№ К-12744/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні Павлушку Р.С.
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2005 р.
у справі № 25/43-46/486 господарського суду м. Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства «Універсальне агентство з продажу авіаперевезень»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2005 р. позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 29.06.2004р. № 786/23-3/25264192 про визначення ЗАТ «Універсальне агентство з продажу авіаперевезень» податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість в сумі 58447,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 29223,50 грн. задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2005р. рішення
господарського суду міста Києва від 14.02.2005 р. змінено: прийнято постанову; позов задоволено повністю.
Судові рішення в частині задоволення позову вмотивовані тим, що позивач правомірно застосував ставку 0% при визначенні податкових зобовязань з експортних операцій, в яких поставка товару на експорт була здійснена на підставі договору комісії від 27.08.2003р. № ДК27/08/03, укладеному позивачем з ПП «Детройт» про продаж мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 від імені комісіонера (ПП «Детройт») за рахунок комітента (позивача) у кількості 142 шт. загальною вартістю 292094,00 грн. На підставі наданих позивачем вивізних вантажних митних декларацій від 17.10.2003р. № 70000/3/213537, № 40000/3/213517, оформлених відповідно до вимог Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574, судами встановлено факт вивезення / експорту / позивачем товару за межі митної території України, а відтак суди дійшли висновку про відсутність порушення позивачем пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».
В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2005р. та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, пункту 6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобовязань з ПДВ в спірній сумі за звітний податковий період жовтень 2003р. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 24.06.2004 р. № 367/23-3/25264192, про порушення позивачем підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок застосування ставки 0% при визначенні податкових зобовязань з експортної операції з продажу мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 у кількості 142 шт. загальною вартістю 292094,00 грн. компанії «Gilpatrik Trade Company» (США) на умовах договору комісії від 27.08.2003р. № ДК27/08/03. При цьому контролюючий орган, посилаючись на те, що відвантажена продукція не відповідає встановленим стандартам якості; покупець товару за договором купівлі-продажу («Gilpatrik Trade Company») не зареєстрований податковим органом платником податків; ВМД від 17.10.2003р. № 70000/3/213537, № 40000/3/213517 не містять відмітки митниці на кордоні про завершення митного контролю, вважав, що позивач повинен був визначати свої податкові зобовязання за ставкою 20 %.
Згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній на час виникнення спірного правовідношення, податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені / експортовані / платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.
На підставі наданих позивачем вивізних вантажних митних декларацій, оформлених відповідно до вимог Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574, судом встановлено факт вивезення / експорту / позивачем товару за межі митної території України, а відтак суд дійшов правильного висновку про правомірність дій позивача щодо застосування нульової ставки при визначенні податкових зобовязань із зазначених операцій. При цьому суд обґрунтовано виходив з того, що обставини зі встановлення невідповідності відвантаженої продукції встановленим стандартам якості та неперебування покупця товару на податковому обліку в країні місцезнаходження нівелюються встановленим фактом вивезення товару за межі митної території України, що і є єдиною необхідною і достатньою умовою для застосування нульової ставки податку на додану вартість при визначенні податкових зобовязань з вартості такої операції. Доводи ДПІ про відсутність відмітки Бориспільської митниці (митниці на кордоні) у графі «D» вантажної митної декларації про завершення митного контролю судом касаційної інстанції не враховуються з огляду на те, що вантажні митні декларації містять стверджувальний напис відповідальної особи Донбаської регіональної митниці про вивезення задеклароних товарів за межі митної території України, що відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002р. № 243 «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції». Вказаний факт також підтверджується листом в.о. начальника Бориспільської митниці від 19.07.2004р. № 10-04/543.
У звязку з викладеним, є підстави вважати висновок Київського апеляційного господарського суду таким, що відповідає нормам матеріального права, оскільки за наявності вивізних вантажних митних декларацій від 17.10.2003р. № 70000/3/213537, № 40000/3/213517 як таких, в яких внесені дані відповідають фактичним обставинам справи, позивач мав право на застосування нульової ставки оподаткування ПДВ операції з експорту мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 загальною вартістю 292094,00 грн.
Правильним є і висновок суду апеляційної інстанції про порушення господарським судом міста Києва норм процесуального права, а саме: прийняття судом першої інстанції рішення відповідно до статей 82-85 ГПК України, тоді як на дату прийняття зазначеного рішення 12.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, за правилами статей 160, 162, 163 якого за результатами вирішення спору про визнання нечинним рішення субєкта владних повноважень суд приймає постанову. За таких обставин, зміна судом апеляційної інстанції рішення господарського суду першої інстанції відповідає правильному застосуванню статей 2, 3, 17, 160, 162, 163,198, 201 КАС України.
Враховуючи наведене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2005р. є законною, у звязку з чим підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2005р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Голубєва Г.К.
Костенко М.І.
Рибченко А.О.
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.
Судове рішення № 522048, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.01.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-12744/06. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: