Ухвала суду № 52240724, 06.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 759/5765/15-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Ключник А.С.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/7456/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Головачова Я.В., Болотова Є.В.

при секретарях: Гарматюк О.Д., Денисенко К.В.

за участю:

представник відповідача: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3

на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на АДРЕСА_1, та просив накласти арешт на автомобіль «Лексус», д.н.з. НОМЕР_2, посилаючись на те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести у майбутньому, у разі задоволення позовних вимог позивача, до ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року та просила накласти арешт на АДРЕСА_1, та просить накласти арешт на автомобіль «Лексус», д.н.з. НОМЕР_2.

Та зазначила, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не повно досліджені обставини справи, не вивчено матеріали справи. Та зазначає, що висновок суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову є безпідставним, оскільки все майно придбане під час шлюбу зареєстроване на відповідача та відмова відповідача добровільно поділити спільне майно є підставою для накладення арешту

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити.

Позивач та її представник у судове засідання не з'явились про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Про причини своєї неявки не повідомляли.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на АДРЕСА_1, на автомобіль «Лексус», д.н.з. НОМЕР_2. мотивуючи її тим, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести у майбутньому, у разі задоволення позовних вимог позивача, до ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні відомості про намір відповідача відчужити свою частку квартири.

Проте колегія судді не погоджується з висновком суду з огляду на таке.

Згідно частиною третьою статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що АДРЕСА_1, та автомобіль «Лексус», д.н.з. НОМЕР_2. є спірними.

А тому колегія суддів вважає, що у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_3 не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову та накласти арешт на АДРЕСА_1 та автомобіль «Лексус», д.н.з. НОМЕР_2

Керуючись ст. ст. 218, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х ВА Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року - скасувати та постановити нову наступного змісту.

Заяву ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль марки «Лексус», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: