АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Провадження: № 22ц/790/3148/15 Головуючий 1 інст. Лігус С.М.
Справа № 2029/3731/12 Доповідач Карімова Л.В.
Категорія: стягнення заборгованості
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Харківської області в складі:
головуючого - Карімової Л.В.,
суддів колегії: ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
за участю секретаря Маковецької О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (ПАТ «ПУМБ») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2010 року ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» ( який є правонаступником ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» ) звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по невиконаним зобов'язанням за кредитним договором, укладеним 19.12.2006 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» у cyмi 96392,29 долара США та судові витрати.
Зазначав, що на забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_4 19.12.2006 року був укладений договір поруки, за умовами якого останній зобов'язався відповідати за виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі як солідарний боржник.
Розгляд справи відбувся за відсутністю відповідачів.
Заочним (повторним) рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 березня 2013 року позов ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» задоволено і на його користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стягнуто в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в cyмi 96392,29 доларів США, що складає 770463 грн. та в частковому відношенні стягнуті з відповідачів витрати на оплату судового збору та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи по 910 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та залишити позовну заяву без розгляду у звязку з порушенням вимог процесуального права, або змінити рішення в частині стягнення пені в сумі 11019,47 доларів США та постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Вказує, що судом не враховано, що позивачем неправильно розрахована сума пені та не застосовані до вимог про стягнення неустойки ч.2 ст. 258 ЦК України щодо строків застосування позовної давності.
Перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні (ч.3).
Між тим оскаржуване рішення суду першої інстанції в повному обсязі не відповідає вказаним вимогам закону.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 порушила умови кредитного договору по своєчасній сплаті кредиту та процентів по ньому, а ОСОБА_4 як поручитель є солідарним боржником за її кредитними зобовязаннями, тому відповідно до вимог ст.ст. 611,629, 553,1049-1050 ЦК України стягнув у солідарному порядку з боржника та поручителя суму боргу з урахуванням процентів по кредиту та пені за порушення умов договору.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не у повному обсязі відповідають вимогам закону та матеріалам справи.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи
19.12.2006 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 5115246, за умовами якого ОСОБА_3 отримала кошти в poзмipi 102 427 доларів США на придбання автомобілю Mercedes-Benz з щомісячним здійсненням платежів по поверненню частини кредиту та процентів за користування коштами 20 числа кожного місяця та кінцевим терміном повернення кредиту до 19.12.2011 року зi сплатою 11,4 % річних.
19.12.2006 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого останній зобов'язався відповідати за виконання ОСОБА_3 взятих на себе договором зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі як солідарний боржник.
З 14.06.2008 року ОСОБА_3 порушувала умови кредитного договору щодо своєчасності сплати частини кредиту, а з 14.11.2008 року перестала сплачувати кредит та відсотки по ньому.
В зв'язку з чим станом на 08.07.2010 року сума заборгованості за основною сумою кредиту склала 31564,52 доларів США, , сума заборгованості зi сплати процентів за користування кредитними коштами - 53808,30 доларів США, , сума нарахованої пені за порушення строків повернення кредиту та процентів по ньому - 11019,47 доларів США, а всього - 96392,29 долари США, що по станом на 25.02.2013 року становить 770 463 грн. 57 коп.
Вказані розрахунки банку відповідають вимогам ст.ст. 1049-1050 ЦК України та не спростовані відповідачами.
Однак судом першої інстанції при розгляді справи не враховані вимоги ст. 258 ЦК України щодо встановлення спеціальної позовної давності в один рік до вимог при стягненні неустойки (штрафу, пені), хоча ця обставина також була підставою для задоволення заяви відповідачів про скасування рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.11.2010 року.
Відповідно до вимог ст.258 ЦК України правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Отже, стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Отже, у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України районний суд зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, не врахував те, що пеня нарахована позивачем на всю суму заборгованості в той час, як позов подано до суду в серпні 2010 року, тобто поза межами строку позовної давності для стягнення пені.
Пунктом 5.2 ст. 5 кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником строків виконання зобовязань з повернення кредиту, процентів за користування кредитом, останній зобовязаний сплатити на вимогу банка пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період від моменту прострочених виконанням зобовязань за кожен день прострочення.
Ці вимоги договору відповідають вимогам ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».
Згідно п. 5.6 ст. 5 кредитного договору передбачені цією статтею договору пеня та штраф за порушення позичальником своїх зобовязань за кредитним договором розраховується банком у валюті кредиту та сплачується позичальником у національній валюті України за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу.
Оскільки розмір пені в сумі 11019,47 доларів США, що в еквіваленті на час ухвалення рішення складає 88078,62 грн., визначений судом першої інстанції без врахування п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, та враховуючи заяву апелянта, за відсутності якого ухвалено заочне рішення, про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення в частині стягнення пені, визначивши її розмір на підставі облікової ставки НБУ, яка складала 10,25% річних з 12.08.2009 р, 9,5% річних з 08.062010 р., 8,5% річних з 08.07.2010 р., та вимог п. 5.2 ст. 5 кредитного договору в розмірі 6025,66 доларів США. У звязку з чим розмір суми заборгованості за кредитом, відсотками та пені зменшується з 96392,29 доларів США, що в еквіваленті складає 770463,57 гривні, до 91399,49 доларів США, що в еквіваленті складає 730556 гривень 12 копійок. В іншій частині рішення районного суду слід залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 119,121,207 ЦПК України колегія суддів вважає такими, що не тягне за собою скасування оскаржуваного рішення відповідно до вимог ч.3 ст. 309 ЦПК України, оскільки ці порушення не призвели до неправильного вирішення районним судом спору.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 березня 2013 року змінити, зменшивши стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором з 96392 доларів 29 центів США, що в еквіваленті складає 770463 гривні 57 копійок, до 91399 ( девяносто одна тисяча триста девяносто девять) доларів США 49 центів США, що в еквіваленті складає 730556 ( сімсот тридцять тисяч пятсот пятдесят шість) гривень 12 копійок.
В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 52240355, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 09.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2029/3731/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: