Постанова № 52224739, 30.09.2015, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/1701/15-п

Провадження № 3/653/827/15

П О С Т А Н О В А

іменем України

30.09.2015 м. Генічеськ

Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Венглєвська Н.Б., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ВДАІ Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт невідомий, ід. номер НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого по вул.. Гоголя, 00/5 в м. Генічеськ Генічеського району Херсонської області,

за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Генічеського районного суду Херсонської області 09.07.2015 року надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

При розгляді адміністративного матеріалу судом встановлено, що 01.07.2015 року інспектором ДАІ складено протокол, серії АП1 №392045 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідно до якого останній, 01 липня 2015 року о 05 годині 05 хв. в м. Генічеськ по пр.-ту.. Миру керував транспортним засобом, марки ВАЗ 21124 д/н НОМЕР_2 з ознаками алкогольного спяніння та від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп"яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.п. 2.5 ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КпАП України керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вказаному правопорушенні не визнав, пояснив, що 01.07.2015 року алкогольних напоїв не вживав, працівники ДАІ вказаного дня дійсно його зупиняли, однак відомостей, щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення він не мав, оскільки такий не складався та звідки він взявся йому невідомо.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, вважає вину останнього повністю доведеною, виходячи з наступного.

Згідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до роз'яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті " із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, судам при розгляді справ необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП., у тому числі шляхом допиту свідків.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень ОСОБА_1, наданих в судовому засіданні, останній 01 липня 2015 року дійсно керував транспортним засобом, марки ВАЗ21124 та був зупинений працівниками ДАІ в м. Генічеськ по пр.-ту ОСОБА_2 області.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема пояснень свідків доданих до протоколу, ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану спяніння за допомогою спец. засобу алкотестера Драгер та від медичного огляду у закладі охорони здоровя, які поставили свої підписи в протоколі та підтвердили відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду своїми письмовими поясненнями, а також засвідчили відмову останнього від підпису та одержання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.2.5 ПДР затверджених постановою Кабінету Міністрів Українивід 10 жовтня 2001 р. № 1306 Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, законодавець визначає два самостійні склади адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП: керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніннятавідмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння. Оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковані як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння, суд досліджує обставини щодо порушення даної норми. При цьому суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1., щодо того, що останній не знав про складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, оскільки як вбачається з матеріалів справи протоколу про адміністративне правопорушення особу правопорушника було засвідчено посвідченням водія, яке останній в подальшому відмовився надати працівникам ДАІ, що підтверджується відповідним рапортом; крім того, відповідно до наданих ним пояснень, останній після ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення мав можливість повідомити уповноважені органи про незаконні дії інспекторів ДПС, однак ним не було вчинено дій спрямованих на підтвердження своїх доводів. Крім того ОСОБА_1 в судовому засіданні надавав суперечливі свідчення, щодо відмови від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення та проходження медичного огляду. В одному випадку вказуючи на те, що не знав про складання протоколу, а в іншому на те, що не вважав за необхідне проходити медичний огляд. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 266 КУпАП правопорушник наділений правом самостійно звернутися до закладу охорони здоровя з метою визначення наявності або відсутності алкогольного спяніння з метою захисту свого права, однак ним цього також зроблено не було при цьому ОСОБА_1 зазначив про те, що скористатися даною нормою для свого захисту не вважав необхідним, тобто пояснення, надані ним в судовому засіданні надані з метою уникнення від відповідальності. Таким чином суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та в його діях міститься склад вказаного правопорушення.

Відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення накладається в межах, установлених цим Кодексом. При накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При розгляді справи суд враховує характер вчиненого правопорушення а саме вчинення правопорушення на транспорті, що за своєю природою носить досить високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки; особу ОСОБА_1, який до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху притягується вперше, його відношення до вчиненого, а саме надання показів з метою уникнення відповідальності, а також те, що належних висновків з приводу вчиненого правопорушення не зробив; його ступінь вини, майновий стан зокрема, те, що він не працює і не займається трудовою діяльністю, відсутність як пом'якшуючих так і обтяжуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин, внаслідок чого суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення спеціального права.

Керуючись ст. 130 ч.1, 283,285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування строком на 1/один/ рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 36 /тридцять шість/ гривень 54 копійки на р/р № 31218206700112, банк ГУДКУ в Генічеському районі, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37934859, код платежу 22030001, призначення платежу /«Судовий збір», код 02886775 Відповідно до п.5 З.У. «Про судовий збір»/.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Постанова може бути предявлена до _____2015р.

Постанова набрала чинності _____2015р.

СУДДЯ: Н.Б. Венглєвська