Рішення № 52237090, 06.10.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2005/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Шевченко І. М.

Доповідач Белінська І. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Белінської І.М. - головуючої,

Франко В.А.,

Чельник О.І.,

при секретареві - Постоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» від імені та в інтересах якого діє Кіровоградське відділення №1 ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, припинення договору та закриття рахунків за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 червня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Посилався на те, що 19 вересня 2014 року між ним та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» було укладено договір банківського вкладу № 346243, згідно з яким він передав відповідачу 200 000 гривень для розміщення на депозитному вкладі строком до 18 березня 2015 з нарахуванням процентів на суму вкладу у розмірі 24,5% річних.

04 березня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до банку з письмовою заявою про повернення вкладу та процентів. Будь-якої письмової відповіді на звернення до банку він не отримав.

18 березня 2015 року позивач отримав повідомлення, з якого йому стало відомо, що кошти в загальній сумі 202 496,95 гривень перераховані на його картковий рахунок, однак при спробі отримати всю суму готівкою, йому було відмовлено у зв?язку із обмеженням з боку банку щодобової видачі готівки 1000 грн. на добу, але не більше 5000 грн. щомісяця.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог (а.с.59-62) позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 1 450,59 грн. - проценти на банківський вклад за період з 21 по 31 березня 2015 року; 177,62 грн. - відсотки за користування чужими коштами за період з 21 по 31 березня 2015 року; 171 326,13 грн. сума основної заборгованості за вкладом; 5 519,99 грн. проценти на банківський вклад за період з 01.04. по 18.05 2015 року; 675,92 грн. відсотки за користування чужими коштами за період з 01.04. по 18 травня 2015 року (3% річних); 23 985,66 грн. витрати від інфляції за квітень 2015 року, а всього станом на 18 травня 2015 року стягнути з відповідача на його користь 203 135,91 грн. Також просив зобов?язати відповідача здійснити виплату грошових коштів готівкою у повному обсязі, а після виплати відповідачем належної йому суми готівкою у повному обсязі, припинити дію договору № 346243 від 19.09.2014 року, депозитний рахунок вкладника № НОМЕР_1, а рахунок для нарахування процентів і повернення вкладу № НОМЕР_2 - закрити.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 червня 2015 року позов задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором банківського вкладу в сумі 203 135,91 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» Кашута Д.Є., просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором банківського вкладу в сумі 203135,91 грн. та судового збору на користь держави у сумі 2031,35 грн. та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на неповне з?ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Вказує на те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 23 червня 2015 року №408 ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до вимог чинного законодавства під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Вважає, що позивач не обґрунтував свої позовні вимоги щодо стягнення з банку суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника ОСОБА_5 ОСОБА_7, який просив відхилити скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволення позову ОСОБА_5 до ПАТ «КБ»Фінансова ініціатива» про стягнення процентів за договором банківського вкладу з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.09.2014 року між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем по справі, в особі начальника кіровоградського відділення № 1 ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» у м. Кіровограді Фетісової М.В., що діяла на підставі положення про відділення, Статуту банку та довіреності № 194 від 31.12.2013 року, був укладений договір банківського вкладу № 346243 (Вклад «Цікавий»). Відповідно до умов договору банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Позивач передав банку суму вкладу 200 000 грн. під 24,5% річних з визначенням дати повернення вкладу 18 грудня 2014 року, у випадку пролонгації дата повернення 18 березня 2015 рік (пункт 2 договору).

Позивачем повністю виконані взяті на себе зобов»язання відповідно до умов договору та внесено в касу банку вказану суму коштів.

Судом також вірно встановлено, що між сторонами, а саме позивачем ОСОБА_5 та відповідачем по справі ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» існували договірні відносини, при цьому взаємні зобов'язання сторін були прямо визначені положеннями договору № 346243 банківського вкладу, п. 3.1.3 якого передбачає обов»язок банку зберігати вклад, нараховувати та сплачувати по ньому проценти, а також повернути вклад в порядку передбаченому цим договором. Пункт 3.1.4 договору визначає обов»язок банку повернути повністю вклад та нараховані проценти у «Дату повернення», зазначену в п.2 цього договору, шляхом перерахування на власний поточний (з використанням ЄПЗ) рахунок вкладника, відкритий у банку на підставі письмової заяви вкладника, підтвердивши повернення вкладу та нарахованих процентів видачею належним чином оформленої квитанції банку та/або виписки з депозитного рахунку.

По закінченню дії договору банк повинен повернути вкладнику на його вимогу суму депозиту з нарахованими відсотками готівкою або в безготівковій формі за заявою вкладника шляхом перерахування на поточний або інший депозитний рахунок, вказаний вкладником.

Відповідно до умов договору, у зв»язку із закінченням терміну дії вищезазначеного договору, позивач завчасно звернувся до банку про повернення коштів готівкою в повному обсязі, що підтверджується копією заяви від 04.03.2015 року та претензії від 20.02.2015 року, але банком умови договору не виконано та не повернуто вкладнику його вклад та не сплачено проценти , передбачені депозитним договором.

Позивач не заперечував, що ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" 18 березня 2015 року була перерахована, на виконання умов договору банківського вкладу, на поточний рахунок сума вкладу разом із нарахованими відсотками, проте він не мав змоги зняти їх з рахунку у бажаній сумі, що унеможливлювало розпорядження цим вкладом.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За змістом зазначеної норми закону та ст.1058 ЦК України, зобов'язання банку з повернення вкладу вважається виконаним, коли вкладнику буде надана реальна можливість отримати та розпорядитися на свій розсуд вкладом.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення суми заборгованості за вкладом з нарахованими процентами, з урахуванням 3% річних від простроченої суми та втрат від інфляції за час прострочення ( в межах позовних вимог) дійшов обґрунтованого висновку про те, що банк не виконав свої зобов'язання за договором щодо реального повернення вкладу.

Доводи апеляційної скарги про те, що на підставі постанови Правління національного банку України від 23.06.2015 року №408 ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв»язку з чим, рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №121 від 23.06.2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», а тому відповідно до вимог ч.5ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов»язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов»язань банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів,встановленого цим Законом; нарахування відсотків за зобов»язаннями банку перед кредиторами - не є підставми для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки рішення ухвалено до запровадження у банку тимчасової адміністрації .

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про стягнення 6970,58 гривень процентів за договором банківського вкладу за період з дня закінчення строку дії договору (18.03.2015 року) по 18.05.2015, оскільки судом неповно з»ясовані обставини справи, порушено норми матеріального права.

Відповідно до п.4.2 договору банківського вкладу №346243 остаточний розрахунок банку з вкладником (повернення суми вкладу) у дату повернення здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування на власний поточний рахунок вкладника з використанням спеціального платіжного засобу.

У своїх письмових запереченнях проти позову представник відповідача зазначав, що 21.12.2011 року між позивачем і банком укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку з використанням спеціального платіжного засобу (картки), на підставі якого позивачу відкрито поточний картковий рахунок № НОМЕР_2.

Випискою по поточному картковому рахунку позивача №НОМЕР_2 підтверджується, що 18.03.2015 року банк припинив дію договору банківського вкладу №346243 і суму вкладу 200 000 гривень перерахував на поточний картковий рахунок позивача № НОМЕР_2.

Підписуючи договір на відкриття та обслуговування поточного карткового рахунку, позивач ознайомився та погодився з викладеною пропозицією банку щодо обслуговування вкладу на умовах, встановлених цим договором та Правилами користування електронними платіжними засобами ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» та погодився з ними.

Банк нараховував і сплачував проценти на залишок коштів на поточному рахунку позивача № НОМЕР_2 згідно умов п.4.9 договору про відкриття поточного рахунку та обслуговування спеціального платіжного засобу.

За умовами п.3.8 договору на відкриття і обслуговування поточного рахунку з наданням спеціального платіжного засобу, банк щомісяця нараховує проценти на залишки коштів на рахунку №НОМЕР_2.

Отже, 18.03.2015 року між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору банківського рахунка; за користування грошовими коштами, що знаходились на рахунку клієнта, банк повинен був сплатити проценти в розмірі, встановленому договором на відкриття та обслуговування поточного карткового рахунку.

Відповідно до ч.2ст.11, ст.526, ч.1ст.530, ч.1ст.598, ч.1ст.1060 та умов договору банківського вкладу щодо дати повернення вкладу, строку зберігання вкладу, неможливості повторної пролонгації вкладу, порядку сплати процентів (п.2 договору ) зобов»язання банку перед вкладником за договором банківського вкладу припинились у строк, встановлений договором банківського вкладу, тобто 18.03.2015 року.

Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував, неправильно застосував до спірних правовідносин положення ч.1ст.1058 та ст.1061 ЦК України, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що правовідносини сторін, які виникли з договору банківського вкладу припиняться після фактичного повернення цього вкладу, що відповідно до пп.1,3,4 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду у частині стягнення процентів за договором банківського вкладу за період з 18.03.2015 року по 18.05.2015 року у розмірі 6970,58 гривень і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині. Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України, у справі №6-36цс15.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильності застосування судом першої інстанції ч.2ст.625 ЦПК України щодо нарахування 3% річних та індексу інфляції на прострочену суму грошового зобов»язання не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не спростовують висновку суду першої інстанції про те, що позивач, всупереч закону та умовам договору банківського вкладу, не мав реальної можливості отримати суму вкладу з поточного рахунку. Доказів про відсутність вини відповідача у порушенні строку виконання грошового зобов»язання за договором на відкриття і обслуговування поточного рахунку та щодо наявності обґрунтованих підстав для встановлення банком спеціальних лімітів на використання коштів по картрахунку для відповідачем не надано.

Отже, у решті рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення його без змін.

Оскільки у резолютивній частині рішення визначена загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, - ця сума підлягає зміні шляхом її зменшення на 6970,58 гривень, у задоволенні якої позивачу відмовлено у зв»язку з ухваленням нового рішення апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «КБ « Фінансова ініціатива» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 9 червня 2015 року скасувати у частині задоволення позову ОСОБА_5 до ПАТ «КБ»Фінансова ініціатива» про стягнення процентів за договором банківського вкладу і ухвалити у цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову до ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» про стягнення 6970,58 гривень процентів за договором банківського вкладу. Змінити резолютивну частину рішення у частині визначення загальної суми заборгованості, що підлягає стягненню з ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_5, зменшивши зазначену суму з 203 135, 91 гривень до 196 165,33 гривень.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: