Ухвала суду № 52224260, 06.10.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/1169/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Бакланов Р.В.Номер провадження 22-ц/788/1796/15 Суддя-доповідач - Околот Г. М. Категорія - 59

УХВАЛА

06 жовтня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Околота Г. М.,

суддів - Левченко Т. А. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» на ухвалу судді Лебединського районного суду Сумської області від 26 червня 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення відсотків та 3% річних за вкладом,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Лебединського районного суду Сумської області від 26 червня 2015 року відкрито провадження у даній справі.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить цю ухвалу судді скасувати та передати справу до за підсудністю до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська. В обґрунтування скарги зазначає, що місцезнаходженням банку є вул.Набережна Перемоги,50 у м.Дніпропетровську, тому в силу положень ч.2 ст.109 ЦПК України дана справа підсудна Жовтневому районному суду м.Дніпропетровська. Зазначає, що послуга розміщення банківського вкладу не підпадає під дію Закону України «Про захист прав споживачів», тому позивач не є споживачем банківських послуг і даний спір повинен розглядатися за місцезнаходженням відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За загальними правилами ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцезнаходженням

В силу ч.5 ст.110 ЦПК України позови, про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно з даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_3 зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.3).

З матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом за місцем свого проживання в порядку захисту прав споживача банківських послуг. Спір виник з приводу виконання умов договору банківського вкладу, укладеного між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.1058 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором ( стаття 633 цього Кодексу ).

Статтею 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться ( роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року №5 роз'яснено, що оскільки Закон України « Про захист прав споживачів » не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються належать ті, що виникають, зокрема із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян ( у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовими послугами вважаються, крім іншого, залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Згідно з положеннями п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законі України «Про захист прав споживачів» та Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» терміни: споживчий кредит, фінансова установа, фінансова послуга дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають з кредитних договорів, договорів банківського вкладу підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів ».

За наведених обставин у судді Лебединського районного суду Сумської області були законні підстави для відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання позивача - споживача банківських послуг.

Така позиція узгоджується і з роз'ясненнями, наданими у пунктах 34, 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального права, а тому відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду - залишити без зміни.

Керуючись ст.303, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» - відхилити .

Ухвалу судді Лебединського районного суду Сумської області від 26 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -