Постанова № 52190784, 12.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 490/1713/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Подзігун Г.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом про захист права на пенсійне забезпечення та просила суд признати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку призначеній їй пенсії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва здійснити з 20.12.2010 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, обчисливши таку пенсію виходячи з сум заробітної плати, до складу якої включити, крім інших виплат, суми матеріальної допомоги на оздоровлення за відповідний період та сплатити належні позивачу внаслідок такого перерахунку суми.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.06.2015 року позовні вимоги в частині періоду з 20.12.2010 року по 16.08.2014 року залишено без розгляду

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2015 року адміністративний позов було задоволено частково.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва здійснити з 17.08.2014 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, обчисливши таку пенсію виходячи з сум заробітної плати, до складу якої включити, крім інших виплат, суми матеріальної допомоги на оздоровлення за відповідний період та сплатити належні позивачу внаслідок такого перерахунку суми.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Не погоджуючись з даною постановою суду пенсійний орган також подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходила державну службу в податковій інспекції з обслуговування платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та зі служби була звільнена.

Під час проходження служби, як свідчать довідки, надані до Управління пенсійного Фонду України у Центральному районі міста Миколаєва, копія яких залучена до матеріалів справи, позивач отримувала грошову винагороду, що складалась з: посадового окладу; надбавки за спеціальне звання; надбавки за вислугу років; інших надбавок та доплат, зокрема: щомісячної премії, премій до державних, професійних свят та ювілейних дат; матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань; індексацію заробітної плати.

З 20 грудня 2010 року позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", яка виплачується УПФУ у Центральному районі м. Миколаєва. При цьому для обчислення пенсії позивачу враховані таки види отримуваної нею під час проходження служби грошової винагороди: посадовий оклад, премія, доплата за ранг, надбавка за вислугу років на державній службі та інші надбавки.

Після призначення пенсії в порядку Закону України Про державну службу позивач неодноразово зверталася до відповідача за перерахунком пенсії з урахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, але в такому позивачу було відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки з "інших виплат" утримуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вони повинні включатися до складу заробітної плати, розмір якої враховується при обчисленні пенсії.

Проте, вирішуючи справу, суд першої інстанції помилково не врахував при розрахунку розміру пенсії суму винагороди з вислугу років та допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 названого Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, премії та надбавки, винагорода за вислуги років входили до системи оплати праці державного службовця.

До того ж, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

За змістом частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 р. встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу" визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначеним виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цим виплат на 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.

У відповідності до пункту 2 постанови Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.02.2011 року за № 210/18948, затверджено форму довідки про складові заробітної лати (за останні календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу".

На підставі наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, номер рішення в ЄДРСРУ 22547610.

Стосовно позовної вимоги про індексацію заробітної плати колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому суми індексації нараховуються на грошові доходи громадян, але самі по собі не є видами доходу (стаття 2 цього Закону).

Водночас жодним нормативно-правовим актом, зокрема, статтею 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та статтею 66 Закону України Про пенсійне забезпечення не визначають індексацію, як вид доходу, що враховуються при обчисленні пенсії.

Водночас, колегія суддів дійшла висновку, що такий спосіб захисту порушених прав позивача, як стягнення з відповідача на його користь винагороди у визначеній позивачем грошовій сумі є неналежним, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження щодо нарахування такої винагороди

За таких обставин судом першої інстанції при повному встановленні обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва щодо не включення до складових заробітної плати при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 суми винагороди за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 починаючи з 17.08.2014 року з урахуванням складових заробітної плати для призначення пенсії суми винагороди за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян