСОБА_1 отримала від відповідача рішення № 23288150 про зупинення розгляду її заяви за рішенням суду, з посиланням на те, що державний реєстратор встановив відсутність у повному обсязі документів необхідних для проведення державної реєстрації та їх обтяжень визначеним Порядком державної реєстрації прав на рухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2013 р. № 868.

10 серпня 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області було винесено рішення № 23523415 про відмову в реєстрації, з посиланням на те, що документи позивачем подані, не в повному обсязі, а саме: не надано додаткове рішення суду з визнанням часток.

З наведеним суд не погоджується та при вирішенні даного спору враховує наступні обставини та нормативні положення.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV передбачено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. Нерухоме майно, за цим законом визначається як - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Частиною 1 ст. 8 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV передбачено, що орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Вимогами ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8.1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи. Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи. Державний реєстр прав є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню. Вилучення будь-яких документів або частин Державного реєстру прав не допускається, крім випадків, передбачених законом. Органи державної реєстрації прав, державні реєстратори забезпечують достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативний пошук і документальне відтворення процедури державної реєстрації прав, оперативне надання витягів про зареєстровані права та/або їх обтяження з Державного реєстру прав.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №703.

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст (п. 7 Порядку №703).

Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (п. 10 Порядку №703).

Під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями (п. 12 Порядку №703).

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації (п. 16 Порядку №703).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Вимогами п. 5 ч. 1 ст. 19 вищевказаного Закону України передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішень судів, що набрали законної сили.

Положенням ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5.1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5.2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5.3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5.4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5.5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5.6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (ч. 2 ст. 24 ЗУ від 01.07.2004 року № 1952-IV).

Відповідно до п. 4 статті 9 Закону України №1952-ІV, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З огляду на наведену правову норму, питання здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень відноситься до виключної компетенції державного реєстратора.

Суд зазначає, що позивачем, як заявником, виконано всі передбачені чинним законодавством України вимоги щодо подання заяви про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідною стороною не надано доказів щодо законності оскаржуваного рішення, а від так, суд не може погодитися, що воно є правомірним.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обгрунтованими, які потребують судового захисту в розумінні положень ст. 2 КАСУ, а тому маються правові підстави для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області № 23523415 від 10.08.2015 року про відмову ОСОБА_1 у реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати Реєстраційну службу Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області провести державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 Михайлівніни частину будинку, що розташований за адресою: Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Жовтневої революції, будинок 26, що складається з літ. А-1: приміщення 1-1, площею 4,2 м2; приміщення 1-2, площею 3,7 м2; приміщення 1-3, площею 12,1 м 2 приміщення 1-6, площею 5,5 м2; по господарським будівлям та спорудам: літ. а - веранда; літ. Б - літня кухня; літ. Г - вбиральня; літ. Д - літній душ; літ. Ж - навіс; 1/2 частини хвіртки №1 та 1/2 частини огорожі №2, згідно з рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 10.11.2015 року у справі № 636/4454/14-ц, провадження № 2/636/190/15, з видачею відповідного витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_1 (623503, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Самойлова В.В.