Постанова № 52248397, 29.09.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11703/15-а

Провадження №2-а/761/254/2015

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 вересня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі Лазоришинець К.М., Кріт І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання рішення неправомірним та зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоду роботи і призначити пенсію на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2015 року ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (Відповідач) про визнання рішення неправомірним та зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоду роботи і призначити пенсію на пільгових умовах, в якому просив: 1) визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі в м. Києві відмову в призначенні ОСОБА_1 державної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»; 2) зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі в м. Києві нарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в Спільному Українсько-Російському підприємстві «КЕДР-СЛАВУТИЧ» за професією газоелектрозварник 5-го розряду з 06.01.1995р. по 31.12.1998р., зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи в будівельно-монтажному управлінні № 3 тресту «Київспецбуд» за професією газозварник з 03.02.1986р. по 15.07.1991р. та призначити ОСОБА_1 державну пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.12.2014р.

Свої позовні вимоги з урахуванням письмових пояснень (а.с.64-68,191-193) обґрунтовував тим, що 29.12.2014р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою та іншими документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, проте Відповідач своїм листом від 16.03.2015р. № Л-65/09 повідомив позивача про відмову в призначенні пенсії, оскільки відсутній необхідний страховий та пільговий стаж. Разом з тим, Відповідач визнає обставини, що стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 становить 5 років 11 місяців 14 днів, проте УПФУ в Шевченківському районі в м. Києві до пільгового стажу безпідставно не включений період роботи позивача за професією газозварник в БМУ-3 тресту «Київспецбуд» з 03.02.1986р. по 15.07.1991р., який становить 05 років 05 місяців 13 днів, який підтверджується уточнюючою довідкою від 16.06.2014р. № 15-к ПАТ «ТРЕСТ КИЇВСПЕЦБУД», яке є правонаступником БМУ-3 тресту «Київспецбуд» згідно довідки від 27.02.2014р. № 81. Таким чином, стаж роботи позивача з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, що підтверджений належними та допустимими доказами складає 11 років 04 місяці 26 днів. Згідно останнього абзацу пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено правило щодо зменшення загального пенсійного віку чоловікам (у віці 60 років) на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців роботи з шкідливими та важкими умовами праці. Так, якщо врахувати, що загальний стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці становить 11 років 04 місяці 26 днів, відповідно його загальний пенсійний вік має бути зменшений на 4 роки та становитиме 56 років, а отже, Позивач має право на відповідний вид пенсії у 56 років, що відповідає вимогам щодо віку, встановленого ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Окрім того, станом на дату звернення позивача з приводу призначення пенсії його загальний трудовий стаж становить 26 років 10 місяців 24 дні, проте відповідач визнає обставини, що загальний (страховий) стаж роботи позивача складає лише 22 роки 10 місяців 28 днів. Відповідачем до загального (страхового) стажу безпідставно не включений період роботи позивача за професією газоелектрозварником 5-го розряду в Спільному Українсько-Російському підприємстві «КЕДР-СЛАВУТИЧ» (код ОКПО 16295724) з 06.01.1995р. по 31.12.1998р., який становить 03 роки 11 місяців 26 днів. Таким чином, позивач вважає доведеними обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами, що позивач має право на державну пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки є доведеними всі умови (підстави), для призначення пільгової пенсії.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Маліновської В.М. від 27.04.2015р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання рішення неправомірним та зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоду роботи і призначити пенсію на пільгових умовах (а.с.21).

Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов (а.с.25-26), в якому він зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є незаконними та не підлягають задоволенню, так, згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають право працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах. Чоловікам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими важкими умовами праці на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21.08.1992р. Згідно поданих документів страховий стаж Позивача становить 22 роки 10 місяців 28 днів, з них за Списком № 2 - 5 років 11 місяців 14 днів, а тому у призначені пенсії Позивачу відмовлено. Окрім того, Відповідачем зазначено, що для призначення пенсії Позивачу необхідно надати: - уточнюючу довідку про підтвердження періоду роботи з 06.01.1995р. по 31.12.1998р., оскільки в трудовій книжці в даті та наказі про звільнення присутні виправлення, - копії первинних документів (накази про прийняття, переведення, звільнення, облікова кара Т-2), що підтверджують період роботи на посаді газозварника в БМУ-3 тресту «Київспецбуд» в період з 03.02.1986р. по 15.07.1991р. У разі надання зазначених документів, Позивач має право звернутись до Відповідача з повторною заявою про призначення пенсії.

Керуючись ч.4 ст.183-2 КАС України, ухвалою суду від 25.05.2015р. справу призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.28).

В судовому засіданні представник Позивача - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - Полякова А.О. в судовому засіданні проти позову заперечила та просила відмовити в його задоволенні, з підстав зазначених у запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, копії матеріалів пенсійної справи суд вважає, що позов є таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 29 грудня 2014 року позивач звернувся до УПФУ в Шевченківському районі м. Києва із заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком по списку № 2 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розпискою-повідомленням від 29.12.2014р. № 556/10874 (а.с.6).

Листом УПФУ в Шевченківському районі в м. Києві від 16.03.2015р. № Л-68/09 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком по Списку № 2, оскільки відсутній необхідний страховий та пільговий стаж (а.с.7-8). Так, Відповідачем зазначено, що страховий стаж Позивача становить 22 роки 10 місяців 28 днів, з них за Списком № 2 - 5 років 11 місяців 14 днів, що також підтверджується розпорядженням УПФУ в Шевченківському районі в м. Києві ОР № 9918 (а.с.9), протоколом УПФУ в Шевченківському районі в м. Києві № 10874 від 06.03.2015р. (а.с.73,194) та розрахунком стажу (а.с.74,195).

За ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Так, враховуючи, що наявність у Позивача страхового стажу 22 роки 10 місяців 28 днів, з них пільгового стажу - 5 років 11 місяців 14 днів, визнається сторонами, вказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки в суду не виникає сумніву щодо достовірності зазначених обставин та добровільності їх визнання, окрім того такі обставини підтверджуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що Відповідачем не враховано до загального страхового стажу період роботи Позивача в Спільному Українсько-Російському підприємстві «Кедр-Славутич» (код ОКПО 16295724) з 06.01.1995р. по 31.12.1998р., який становить 3 роки 11 місяців 26 днів.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, з копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 вбачається, що 06.01.1995р. Позивача було прийнято до Спільного Українсько-Російського підприємства «Кедр-Славутич» на посаду газозварника 5-го розряду на підставі Наказу № 1 від 06.01.1995р. (запис № 21), а 31.12.1998р. Позивач був звільнений з займаної посади за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) на підставі наказу № 14 від 31.12.1998р. (запис № 22) (а.с.12-16). Водночас, в трудовій книжці Позивача в записі № 22 є виправлення, зокрема в даті звільнення з Спільного Українсько-Російського підприємства «Кедр-Славутич» зроблено виправлення, а саме поряд з днем звільнення «31» закреслено цифру «2».

Згідно ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за № 110 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктами 2.6.-2.8 Інструкції встановлено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

З матеріалів справи вбачається, що Спільне Українсько-Російське підприємство «Кедр-Славутич» було зареєстровано 18.12.1991р. за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Туполєва 16-І (свідоцтво № 0090-675-сп), що підтверджується листом Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району ГУ юстиції у м. Києві від 17.06.2015р. № 5/19-982 (а.с.46). Разом з тим, рішенням господарського суду м.Києва від 17.03.2003р. у справі № 10/206 за позовом ДПІ у Шевченківському районі м.Києва до Спільного підприємства «Кедр-Славутич» про скасування державної реєстрації, вирішено, зокрема скасувати державну реєстрацію Спільного підприємства «Кедр-Славутич» (м. Київ, вул. Туполева, 16-І, код 16295724), та зобов'язано засновників підприємства вжити заходів по ліквідації підприємства та подати документи до органу реєстрації (а.с.48). Відповідно до листа УПФУ в Шевченківському районі в м. Києві від 21.09.2015р. № 14886/03 встановлено, що СП «Кедр-Славутич» (код ЄДРПОУ 16295724) на обліку в управлінні перебуває з січня 1993р., за період з 06.01.1995р по 31.12.1998р. СП «Кедр-Славутич» подавало звіти до УПФУ в Шевченківському районі м.Києва щоквартально в розрізі місяців (а.с.198). Водночас, всупереч вимогам чинного законодавства засновниками не виконано рішення суду в частині вжиття заходів по ліквідації СП «Кедр-Славутич», зокрема в процесі ліквідації не подано передбачених законодавством документів на довгострокове зберігання до Державного архіву м.Києва, архівного відділу Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, що підтверджується відповідними листами (а.с.50,52).

Проте, з урахуванням вимог ст.48 КЗпП України, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає, що відмова Відповідача щодо включення до загального страхового стажу Позивача період роботи останнього в СП «Кедр-Славутич» з 06.01.1995р. по 31.12.1998р. є неправомірною, а відтак з урахуванням часу роботи Позивача на вказаному підприємстві, загальний страховий стаж останнього станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії становить 26 років 10 місяців 24 дні.

Згідно п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. 33 Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, надається право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, газозварникам.

Згідно п.4.4 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

У відповідності до п. 2.1 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» є констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місця, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Так, проведення атестації підтверджується відповідним наказом та затвердженим Переліком за результатами атестації.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наданих Позивачем документів для призначення пенсії, Відповідачем визначено пільговий стаж Позивача в розмірі 5 років 11 місяців 14 днів, проте УПФУ в Шевченківському районі в м. Києві до строку вказаного стажу Відповідачем не включено стаж роботи позивача на посаді газозварника на БМУ-3 трест «Київспецбуд» з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, що становить 5 років 05 місяців 13 днів.

Водночас, судом встановлено, що Позивач працював повний робочий день в БМУ-3 тресту «Київспецбуд» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Трест Київспецбуд») у період з 03.02.1986р. (наказ № 14-к від 30.01.1986р.) по 15.07.1991р. (наказ № 206-к від 18.07.1991р.) - 5 років 5 місяців 12 днів на посаді газозварника, що передбачена Списком № 2 розділ ХХХІІ підрозділ Загальні професії, що підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, виданої Публічним акціонерним товариством «Трест Київспецбуд» від 16.06.2014р. № 15-к (а.с.10) та довідкою від 27.02.2014р. № 81 (а.с.11).

Враховуючи, що позивач в періоди з 03.02.1986р. по 15.07.1991р. працював на посаді газозварника у БМУ-3 тресту «Киїспецбуд», а відповідно до атестації вказані робочі місця передбачають пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах праці, отаким чином, Позивач у відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на пільгову пенсію згідно Списку № 2 виробництв, робіт та професій, які дають права на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки в судовому засіданні встановлено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 10 місяців 24 дні, а пільговий заліковий стаж за Списком № 2 - 11 років 04 місяці 26 днів.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями ст.71 КАС України визначено. що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

З урахуванням положень ст.ст.2, 3, 8, 9, 69, 71, 72 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що відмова Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва у призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є неправомірною, а тому вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача шляхом визнання рішення протиправним та зобов'язання Відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.12.2014р.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 19,46,55 Конституції України, ст. 48 КЗпП України, ст.ст. 13, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та керуючись ст.ст. 2, 6-10, 14, 17, 69, 71, 104, 105, 158-162, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання рішення неправомірним та зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоду роботи і призначити пенсію на пільгових умовах - задовольнити.

Визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі в м.Києві про відмову в призначенні ОСОБА_1 державної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» - протиправним.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.12.2014р.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: