Ухвала суду № 52190779, 07.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р. Справа № 821/1790/15-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

при секретарі- Аврамовій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДП "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про:

- скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.2015 №№ 0001452200, 0001462200, якими позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 480359,00 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року на 96071,00 грн.

Постановою Хесронського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.06.2015 №№ 0001452200 та 0001462200.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31918234) суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що у період з 27 квітня 2015 року по 29 квітня 2015 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги Україени" по взаємовідносинам з ТОВ "Новітні шляхи України", ТОВ "Миколаївдортранс" за листопад 2014 року, ПП "Долідер" за грудень 2014 року, подальшого викоритсання, реалізації придбаних товарно - матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійсненних фінаснсово - господарських операцій у податковій звітності"

За результатами проведеної перевірки складено акт №113/21-03-22-04/31918234 від 18.05.2015 року.

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, підприємством завищено відємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на загальну суму 480359 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено віжємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 96071 грн. у тому числі: за листопда 2014 року у сумі 29112 грн.; за грудень 2014 року у сумі 66959 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 02.06.2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001462200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість урозмірір 96071 грн.,

- №0001452200, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 480359 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування з підстав наведених у позові.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст. 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на формування податкового кредиту є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом першої інстанції вірно з'ясовано, що витрати та податковий кредит позивача зменшено через те, що на думку відповідача, ДП "Херсонський облавтодор" під час обчислення цих показників податкової звітності використано документи, які не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів та послуг у ТОВ "Новітні шляхи України", ТОВ "Миколаївдортранс", ПП "Дорлідер".

Основними доводами відповідача в обґрунтування правомірності винесених податкових повідомлень - рішень є посилання на висновки акту перевірки, за якими:

- за наслідками господарських операцій з ТОВ "Новітні шляхи України" позивач задокументував придбання у цього постачальника Емалі АК-501 Г білої вартістю 126000,00 грн., із яких ПДВ - 21000,00 грн. При цьому, товарно-транспортна накладна на перевезення фарби була складена на бланку старого зразка. У товарно-транспортних накладних не заповнено даних про осіб, що отримували товар. Наявність порушень в оформленні документів дає змогу відповідачеві дійти висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання зазначеної фарби.

- під час перевірки господарських відносин позивача з ТОВ "Миколаївдортранс" встановлено, що Білозерською філією позивача у цього суб'єкта господарювання було задокументовано придбання щебеню та мазуту на загальну суму 28299,55 грн., із яких ПДВ - 4716,6 грн., та транспортних послуг нас суму 14028,0 грн., із яких ПДВ - 2338,00 грн. Придбання мазуту Білозерською філією здійснено без оформлення договору купівлі-продажу, не надано документів на транспортування щебеню та мазуту, на здійснення транспортних перевезень немає заявок, складені ТТН не відповідають датам накладних на вантаж, що перевозився.

Також, господарські операції з ТОВ "Миколаївдортранс" задокументувала і Голопристанська філія позивача. За документами придбано у цього постачальника щебінь на суму 2651,00 грн., із яких ПДВ - 441,83 грн., та транспортні послуги вартістю 3696,00 грн., із яких ПДВ - 616,00 грн. Відповідач вважає, що бухгалтерські накладні та товарно-транспортні накладні по цим операціям складені з порушеннями, оскільки не містять дані про осіб, що здійснили приймання та перевезення вантажів, у ТТН немає номерів накладних на вантажі, що перевозились, що свідчить про безтоварність операцій.

- за наслідками господарських операцій з ПП "Дорлідер" позивач задокументував придбання асфальтобетону та транспортних послуг загальною вартістю 401736,84 грн., із яких ПДВ - 66959,47 грн. Під час перевірки позивачем не надано документів на сплату вартості товарів та послуг, придбаних у цього постачальника; надані товарно-транспортні накладні мають дефекти, які не дозволяють підтвердити фактичне здійснення господарських операцій. Серед таких дефектів відповідач зазначає про відсутність повного найменування відправника вантажу, його повної адреси, адреси розвантаження товарів, прізвищ осіб, що здійснили операції, в окремих товарно-транспортних накладних не заповнено жодного розділу цього документу. Дефектні товарно-транспортні накладні, на думку відповідача, не можуть бути підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій позивача з цим постачальником.

За висновками відповідача дефектність товарно-транспортних накладних полягає у тому, що в них не заповнені всі реквізити, передбачені формою документу, у окремих випадках не співпадають дані товарно-транспортної накладної з даними первинних документів позивача.

Ретельно перевіривши фактичні обставини справи, дослідивши господарські операції між позивачем та ТОВ "Новітні шляхи України", ТОВ "Миколаївдортранс", ПП "Дорлідер", колегія суддів не вбачає підстав для визнання їх такими, що не відбулися, аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно дослідив взаємовідносини із контрагентами позивача і дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність зменшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та опдатку на додану вартість , визначених податковими повідомленнями - рішеннями №№ 0001452200, 0001462200 від 02.06.2015 року, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період між позивачем та ТОВ "Новітні шляхи України", ТОВ "Миколаївдортранс", ПП "Дорлідер" були укладені: договори постачання, договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом:

Вказані господарські операції підтверджуються наявними та дослідженими у ході розгляду справи в суді першої інстанції та перевірені в суді апеляційної інстанції, зокрема: видатковими накладними; податковими накладними; сертифікатом якості на фарбу (АК-501 Г); сертифікатами відповідності на фарбу (АК-501 Г); довіреністю на отримання товару;подорожніми листами;товарно-транспортними накладними; актами приймання-здавання робіт.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Доводи апелянта про недоліки в оформленні окремих документів, колегія суддів не бере до уваги, оскільки не свідчать про безтоварність господарської операції в цілому.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

В акті перевірки ДПІ у м. Херсоні вказує на наявність первинних документів за перевірений період. Зауважень до первинних документів позивача по операціях з вказаним постачальником, зокрема, до видаткових та податкових накладних, акт перевірки не містить.

Отже, господарські операції між позивачем та ТОВ "Новітні шляхи України", ТОВ "Миколаївдортранс", ПП "Дорлідер" повністю підтверджено первинними бухгалтерськими документами, надані позивачем документи є належним підтвердженням дотримання позивачем приписів податкового законодавства, яке зобов'язує платника податків документально підтвердити показники своєї податкової звітності.

З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів находить хибним та таким, що спростовується матеріалами справи висновок ДПІ у м. Херсоні про безтоварність господарських операцій, лише через недоліки в складанні окремих первинних документів та відсутності документів, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Твердження апелянта стосовно неналежного оформлення позивачем товарно-транспортних накладних, що свідчить про неможливість підтвердження реальності виконання умов договору, колегією суддів не береться до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року - товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, як свідчить акт перевірки, відповідач не спростовує їх наявність, а лише зазначає про певні недоліки при заповненні.

Однак, вказаний довід апелянта не може бути прийнятий колегією суддів , як основною підставою для зменшення податкового кредиту і витрат позивача, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 02.06.2015 №№ 0001452200, 0001462200 прийнято з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню являється правильним.

Колегія суддів не приймає до уваги інші доводи апеляційної скарги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.195,196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко