Вирок № 52244194, 12.10.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4021/15-к

Провадження № 1-кп/175/166/15

Вирок

Іменем України

12 жовтня 2015 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Тимошенко Я.О.,

прокурора Дмуховського О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12015040440000575 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Біленщина Пятихатського району Дніпропетровської області, там же зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

встановив:

03 липня 2015 року згідно Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2015 року № 303/214 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу 93-ї ОМБ, яка дислокується у смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, та призначено на посаду радіо-телефоніста.

У березні 2015 року, більш точна дата органом досудового розслідування невстановлена, ОСОБА_1 за місцем несення служби в зоні проведення антитерористичної операції у складі Збройних сил України, з метою придбання для власних потреб, без передбаченого законом дозволу взяв у особисту військову куртку у внутрішній карман дві гранати та два запали до них, усвідомлюючи, що вони є бойовими припасами та вибуховими речовинами.

16 березня 2015 року ОСОБА_1, будучи одягнений у військову куртку, у внутрішньому кармані якої знаходилися зазначені гранати та запали до них, став носити їх без передбаченого дозволу і рухався за місцем свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_4

17 березня 2015 року близько 00 годин 38 хвилин ОСОБА_1, знаходячись за межами військової частини, пересувався в якості пасажира в салоні автомобіля НОМЕР_1, який було зупинено на блокпосту 223 км автодороги Знаменка-Луганськ-Ізварене у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, де співробітники міліції при особистому огляді ОСОБА_1 у військовій куртці у внутрішньому кармані виявили і вилучили дві гранати РГД-5 і два запали УЗРГМ, УЗРГМ-2, віднесені до боєприпасів, які ОСОБА_1 придбав, носив і переміщав при собі, без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, але від дачі показань відмовився. У скоєному злочині щиросердно кається і просить суворо не карати.

Його провина у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується

матеріалами кримінального провадження № 12015040440000575, а саме:

- рапортом помічника начальника оперативного чергового Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 17.03.2015 року, з якого вбачається, що 17.03.2015 року на блокпосту по вул. Шосейній у м. Підгородне під час особистого огляду пасажира автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 працівники РДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська у військовій куртці у внутрішньому кармані виявили і вилучили дві гранати РГД-5 і два запали УЗРГМ, УЗРГМ-2 (а.п.7);

- протоколом огляду від 17.03.2015 року, відповідно до якого слідчий у присутності двох понятих оглянув дві гранати РГД-5 і два запали УЗРГМ, УЗРГМ-2, які працівники РДПС ВДАІ вилучили у ОСОБА_1 (а.п.11);

- висновком експерта № 58/26-42 від 26.03.2015 року, відповідно до якого предмети, вилучені 17.03.2015 року на блокпосту 223 км автодороги Знаменка-Луганськ-Ізварене у м. Підгородне являються: група обєктів № 1 двома запалами типу УЗРГМ, УЗРГМ-2 для гранат, промислового виробництва, які відносяться до категорії боєприпасів; група обєктів № 2 двома спорядженими корпусами ручних осколкових наступальних гранат РГД-5 промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових речовин. Дані предмети безперешкодно зєднуються між собою і таким чином утворюють собою дві ручні осколкові наступальні гранати РГД-5, які придатні для здійснення вибуху та відносяться до категорії боєприпасів (а.п.19-23).

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, й суд його умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України як носіння, придбання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_1, - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, зі слів звільнений з роботи, проходив військову службу за мобілізацією.

Обставинами, що помякшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини і активне сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_1, його відношення до вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ч.4 ст.12 КК України віднесене до категорії тяжких злочинів, при наявності кількох обставин, які помякшують покарання та відсутності обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України з мінімальним іспитовим строком, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення реального покарання, про що у судових дебатах просив прокурор, суд не вбачає.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертизи, які складають 1536 грн., що підтверджується довідкою НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.п.17).

Долю речових доказів суд не вирішує, оскільки відповідно до акту від 25.03.2015 року вони знищені.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 1536 грн. на користь держави (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу за проведення судової балістичної експертизи № 58/26-42 від 26.03.2015 року).

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко