Рішення № 52217257, 12.10.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Провадження №2/303/2728/15

Справа 303/4944/15-ц

Номер рядка стат. звіту26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

вступна та резолютивна частина

12 жовтня 2015 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

при секретарі Уста Е.П.

з участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення суми боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення суду, пов?язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачено значний час, суд вважає за необхідне, у відповідності з вимогами ст.218 ЦПК України, проголосити вступну та резолютивну частини, зазначивши, що повний текст рішення буде виготовлено 13 жовтня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 27, 60, 61, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення суми боргу - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_4, (ІН НОМЕР_1), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3, (ІН НОМЕР_2), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 суму боргу за договорами позики від 19 жовтня 2013 року в розмірі 577881 (пятсот сімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят одну) гривню 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4, (ІН НОМЕР_1), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3, (ІН НОМЕР_2), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 суму 521600 (пятсот двадцять одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок в рахунок стягнення відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 15% позики від 19 жовтня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_4, (ІН НОМЕР_1), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3, (ІН НОМЕР_2), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 сплачений нею судовий збір в розмірі по 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі постановлення рішення суду без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Головуюча О.І.Маргитич

1 із 3 Провадження №2/303/2728/15

Справа 303/4944/15-ц

номер рядка стат. звіту26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

при секретарі Уста Е.П.

з участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення суми боргу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, про стягнення суми боргу, яка складається із 577881 гривень 50 копійок - суми основного боргу за борговими розписками та 521600 гривень 00 копійок - відсотків за користування позикою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 19 жовтня 2013 року між нею та відповідачем було укладено договір позики, за яким ОСОБА_4 отримав грошові кошти в розмірі 160000 гривень, еквівалент на той момент 20000 доларів США зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 15 відсотків від суми позики.

В той же день, 19 жовтня 2013 року відповідач знову прийшов і попросив позичити ще 46000 гривень, на що позивач погодилась і надала йому вказану суму. На підтвердження цього було укладено ще один договір позики на суму 46000 гривень, що в еквіваленті становили 5760 доларів США.

Таким чином, відповідач отримав 19 жовтня 2013 року позику від ОСОБА_3 на загальну суму 206000 гривень, що в еквіваленті визначено - 25750 доларів США. При цьому, строк виконання договорів позики визначено один місяць.

Однак, на теперішній час обумовлена сума позики не повернута, тому позивач, з урахуванням умов договору, просить стягнути з відповідача на її користь суму боргу за договорами позики від 19 жовтня 2013 року в розмірі 577881 гривні 50 копійок та 521600 гривень 00 копійок в рахунок стягнення відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 15% позики від 19 жовтня 2013 року та понесені нею судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив задовільнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених вимог. Мотивуючи свої заперечення тим, що відповідач дійсно отримав позику від позивача, однак вказані розписки не відповідають формі визначеній нормами цивільного законодавства. Крім того, не підлягають стягненню відсотки, визначені позивачем в сумі 521600 гривень за користування коштами.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи суд прходить до наступного.

Наданими суду доказами встановлено, що 19 жовтня 2013 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір позики, за яким ОСОБА_4 отримав грошові кошти в розмірі 160000 гривень, еквівалент на той момент 20000 доларів США зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 15 відсотків від суми позики. В той же день, відповідно до наданої суду розписки позивач надала ОСОБА_4 позику в розмірі 46000

2 із 3

гривень, що в еквіваленті становили 5760 доларів США. Загальна сума позики, станом на 19 жовтня 2013 року становила 206000 гривень, що в еквіваленті визначено - 25750 доларів США. Строк виконання договорів позики визначено один місяць.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України в справі №6-63це13 від 18 вересня 2013 року зробив правовий висновок про те, що договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обовязки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності з вимогами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.

Як зазначено у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова сума у розмірі 25750 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10 серпня 2015 року складає 577881 грн. 50 коп.

3 із 3

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та і вимог ЦК України, інших актів цивільного судочинства. Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно умов договору позики (розписки) від 19 жовтня 2013 року на суму 160000 гривень відповідач зобовязався виплатити ОСОБА_3 відсотки з розрахунку 15% від суми за кожний місяць користування коштами.

Таким чином сума, яка підлягає сплаті за період з 19 жовтня 2013 року по 10 серпня 2015 року (тобто за 21 місяць 22 дня) становить 521600 гривень 00 копійок. За наступним розрахунком - 21х24000+22х800=521600 де 24000 це 15% від суми боргу, 800 це сума користування коштами за один день.

З урахуванням наведеного вище заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення. Судові витрати у справі, на користь позивача підлягають стягненню з відповідача в порядку статті 88 ЦПК України..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 27, 60, 61, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення суми боргу - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_4, (ІН НОМЕР_1), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3, (ІН НОМЕР_2), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 суму боргу за договорами позики від 19 жовтня 2013 року в розмірі 577881 (пятсот сімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят одну) гривню 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4, (ІН НОМЕР_1), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3, (ІН НОМЕР_2), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 суму 521600 (пятсот двадцять одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок в рахунок стягнення відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 15% позики від 19 жовтня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_4, (ІН НОМЕР_1), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3, (ІН НОМЕР_2), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 сплачений нею судовий збір в розмірі по 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі постановлення рішення суду без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Головуюча О.І.Маргитич