Постанова № 52198840, 05.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2015 року № 826/3641/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в м. Києві до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна фінансова інспекція в м. Києві до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи позовні вимоги тим, що станом на момент звернення до суду вимога Держфінінспекції №26-10-14-14/15568 від 04.12.2012 р., що є обов'язковою до виконання, залишається невиконаною та не вжиті заходи щодо повернення коштів, які призвели до матеріальної шкоди (збитків) держави.

У позовній заяві позивач (з урахуванням зміни позовних вимог) просить суд:

- розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб, з боку недостатнього контролю яких допущені порушення (п.1 письмової вимоги);

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість по сплаті земельного податку в сумі 3381899,59 грн., надати до органу Державного казначейства України подання разом із заявою про повернення коштів з бюджету в сумі 3381899,59 грн., як це передбачено п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. №226 та п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України (п. 2 письмової вимоги);

- стягнути 97912,51 грн. отриманої орендної плати до відповідного бюджету (п. 3 письмової вимоги);

- стягнути незаконно отримані доходи в сумі 37205,00 грн. до відповідного бюджету (п. 4 письмової вимоги);

- стягнути з КП УЗН Шевченківського району зайво нарахованих грошових виплат в сумі 8831,03 грн. (п. 6 письмової вимоги).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що п. 6 вимоги Держфінінспекції №26-10-14-14/15568 від 04.12.2012 р. ним виконано, на підтвердження чого надано копії листа №1510 від 18.08.2015 р. та заяви ОСОБА_1 від 09.02.2015 р., а решта пунктів вимоги скасовані в судовому порядку.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в м. Києві на ІІІ квартал 2012 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 10.09.12 р. №2552, від 10.09.12 р. №2553, від 17.09.12 р. №2605 та від 17.09.12 р. №2606 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва за період з 01.04.10 р. по 01.09.12 р., за результатами якої складено акт від 31.10.12 р. №10-30/1982.

Вказаним актом перевірки встановлені порушення:

- пункту 39 рішення Київської міської ради від 30.12.2010 р. №573/5385 "Про бюджет міста Києва на 2011 рік" зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 27.12.2011 р. №986/7222 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 30.12.2010 р. №573/5385 "Про бюджет міста Києва на 2011 рік" внаслідок чого в липні 2012 року Комунальним підприємством зайво нараховано та сплачено 3 381 899 грн. 59 коп. земельного податку за податковий період 2011 року, на який розповсюджувалася пільга по його сплаті;

- пункту 22 рішення Київської міської ради від 30.12.2010 р. №573/5385 "Про бюджет м. Києва на 2011 рік", п. 21 рішення Київської міської ради від 29.12.2011 р. №1100/7336 "Про бюджет м. Києва на 2012 рік" та частин 5, 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" внаслідок не нарахування та не перарахування до бюджету м. Києва частини орендної плати за період з 01.01.2011 р. по 01.09.2012 р. на загальну суму 97 912 грн. 51 коп.;

- ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 290 Податкового кодексу України, пп.4 п.1 ст. 69 Бюджетного кодексу України, ст. 4, ст. 21 Закону України "Про оренду землі" в результаті незаконного отримання доходу на загальну суму 37 205 грн.;

- ст. 15 Закону України "Про оплату праці", ст. 97 Кодексу законів про працю України, постанови Ради Міністрів СРСР "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" від 04.12.1981 р. №1145, Інструкції Міністерства фінансів СРСР, Секретаріату всесоюзної центральної ради професійних союзів від 14.05.1982 р. № 53-ВЛ по застосуванню постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 р. №1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" внаслідок зайвого нарахування та виплаті у період з 01.01.2012 р. по 01.09.2012 р. начальнику планово-економічного відділу ОСОБА_1 доплати за збільшення обсягу робіт на загальну суму 6 449 грн. 77 коп. та, як наслідок, зайвого нарахування до державних цільових фондів коштів в сумі 2381 грн. 26 коп., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Комунальному підприємству на загальну суму 8 831 грн. 03 коп.

На підставі акту ревізії, 04.12.2012 року Державною фінансовою інспекцією в місті Києві винесено вимогу №26-10-14-14/15568 про усунення виявлених ревізією порушень, якою зобов'язувалось, зокрема:

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість по сплаті земельного податку за податковий період 2011 року на загальну суму 3 381 899,59 грн., надати до органу Державного казначейства України подання разом з заявою про повернення коштів з бюджету як це передбачено п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого спільним наказом Державного казначейства України від 10.12.02 р. №226, та п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України (пункт 2 вимоги);

- перерахувати 97 912, 51 грн. отриманої орендної плати до відповідного бюджету (пункт 3 вимоги);

- перерахувати незаконно отримані доходи в сумі 37 205 грн. до відповідного бюджету (пункт 4 вимоги);

- забезпечити повернення зайво нарахованих грошових виплат в сумі 6449, 77 грн. та провести відповідні взаємозаліки щодо сум внесків до фондів на суму 2381, 26 грн. (пункт 6 вимоги).

Не погоджуючись з наведеними пунктами вимоги №26-10-14-14/15568, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду щодо визнання протиправними вимог, викладених у пунктах 2, 3, 4, 6 листа Державної фінансової інспекції в місті Києві від 04.12.2012 р. № 26-10-14-14/15568 "Про усунення виявлених порушень".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2013 року в адміністративній справі №2а-17740/12/2670 позов Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, а саме - визнано протиправним пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 04.12.2012 р. № 26-10-14-14/15568 "Про усунення виявлених ревізією порушень", а в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2015 р. позов Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва задоволено частково, визнано протиправними пункти 2, 3, 4 вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 04.12.2012 р. № 26-10-14-14/15568 "Про усунення виявлених ревізією порушень", в іншій частині позову відмовлено.

Наведене свідчить, що підстави для задоволення позовних вимог в частині щодо виконання п. 2, 3, 4 вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 04.12.2012 р. № 26-10-14-14/15568 "Про усунення виявлених ревізією порушень" є безпідставними та підстави для їх задоволення відсутні, оскільки дані пункти вимоги скасовані в судовому порядку та не породжують для відповідача жодних обов'язків, зокрема, щодо їх виконання.

При цьому, суд звертає увагу, що Вищий адміністративний суд України, відмовляючи в скасуванні п. 6 вимоги № 26-10-14-14/15568, виходив з того, що ОСОБА_1 працює на посаді начальника планово-економічного відділу Комунального підприємства і в його посадові обов'язки не входить ведення системного адміністрування та нагляд за комп'ютерною технікою.

Наказом № 4 від 03.01.2012 р. "Про встановлення доплат на 2012 рік" ОСОБА_1 встановлено доплату за збільшення обсягу робіт у розмірі 20% посадового окладу за виконання робіт з обслуговування комп'ютерної техніки.

Відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Пунктом 2 постанови Ради Міністрів СРСР "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" від 04.12.1981 р. №1145 встановлено, що суміщення професій (посад), тобто виконання працівником поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи по іншій професії (посаді), і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи допускаються на одному і тому ж підприємстві, установі, організації за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не призводить до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення.

Тобто, виконання додаткової роботи, не обумовленої трудовим договором, є суміщенням професій (посад).

Підпунктом "а" пункту 15 постанови Ради Міністрів СРСР "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" від 04.12.1981 р. №1145 передбачено, що вона не поширюється на керівників, їх заступників, головних спеціалістів, керівників підрозділів та їх заступників.

З урахуванням викладеного, колегія суддів ВАС України погодилась з висновком суду апеляційної інстанції, що фактично у даній правовій ситуації мало місце не збільшення обсягу робіт, а суміщення професій (посад), однак штатним розписом Комунального підприємства не передбачено посади за якою ОСОБА_1 проведено вказану доплату.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва листом №1510 від 18.08.2015 р. повідомило Державну фінансову інспекцію в м. Києві про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 29.01.2015 р. №К/800/35093/13 (К/800/36055/13 та п. 6 вимоги №26-10-14-14/15568 від 04.12.2012 р.) в частині здійснення відрахувань із нарахованої заробітної плати начальника планово-економічного відділу ОСОБА_1 в сумі 6449,77 грн. згідно його письмової заяви.

При цьому, з зазначеної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній не заперечує щодо здійснення відрахувань із нарахованої заробітної плати в сумі 6449,77 грн. рівними частинами протягом 2015 року, починаючи з лютого місяця згідно розрахунку.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII), Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок № 550), Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.10.2011 № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 за № 1212/19950 (далі - Положення № 1236).

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені у Законі № 2939-XII (в редакції, що був чинним в момент виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно з ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою ст. 4 Закону № 2939-XII визначено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Основні функції органу державного фінансового контролю, яким є позивач, закріплені в статті 8 названого Закону. До таких функцій, зокрема, віднесено:

- здійснення державного фінансового контролю та контроль за:

виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

усуненням виявлених недоліків і порушень;

- вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

На реалізацію наведених функцій статтею 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право:

- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Зазначені положення Закону № 2939-XII кореспондуються з приписами пункту 50 Порядку № 550), яким визначено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного та місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір в установленому законодавством порядку, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Як встановлено судом та зазначалось вище, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва листом №1510 від 18.08.2015 р. повідомило Державну фінансову інспекцію в м. Києві про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 29.01.2015 р. №К/800/35093/13 (К/800/36055/13 та п. 6 вимоги №26-10-14-14/15568 від 04.12.2012 р. в частині здійснення відрахувань із нарахованої заробітної плати начальника планово-економічного відділу ОСОБА_1 в сумі 6449,77 грн. згідно його письмової заяви.

При цьому, з зазначеної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній не заперечує щодо здійснення відрахувань із нарахованої заробітної плати в сумі 6449,77 грн. рівними частинами протягом 2015 року, починаючи з лютого місяця згідно розрахунку.

Наведене свідчить, що відповідачем вжито всіх заходів щодо виконання п. 6 вимоги №26-10-14-14/15568 від 04.12.2012 р., а відтак підстави для задоволення позовних вимог в цій частині судом не вбачається.

При цьому, посилання позивача на відсутність у нього підтвердження зарахування наведених відрахувань до Державного бюджету України не береться судом до уваги, оскільки доказів звернення позивача до уповноважених органів, що здійснюють контроль за зарахуванням коштів до бюджету не надано, а стягнення коштів, які відповідачем повертаються в добровільному порядку призведе до застосування подвійної відповідальності КП УЗН Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до приписів п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат стосовно нього судом не вирішувалося.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Державної фінансової інспекції України відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов