Постанова № 52190845, 07.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2407/15

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

07 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Тарасенко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Дмитрієвої А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2015 року № 0022291702 державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про нарахування грошового зобов'язання в сумі 80492,18 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 64257,74 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 16234,44 грн., ОСОБА_4.

Хмельницьким окружним адміністративним судом постановою від 27 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, а саме - представника позивача на підтримання доводів апеляційної скарги, представника відповідача - на підтримання рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що посадовою особою державної податкової інспекції у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_4, за результатами якої складено акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року" № 1690/22-25/17-02/НОМЕР_2 від 05 травня 2015 року.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0022291702 від 16 червня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 80492,18 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 64257,74 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 16234,44 грн.

Незгода позивача із зазначеним рішенням слугувала зверненню з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійшов правильного висновку щодо того, що позивач порушив пункт д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а саме: занизив за 2013 рік податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 64257,74 грн., так як внаслідок укладення додаткового договору про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року, позивач отримав дохід як додаткове благо у вигляді прощення боргу в сумі 47458,54 доларів США.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Фактичною підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем пункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, і як наслідок прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що між позивачем та ВАТ КБ "Надра" укладений договір кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року, згідно якого позивач як позичальник отримав грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі 150000 доларів США.

В послідуючому між позивачем та ПАТ КБ "Надра" укладений додатковий договір від 03 жовтня 2013 року про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року, відповідно до якого сторони домовились, що позивач до 03 жовтня 2013 року зобов'язується погасити боргові зобов'язання в розмірі 140354,95 доларів США.

За умови належного виконання позивачем як позичальником такої домовленості сторони домовились, що ПАТ КБ "Надра" здійснює відміну в повному обсязі нарахованої неустойки (пені, штрафи) в розмірі 47458,54 доларів США і позивач буде вважатися таким, що погасив свої зобов'язання по сплаті залишку заборгованості за кредитом перед банком за кредитним договором в повному обсязі.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач сплатив суму заборгованості із нарахованої неустойки (пені, штрафів) в розмірі 47458,54 доларів США за умовами додаткового договору про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року.

На думку контролюючого органу, з яким погодився суд першої інстанції, оскільки ПАТ КБ "Надра Банк" як кредитор позивача уклав із позивачем додатковий договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року, та включив суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), позивач як платник податків зобов'язаний був самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити його у річній податковій декларації, чого не зробив, тому відповідач, виконуючи функції контролюючого органу, за результатами проведеної перевірки провів відповідні нарахування та збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 64257,74 грн.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду не погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 КАС України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За визначенням підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

В силу абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Враховуючи вищевказані норми, колегія судів дійшла висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов : а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

В свою чергу, в силу підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

У відповідності до пункту 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 року за № 46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Тому колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вище зазначених положень, основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню. А відтак дії Позивача щодо не включення до річної податкової декларації за 2013 рік суми анульованої банком заборгованості в розмірі 47458,54 доларів США по нарахованій пені і штрафах, колегія суддів оцінює як такі що відповідають нормам ПК України, оскільки анульовані банком пеня та штраф, не є доходом Позивача.

Таким чином, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, та повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, оскаржена постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 159 КАС України, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Отже, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2015 року №0022291702 Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 12 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Сапальова Т.В.