Рішення № 52216436, 07.10.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-6030/15

(№760/14052/15-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

07 жовтня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Оксюти Т.Г.

при секретарі - Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором № 15.2/АА-164.07.2 від 23.04.2007 року в сумі 36885,95 доларів США та 1612932,60 грн., яка складається з: сума простроченої заборгованості за кредитом - 30473,92 доларів США; сума простроченої заборгованості за процентами - 6412,03 доларів США; загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості -1474681,23 грн.; загальна сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 138251,37 грн.

шляхом звернення стягнення на заставне майно - транспортний засіб VOLKSVAGEN модель TOUAREG, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип ТЗ - легковий універсал, що переданий у заставу AT «РОДОВІД БАНК», згідно договору застави транспортного засобу №15.2/АА.164.07.2 від 23.04.2007 року, який посвідчений 23.04.2007 року Лакустою С.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що належить на праві власності громадянину України ОСОБА_1, шляхом проведення торгів та продажу предметі застави з початковою ціною визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ВАТ «РОДОВІД БАНК», правонаступником якого є ПАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 23.04.2007 року було укладено кредитний договір № 15.2/АА- 164.07.2, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику не відновлювану кредитну лінію на загальну суму 68600,00 доларів США терміном по 23.04.2010 року включно, з процентною ставкою 11,5 % річних. З 17.10.2008 року у відповідності до додаткової угоди до кредитного договору, розмір процентної ставки становить 16,0 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 15.2/АА- 164.07.2 від 23.04.2007 року, між банком та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу № 15.2/АА.164.07.2 від 23.04.2007 року, відповідно до умов якого заставодавець, для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед заставодержателем за кредитним договором №15.2/АА-164.07.2 від 23.04.2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, передав в заставу банку належне йому на праві власності майно: автомобіль марки VOLKSVAGEN модель TOUAREG, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Факт отримання кредитних коштів в сумі 68600,00 доларів США підтверджується заявою на видачу готівки № 426_28 від 23.04.2007 року.

Таким чином банк виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів згідно з умовами кредитного договору.

В свою чергу, відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань за вищевказаним договором, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором яка станом на 10.07.2015 року становить 36885,95 доларів США та 1612932,60 грн., яка складається з: сума простроченої заборгованості за кредитом - 30473,92 доларів США; сума простроченої заборгованості за процентами - 6412,03 доларів США; загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 1474681,23 грн.; загальна сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 138251,37 грн.

Відповідно п. 2.1.4 договору застави заставодержатель у випадку невиконання чи неналежного виконання заставодавцем основного зобов'язання, має право звернути стягнення на предмет застави, та задовольнити свої вимоги, визначені на момент фактичного задоволення, за рахунок предмета застави в повному обсязі, враховуючи суму заборгованості за кредитом, плату за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені, іншої заборгованості та витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та зверненням стягнення на предмет застави, тощо.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у його відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 23.04.2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК», правонаступником якого є ПАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 15.2/АА- 164.07.2, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику не відновлювану кредитну лінію на загальну суму 68600,00 доларів США терміном по 23.04.2010 року включно, з процентною ставкою 11,5 % річних. З 17.10.2008 року у відповідності до додаткової угоди до кредитного договору, розмір процентної ставки становить 16,0 % річних.

Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язався повністю повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. У разі несвоєчасного повернення кредитних коштів та процентів - сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої п. 1.5 договору, від суми простроченої заборгованості (п. 3.9 кредитного договору).

З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 15.2/АА- 164.07.2 від 23.04.2007 року, між банком та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу № 15.2/АА.164.07.2 від 23.04.2007 року, відповідно до умов якого заставодавець, для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед заставодержателем за кредитним договором №15.2/АА-164.07.2 від 23.04.2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, передав в заставу банку належне йому на праві власності майно: автомобіль марки VOLKSVAGEN модель TOUAREG, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Факт отримання кредитних коштів в сумі 68600,00 доларів США підтверджується заявою на видачу готівки № 426_28 від 23.04.2007 року.

В свою чергу, відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань за вищевказаним договором, в результаті чого у нього виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 10.07.2015 року становить 36885,95 доларів США та 1612932,60 грн., яка складається з: сума простроченої заборгованості за кредитом - 30473,92 доларів США; сума простроченої заборгованості за процентами - 6412,03 доларів США; загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 1474681,23 грн.; загальна сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 138251,37 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором № 15.2/АА-164.07.2 від 23.04.2007 року в сумі 36885,95 доларів США та 1612932,60 грн., яка складається з: сума простроченої заборгованості за кредитом - 30473,92 доларів США; сума простроченої заборгованості за процентами - 6412,03 доларів США; загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості -1474681,23 грн.; загальна сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 138251,37 грн.

шляхом звернення стягнення на заставне майно - транспортний засіб VOLKSVAGEN модель TOUAREG, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип ТЗ - легковий універсал, що переданий у заставу AT «РОДОВІД БАНК», згідно договору застави транспортного засобу №15.2/АА.164.07.2 від 23.04.2007 року, який посвідчений 23.04.2007 року Лакустою С.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що належить на праві власності громадянину України ОСОБА_1, шляхом проведення торгів та продажу предметі застави з початковою ціною визначеною на підставі оцінки. суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, на що слід зазначити наступне.

Відповідно п. 2.1.4 договору застави від 23.04.2007 року заставодержатель у випадку невиконання чи неналежного виконання заставодавцем основного зобов'язання, має право звернути стягнення на предмет застави, та задовольнити свої вимоги, визначені на момент фактичного задоволення, за рахунок предмета застави в повному обсязі, враховуючи суму заборгованості за кредитом, плату за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені, іншої заборгованості та витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та зверненням стягнення на предмет застави, тощо.

Згідно з приписами статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 590 ЦК України).

За умовами ч. 1 ст. 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає, зокрема, відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів і неустойки; сплату основної суми боргу.

Керуючись ст. 24Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, ПАТ «РОДОВІД БАНК» має право заявити вимогу до відповідача про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості по кредитним договорам.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнути з відповідача на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором № 15.2/АА-164.07.2 від 23.04.2007 року в сумі 36885,95 доларів США та 1612932,60 грн., яка складається з: сума простроченої заборгованості за кредитом - 30473,92 доларів США; сума простроченої заборгованості за процентами - 6412,03 доларів США; загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості -1474681,23 грн.; загальна сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 138251,37 грн.

шляхом звернення стягнення на заставне майно - транспортний засіб VOLKSVAGEN модель TOUAREG, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип ТЗ - легковий універсал, що переданий у заставу AT «РОДОВІД БАНК», згідно договору застави транспортного засобу №15.2/АА.164.07.2 від 23.04.2007 року, який посвідчений 23.04.2007 року Лакустою С.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що належить на праві власності громадянину України ОСОБА_1, шляхом проведення торгів та продажу предметі застави з початковою ціною визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

З приводу переривання строку позовної давності слід зазначити наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, встановленої постановою від 18.06.2014 р. у справі N 6-61цс14, за договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).

10.10.2011 року банк звертався із позовною заявою до Корольовського районного суду м. Житомира з вимогою про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3 Тобто, банк скористався своїм правом звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 04.11.2011 р. по справі № 2-3856/11 було відмовлено у відкритті провадження за позовом банку на підставі п. 5 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, оскільки адресно - довідковим бюро надано відомості про смерть відповідача за актовим записом № 5.

Дана ухвала надійшла на адресу банку 26.01.2012 року.

Як було з'ясовано банком, відомості про смерть відповідача були надані адресно-довідковим бюро помилково, в порушення п. 3.12 кредитного договору відповідач змінив місце проживання на адресу: АДРЕСА_1, але в банк відповідного письмового повідомлення з документами, підтверджуючими вказані факти, не надав.

Адресно-довідковим бюро було надано помилкову інформацію, а саме з приводу іншої особи. Згідно довідки, на яку Корольовський районний суд м. Житомира посилався при відмові у відкритті провадження по справі, адресне бюро надало інформацію стосовно іншого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, тоді як відповідач по справі АДРЕСА_2

Вдруге банк звернувся із позовом до ОСОБА_1 до Солом'янського районного суду м. Києва 20.08.2014 року, про що свідчить ухвала суду про відкриття провадження у справі № 2-5097/14.

Згідно частини 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

За змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону. Тому, якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто з причин, не пов'язаних із недодержанням позивачем установленого порядку її подання, перебіг позовної давності переривається з дня подання цієї заяви до суду.

У зв'язку з наведеним, у правовідносинах між сторонами перебіг позовної давності вперше розпочався 24.10.2010 року, був перерваний 10.10.2011 року, розпочався заново 11.10.2011 року, вдруге був перерваний 20.08.2014 року, та розпочався заново 21.08.2014 року, та, відповідно до законодавства України, спливає 21.08.2017 року.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 3654,00 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 575, 589, 590, 592, 1050 ЦК України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 24-25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 10, 27-30, 57, 60, 61, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК», код ЄДРПОУ 14349442, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, заборгованість за кредитним договором № 15.2/АА-164.07.2 від 23.04.2007 року в сумі 36885,95 доларів США та 1612932,60 грн., яка складається з: сума простроченої заборгованості за кредитом - 30473,92 доларів США; сума простроченої заборгованості за процентами - 6412,03 доларів США; загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості -1474681,23 грн.; загальна сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 138251,37 грн.

шляхом звернення стягнення на заставне майно - транспортний засіб VOLKSVAGEN модель TOUAREG, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип ТЗ - легковий універсал, що переданий у заставу AT «РОДОВІД БАНК», згідно договору застави транспортного засобу №15.2/АА.164.07.2 від 23.04.2007 року, який посвідчений 23.04.2007 року Лакустою С.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що належить на праві власності громадянину України ОСОБА_1, шляхом проведення торгів та продажу предметі застави з початковою ціною визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК», код ЄДРПОУ 14349442, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3 судовий збір в сумі 3654,00 грн.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя