Вирок № 52219920, 05.10.2015, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5120/15-к

Провадження № 1-кп/442/292/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2015 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Івасівки А.П.

при секретарі - Нестір А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201514010001067, від 27.05.2014 року, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, безробітного, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засудженого 27 червня 2008 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.2 ст.121, ч.2 ст.296 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, -

з участю прокурора Курлятович І.М.

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника- адвоката ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 будучи засудженим 27 червня 2008 року Дрогобицьким міськрайонним судом, Львівської області за ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, та з 25 жовтня 2008 року, під час відбуття даного покарання в Дрогобицькій ВК №40 на шлях виправлення не став, а знову скоїв злочин.

Так, ОСОБА_1 після призначення йому покарання згідно вироку Дрогобицького міськрайонного суду, Львівської області за ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, 25 жовтня 2008 року прибув для відбуття даного покарання до кінцевого терміну 28 серпня 2015 року у Дрогобицьку ВК №40, що по вул. Трускавецькій, 77, в м. Дрогобичі Львівської області.

ОСОБА_1, відбуваючи дане покарання, був ознайомлений із режимом утримання в місцях позбавлення волі, і зокрема з особливостями відбуття покарання у Дрогобицькій ВК №40, однак до праці ставився незадовільно, неодноразово і систематично порушував режим утримання, за що неодноразово був підданий накладенню стягнень з боку адміністрації ДВК №40.

За скоєння на протязі 2007-2015 років 36-ти різноманітних порушень режиму утримання, ОСОБА_1 був підданий накладенню на нього 36-ти дисциплінарних стягнень, з них 7 разів поміщався в ДІЗО, а саме:

16.04.2009 року за зберігання заборонених предметів;

03.06.2010 року за відмову від робіт по благоустрою;

12.08.2010 року за невиконання команди «Відбій»;

30.09.2010 року за самовільне залишення строю та нетактовну поведінку;

14.03.2014 року за зберігання заборонених предметів;

26.12.2014 року за створення конфліктної ситуації;

13.03.2015 року за порушення розпорядку дня. 2 рази переводився в карцер, а саме:

07.08.2007 року за невиконання команди «Відбій»;

25.12.2007 року за зберігання заборонених предметів. 4 рази переводився в ПКТ, а саме:

13.10.2009 року за зберігання заборонених предметів (мобільний телефон) терміном на 2 місяці;

29.07.2010 року за невиконання команди «Підйом» терміном на 1 місяць;

27.03.2014 року за порушення розпорядку дня терміном на 1 місяць;

09.04.2015 року за виготовлення та зберігання браги терміном на 1 місяць;

Після того, ОСОБА_1, на протязі менше одного року після закінчення стягнення у вигляді утримання в ПКТ та ДІЗО належних для себе висновків із проведеної з ним профілактичної роботи не зробив, та будучи ознайомлений із правами і обов'язками посадових осіб ДВК №40 вчинив злісну непокору представникам адміністрації даної установи.

Так, ОСОБА_1, 27 травня 2015 року о 09 год. 45 хв. був попереджений начальником дільниці посиленого контролю Дрогобицької ВК №40 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_3, що у відповідності з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України та згідно графіку виводу засуджених ДВК №40 на роботи по прибиранню ДІЖ на травень 2015р., затвердженого начальником Дрогобицької виправної колонії №40 підполковником внутрішньої служби ОСОБА_4, він повинен був виконувати такі роботи 27 травня 2015 року і не пред'явив в той час будь-яких поважних причин, що перешкоджають йому у виконанні цих робіт.

27 травня 2015 року о 09 год. 45 хв. ОСОБА_1, після пред'явлення йому представником адміністрації ДВК №40 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_3, конкретної законної вимоги - отримати спецінвентар і приступити до прибирання камери №2 ДПК, умисно з метою вчинення непокори адміністрації місць позбавлення волі, відкрито і неодноразово відмовлявся виконати цю вимогу, в тому числі в демонстративній формі, тобто в присутності інших працівників чергового наряду та засуджених ДВК №40, та у зухвалій формі, тобто вказуючи, що прибирання камери №2 ДПК принижує його чоловічу гідність, усвідомлюючи в той же час, що:

- така робота в законному порядку була йому приписана згідно графіка виконання робіт засудженими у ДВК №40 в травні 2015р.;

- вказана посадова особа має право пред'являти вимогу виконання ним даної роботи;

- він сам згідно Закону був зобов'язаний виконати дану роботу;

- він, враховуючи всі об'єктивні та суб'єктивні обставини міг у даний час виконати вказану роботу, про що зокрема свідчить довідка медичної частини начальника медичної служби від 27 травня 2015 року про те, що за станом здоров"я він може залучатися до робіт по благоустрою на території установи.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи особою засудженою до позбавлення волі, яка при відбутті покарання за порушення вимог режиму відбуття покарання на протязі менше одного року після отримання стягнень у вигляді переведень до приміщення камерного типу та переводилася на більш суворий режим покарання, скоїв злісну непокору законним вимогам адміністрації виправної установи. Органом досудового розслідування його дії кваліфіковані за ст.391 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, та дав суду пояснення, що під час відбуття покарання за порушення вимог режиму відбуття покарання на протязі менше одного року, коли отримав стягнення у вигляді переведень до приміщення камерного типу, переводився на більш суворий режим покарання, скоїв злісну непокору законним вимогам адміністрації виправної установи. Щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Оскільки обвинувачений визнав себе винними повністю у вчиненому кримінальному правопорушенні, а його обставини не оспорюються учасниками кримінального провадження та вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, то суд, впевнившись у правильному розумінні обвинуваченим змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позицій відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 полягає в тому, що ОСОБА_1, будучи особою засудженою до позбавлення волі 27 червня 2008 року Дрогобицьким міськрайонним судом, Львівської області за ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, та з 25 жовтня 2008 року, під час відбуття даного покарання в Дрогобицькій ВК №40, за порушення вимог режиму відбуття покарання на протязі менше одного року після отримання стягнень у вигляді переведень до приміщення камерного типу та переводилася на більш суворий режим покарання, скоїв злісну непокору законним вимогам адміністрації виправної установи, а саме 2007-2015 року 36- різноманітних порушень режиму утримання, за що був підданий накладенню 36 дисциплінарних стягнень, з них 7 разів поміщався в ДІЗО. Крім цього, 27 травня 2015 року о 09 год. 45 хв. був попереджений начальником дільниці посиленого контролю Дрогобицької ВК №40 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_3, що у відповідності з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України та згідно графіку виводу засуджених ДВК №40 на роботи по прибиранню ДПК на травень 2015р., затвердженого начальником Дрогобицької виправної колонії №40 підполковником внутрішньої служби ОСОБА_4, він повинен був виконувати такі роботи 27 травня 2015 року і не пред'явив в той час будь-яких поважних причин, що перешкоджають йому у виконанні цих робіт.

27 травня 2015 року о 09 год. 45 хв. ОСОБА_1, після пред'явлення йому представником адміністрації ДВК №40 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_3, конкретної законної вимоги - отримати спецінвентар і приступити до прибирання камери №2 ДПК, умисно з метою вчинення непокори адміністрації місць позбавлення волі, відкрито і неодноразово відмовлявся виконати цю вимогу, в тому числі в демонстративній формі, тобто в присутності інших працівників чергового наряду та засуджених ДВК №40, та у зухвалій формі, тобто вказуючи, що прибирання камери №2 ДПК принижує його чоловічу гідність, усвідомлюючи в той же час, що: така робота в законному порядку була йому приписана згідно графіка виконання робіт засудженими у ДВК №40 в травні 2015р.; вказана посадова особа має право пред'являти вимогу виконання ним даної роботи; він сам згідно Закону був зобов'язаний виконати дану роботу; він, враховуючи всі об'єктивні та суб'єктивні обставини міг у даний час виконати вказану роботу, про що зокрема свідчить довідка медичної частини начальника медичної служби від 27 травня 2015 року про те, що за станом здоров"я він може залучатися до робіт по благоустрою на території установи.

Суд такі дії ОСОБА_5 кваліфікує за ст. 391 КК України, які також вірно кваліфіковано органом досудового розслідування.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд враховує його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, вину у інкримінованому правопорушенні визнав повністю та щиро розкаявся, давав правдиві покази при судовому розгляді кримінального провадження, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, задовільну психологічну характеристику, а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ст. 391 КК України та вважає за необхідне обрати міру покарання у виді позбавлення волі та застосувати відносно нього ст. 75, 76 КК України, і саме таке покарання на думку суду буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Речових доказів та судових витрат у справі немає.

За змістом ч.11 ст.182 КПК України заставу, яка була внесена в сумі 24360 грн. слід повернути заставодавцю.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ст. 391 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обраний у виді застави до вступу вироку у законну силу залишити чинним, після чого суму 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн., які були внесені ОСОБА_6 на рахунок банку отримувача : ГУ ДКСУ у Львівській області за квитанцією №0.0.422639747.1 від 17.08.2015 року відділення «ЦОК #171 в м. Дрогобич ПАТ «А-Банк», повернути ОСОБА_6, які були внесені ОСОБА_6.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Судя ОСОБА_7