Рішення № 52243688, 12.10.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2015 р. Справа № 926/1120/15

За первісним позовом Комунального підприємства Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» м.Чернівці

До відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці

Про стягнення заборгованості в сумі 3951,67 грн.

За зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці

До відповідача Комунального підприємства Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» м.Чернівці

Про визнання недійсним договору №1635/4тс від 12.11.2014 року про надання в користування торгівельного місця на території КП «МТК «Калинівський ринок»

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

Від позивача за первісним та відповідача за зустрічним: ОСОБА_2 юрисконсульт (дов. від 13.01.2015р. № 18)

Від відповідача за первісним та позивача за зустрічним: ОСОБА_3 представник (дов. від 21.01.2012р.)

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» 06.07.2015 року звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3951,67 грн. заборгованості, з яких 3485 грн. сума основного боргу та 466,67 грн. пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 12.11.2014 року між МТК «Калинівський ринок» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №1635/4тс про надання в користування торговельного місця на території МТК «Калинівський ринок» та договір №7630 про підключення до системи загального відеоспостереження, за якими відповідач зобовязався своєчасно та в розмірі, визначеному прейскурантом вартості послуг, здійснювати щомісячні платежі за послуги, що надаються, (не пізніше 15 числа поточного місяця). В порушення умов договорів відповідач з 01.01.2015 року по 31.05.2015 року оплату за отримані послуги не проводив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 3485 грн., в тому числі 3245 грн. заборгованості по сплаті послуг за утримання торговельного місця в належному стані та 240 грн. заборгованості по сплаті послуг відеоспостереження. За несвоєчасне виконання умов договорів позивач за січень-травень 2015 року нарахував відповідачу пеню в сумі 466,67 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2015 року (суддя Ніколаєв М.І.) порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 16.07.2015 року за участю представників сторін.

В судовому засіданні 20.07.2015 року оголошено перерву до 20.07.2015 року.

20.07.2015 року від відповідача (ФОП ОСОБА_1В.) надійшов зустрічний позов про визнання недійсним договору №1635/4тс від 12.11.2014 року про надання в користування торговельного місця на території КП «МТК «Калинівський ринок».

В обґрунтування своїх позовних вимог за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_1 посилається на наступне.

Підставою для укладення договору №1635/4тс від 12.11.2014р. був договір оренди нерухомого майна № 162/К від 30.09.2014р., укладений між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та підприємцем ОСОБА_1 За цим договором оренди ФОП ОСОБА_1 отримав в строкове платне користування нежиле приміщення (9-3) загальною площею 14,3 кв.м., розташоване за адресою м.Чернівці, вул. Калинівська, 13-а, на першому поверсі будівлі, яке знаходиться на балансі КП «МТК «Калинівський ринок».

Згідно з умовами зазначено договору ФОП ОСОБА_1 в місячний термін зобовязаний був укласти з балансоутримувачем майна КП «МТК «Калинівський ринок» договір про відшкодування витрат на утримання обєкта оренди і прибудинкових територій. Проте КП «МТК «Калинівський ринок» помилково уклало з ФОП ОСОБА_1 договір №1635/4тс від 12.11.2014р. про надання в користування торговельного місця на території КП «МТК «Калинівський ринок».

Згідно з п.1.2 договору про надання в користування торговельного місця, дане торговельне місце обладнане торговельним обєктом павільйоном за № 5НЖ/З, який аж ніяк не є будівлею, тоді як нежиле приміщення на першому поверсі будівлі (9-3) за договором оренди № 162/К від 30.09.2014р. відповідає торговельному місцю під № 5 НЖ/З за договором про надання в користування торговельного місця.

Також, КП «МТК «Калинівський ринок» в оспорюваному договорі зазначено надмірну площу торговельного місця, а саме - різниця орендованої площі нежитлового приміщення за договором оренди нерухомого майна та площі торговельного місця, на якому розміщено дане нежиле приміщення становить 22,14-14,30=7,84 кв.м.

Отже, на думку позивача за зустрічним позовом, договір №1635/4тс від 12.11.2014р. про надання в користування торговельного місця на території КП «МТК «Калинівський ринок» є правочином, який вчинено під впливом помилки, а відтак є підстави вважати його недійсним.

Ухвалою суду від 20.07.2015 року зустрічний позов був прийнятий до розгляду для спільного розгляду з первісним позовом та задоволено заяву позивача за первісним позовом про зменшення позовних вимог до 3858,59 грн., з яких 3485,00 грн. основного боргу та 373,59 грн. пені. Цією ж ухвалою розгляд справи було відкладено на 11.08.2015 року.

Розпорядженням від 11.08.2015 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ у звязку з перебуванням судді Ніколаєва М.І. у відпустці справу передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 11.08.2015 року розгляд справи було відкладено на 31.08.2015 року.

В судовому засіданні 31.08.2015 року КП «МТК «Калинівський ринок» подав відзив на зустрічний позов, в якому заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що укладення оспорюваного договору відбулося в законний спосіб та на підставі заяви підприємця ОСОБА_1, а не лише договору укладеного з департаментом економіки Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 був обізнаний з тим, що обєкт нерухомого майна знаходиться на території ринку, сторони при укладенні дійшли згоди щодо всіх істотних умов, договір підприємцем частково був виконаний.

В судовому засіданні 31.08.2015 року за усним клопотанням сторін оголошено перерву до 15.09.2015 року.

В своєму відзиві на позов відповідач за первісним позовом - ФОП ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечив з тих же підстав, які викладені у його зустрічному позові про визнання недійсним №1635/4тс від 12.11.2014р.

Ухвалою суду від 15.09.2015 року заяву позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог задоволено частково, а відтак розглядається спір за первісним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 4316,78 грн., з яких 3485,00 грн. основного боргу та 831,78 грн. пені. Цією ж ухвалою розгляд справи було відкладено на 30.09.2015 року.

Ухвалою суду від 30.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 12.10.2015 року.

До початку судового засідання, яке відбулося 12.10.2015 року від позивача за первісним позовом надійшла заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені до 379,33 грн.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що перерахувавши суму пені за період з 21.01.2015р. по 01.06.2015 року остання склала 379,33 грн., яку він, разом із сумою основного боргу, просить стягнути з відповідача.

У відповідності до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що подана заява позивача за первісним позовом про зменшення позовних вимог узгоджується із вимогами ст.22 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, а відтак розглядається спір (по первісному позову) про стягнення з ФОП ОСОБА_1 3485 грн. боргу та 379,33 грн. пені.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.10.2015 року представник позивача за первісним позовом свої позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав в повному обсязі та заперечував проти задоволенню зустрічних позовних вимог, в свою чергу представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом заперечив проти первісних позовних вимог з підстав викладених у письмовому відзиві на позов та підтримав свої вимоги за зустрічним позовом.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2014 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та підприємцем ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.09.2014р. № 468/16 та заяви від 08.08.2014р. вх.№Б-714/0-02/01 було укладено договір оренди нерухомого майна № 162/К (далі Договір № 162/К).

За Договором № 162/К ФОП ОСОБА_1 отримав в строкове платне користування нежиле приміщення (9-3) загальною площею 14,3 кв.м., розташоване за адресою м.Чернівці, вул. Калинівська, 13-а, на першому поверсі будівлі, яке знаходиться на балансі КП «МТК «Калинівський ринок» з метою використання його під торгівлю продовольчими товарами, вартість обєкта оренди 87593,83 грн. (п.п.1.1, 1.2, 1.4 Договору № 162/К).

У відповідності до п.1.4 Договору № 162/К він був укладений строком до 29.08.2017 року.

Відповідно до п.2.1 Договору № 162/К за користування обєктом оренди орендар сплачує оренду плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього Договору, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього Договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ, становить 4993,56 грн.

Факт передачі обєкта оренди підтверджений актом передання-приймання від 30.09.2014 року.

Згідно з умовами п.4.1.10 Договору № 162/К орендар (ФОП ОСОБА_1В.) зобовязаний в місячний термін після укладення цього Договору укласти з балансоутримувачем майна - КП «МТК «Калинівський ринок» договір про відшкодування витрат на утримання обєкта оренди і прибудинкових територій.

У відповідності до вищезазначеного зобовязання 12.11.2014 року підприємець ОСОБА_1 звернувся із заявою до КП «МТК «Калинівський ринок» з проханням укласти договір на користування торговельним місцем №5-нж/3 в торговому секторі № 4.

12.11.2014 року між КП «МТК «Калинівський ринок» (ОСОБА_3) та ФОП ОСОБА_1 (Користувач) було укладено договір №1635/4тс про надання в користування торговельного місця на території КП «МТК «Калинівський ринок» (далі Договір № 1635/4тс).

Пунктами 1.1 та 1.2 Договору № 1635/4тс визначено, що ОСОБА_3 надає, а Користувач приймає в строкове платне користування торговельне місце №5-нж/3, площею 22,14 кв.м. на території ОСОБА_3, торговий сектор № 4, для здійснення продажу промислових товарів: торговельне місце облаштовано торговельним обєктом павільйоном, який не є власністю Користувача.

Згідно акту обміру площі торговельного місця № 5нж/3 в торговому секторі № 4 від 12.11.2014р., який підписаний ОСОБА_1, робочою комісією ринку встановлено, що торговельне місце займає площу 22,14 кв.м., з яких основна площа становить 18 кв.м., а додаткова площа 4,14 кв.м.

Пунктом 2.1 Договору № 1635/4тс визначено, що плата за послуги по утриманню торговельного місця в належному стані та плата за надання додаткових послуг проводиться відповідачем щомісячно єдиним платежем, але не пізніше 20 числа поточного місяця в готівковій формі в касу ОСОБА_3 або через банк згідно із затвердженим Прейскурантом вартості послуг ОСОБА_3.

Пунктом 2.3 Договору № 1635/4тс визначено, що плата за послуги по утриманню торговельного місця в належному стані та плата за надання додаткових послуг підлягає сплаті Користувачем незалежно від результатів провадження господарської діяльності Користувача.

Договір №1635/4тс укладений строком до 29 серпня 2017 року (п.6.1 Договору№1635/4тс).

12.11.2014р. між КП «МТК «Калинівський ринок» (Виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник) було укладено договір №7630 про підключення до системи загального відеоспостереження (далі Договір № 7630).

Пунктом 1 Договору № 7630 Виконавець забезпечує створення технічних можливостей щодо підключення до загальної системи відеоспостереження належного Замовнику торговельного обєкту № 5-нж/3 розташованого на території КП «МТК «Калинівський ринок» в торговельному секторі № 4 за адресою: м.Чернівці, вул. Калинівська, 13-а та надання Замовнику відомостей отриманих за допомогою технічних засобів системи відеоспостереження.

У відповідності до п.2.3.1 Договору № 7630 Замовник зобовязався своєчасно та в розмірі, визначеному прейскурантом вартості послуг по підприємству, здійснювати щомісячні платежі за послуги, що надаються, за цим Договором.

Згідно з п.3.1. Договору № 7630 вартість послуг по обслуговуванню торговельного обєкту загальною системою відео спостереження сплачується згідно Прейскуранту вартості послуг по підприємству.

Оплата послуг здійснюється на підставі даного Договору не пізніше строку внесення оплати за користування торговельним місцем, встановленого відповідною угодою про надання в користування торговельного місця, укладеною між підприємцем та МТК «Калинівський ринок» (п.3.2 Договору № 7630).

Таким чином, оплата наданих послуг по Договору №с 7630, повинна бути здійснена не пізніше 20 числа поточного місяця згідно з умовами п.2.1 Договору № 1635/4тс.

Договір № 7630 укладений на невизначений строк до моменту припинення фактичного використання торговельного місця (п.5.1 Договору №7630).

Згідно з наказом КП МТК «Калинівський ринок» № 293 від 25.12.2013р. затверджено та введено в дію Прейскурант вартості послуг комунального підприємства КП «МТК «Калиновський ринок» - вартість послуги за утримання торговельного місця в належному стані для торгівлі (надання послуг) з магазинів, кіосків, павільйонів та інших пунктів продажу у 2014 році становила 1,13 грн. за кв.м. Вартість цієї ж послуги станом на 2015 рік становила 1,17 грн. за кв.м. відповідно до Прейскуранта, затвердженого та введеного в дію з 01.03.2015р. наказом від 27.02.2015р. № 51. Цими ж наказами визначено вартість додаткової послуги - обслуговування обєкта в загальній системі відеоспостереження, яка становить 48 грн. на місяць.

За використання відповідачем наданих йому в користування торговельного місця № 5-нж/3 на території торгового сектора № 4, останній за період з 01.01.2015 року по 31.05.2015 року не вносив плату по утриманню торговельного місця та плату по обслуговуванню торговельного обєкту загальною системою відеоспостереження, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 3485 грн., з яких за користування торговельним місцем 3245 грн. та за послуги відеоспостереження 240 грн.

Пунктом 2.2 Договору № 1635/4тс та пунктом 3.4 Договору № 7630 сторони узгодили, що за порушення строків сплати послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За несвоєчасне виконання умов угоди позивач на підставі зазначених пунктів Договорів нарахував відповідачу пеню за період з 21.01.2015р. по 01.06.2015р. в сумі 379,33 грн.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Статтею 762 того ж кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.

Відповідно до п.1.18 Правил торгівлі на ринках м.Чернівці, затверджених рішенням 9 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 16.06.2011р. № 209 (далі Правила) за зайняте торговельне місце на ринку справляється плата за послуги ринку утримання торговельного місця в належному стані. Продавці, які використовують торговельне місце на умовах оренди (користування) або суборенди, сплачують плату за утримання торговельного місця в належному стані та інші послуги ринку відповідно до укладеного з адміністрацією ринку договору.

Пунктом 1.19 Правил визначено, що утримання торговельного місця в належному стані є обовязковою послугою ринку. До собівартості надання в оренду (користування) торговельних місць включається вартість всіх витрат адміністрації ринку на їх утримання і забезпечення належного функціонування. Тарифи на послуги ринку, що повязані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, встановлюються адміністрацією ринку відповідно до вимог чинного законодавства. З урахуванням граничних розмірів і нормативів рентабельності, визначених Кабінетом Міністрів України і Чернівецькою обласною державною адміністрацією.

Згідно з п.1.13 Правил торговельне місце це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (ваг, лотків тощо), торговельних приміщень і об'єктів (контейнерів, кіосків та інших тимчасових споруд) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у магазинах, закладах ресторанного господарства, павільйонах, кіосках, контейнерах, палатках тощо. Розмір торговельного місця встановлюється адміністрацією ринку (для прилавків і столів - не менше 1 погонного метра, а для інших пунктів продажу - відповідно до фактично зайнятої ними площі).

Згідно акту обміру площі торговельного місця № 5нж/3 в торговому секторі № 4 від 12.11.2014р. торговельне місце займає площу 22,14 кв.м., з яких основна площа становить 18 кв.м., а додаткова площа 4,14 кв.м., при цьому обмір площі торговельного місця здійснюється за зовнішніми розмірами.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 21.01.2015р. по 01.06.2015р. в сумі 379,33 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обовязок щодо виконання умов договорів, а тому з нього слід стягнути суму основного боргу в розмірі 3485 грн., з яких заборгованість за користування торговельним місцем 3245 грн., яка виникла внаслідок порушення умов договору №1635/4тс від 12.11.2014р. та заборгованість за послуги відеоспостереження 240 грн., яка виникла внаслідок порушення умов договору №7630 від12.11.2014р. та пеню в сумі 379,33 грн., яка нарахована за період прострочення оплати з 21.01.2015р. по 01.06.2015р.

За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню.

Що ж стосується зустрічних позовних вимог слід відмітити наступне.

Позивач за зустрічним позовом звертаючись з вимогою про визнання недійсним Договору № 1635/4тс від 12.11.2014р. про надання в користування торговельного місця на території КП «МТК «Калиновський ринок» укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та КП «МТК «Калинівський ринок», підставою для визнання його недійсним вважає вчинення правочину під впливом помилки.

Підприємець ОСОБА_1, стверджує, що КП МТК «Калиновський ринок» здійснив помилку і зазначив в оспорюваному договорі надмірну площу торговельного місця у розмірі 7,84 в.м. проте, таке твердження не відповідає дійсності, так як вже було зазначено вище, згідно акту обміру площі торгівельного місця № 5нж/3 в торговому секторі № 4 торговельне місце займає площу 22,14 кв.м., з яких основна площа становить 18 кв.м., а додаткова площа 4,14 кв.м., при цьому обмір площі торговельного місця здійснюється за зовнішніми розмірами, на відміну від площі нерухомого майна, яка визначається за внутрішніми розмірами та складає згідно Договору оренди № 162/К 14,3 кв.м.

Пленум Вищого господарського суду України в своїй постанові № 11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» (далі Постанова Пленуму № 11) зазначив, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пункту 3.9 Постанови Пленуму №11 - під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

Не вважається помилкою щодо якості продукції (товару, іншого майна) неможливість її використання або утруднення в її використанні, які сталися після виконання хоча б однією з сторін зобов'язань, що виникли з правочину, і не пов'язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв'язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства.

Оскільки укладення оспорюваного договору відбулося в законний спосіб, сторони при укладенні дійшли згоди щодо всіх істотних умов, в тому числі щодо якості переданої речі, що в свою чергу аж ніяк не може вплинути на використання її за цільовим призначенням. Крім того, після укладення оспорюваного договору відповідач почав виконувати зобовязання в частині оплати послуг ринку по утриманню торговельного місця так, як заборгованість виникла вже в січні 2015 року.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені судом факти та зміст зустрічних позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним Договору № 1635/4тс від 12.11.2014р. про надання в користування торговельного місця на території КП «МТК «Калинівський ринок» укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та КП «МТК «Калинівський ринок» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача за зустрічним позовом не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у задоволенні зустрічного позові слід відмовити.

Судові витрати за розгляд первісного позову покласти на відповідача з вини якого спір доведено до судового розгляду.

Судові витрати за розгляд зустрічної позовної заяви залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги по первісному позову задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці, 2-й провулок Герцена, 6/1, (Інд.номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» м.Чернівці, вул.Калинівська, 13-а, (код 22849693) 3485 грн. боргу, 379,33 грн. пені та 1827 грн. судового збору.

3. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 13.10.2015 року

Суддя С.М.Гушилик