Ухвала суду № 52190645, 07.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 876/7959/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Запісоцької С.А.,

представника третіх осіб ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держземагенства у Львівській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держземагенства у Львівській області (далі - ГУ ДЗА), викладене у вигляді висновку державної експертизи землевпорядної документації від 03.12.2014 року № 659.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі № 813/1789/15 позов було задоволено повністю.

Відповідач ГУ ДЗА у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що 24.11.2014 року позивач звернувся до ГУ ДЗА з клопотанням про проведення первинної обов'язкової державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Проект пройшов державну експертизу, на підставі якої складено висновок від 03.12.2014 року № 659, яким встановлено, що поданий ОСОБА_5 проект не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам та правилам, оцінюється негативно та не погоджується.

Державна експертиза та складений на підставі неї висновок відповідають вимогам Земельного кодексу України, Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 року № 391, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.2004 року за № 1618/10217 (далі - Методика).

Експертизою встановлено суттєві розбіжності та невідповідності вимогам законодавства, а саме, проект землеустрою скріплено підписом і печаткою сертифікованого інженера - землевпорядника ОСОБА_7, який згідно з відомостями Державного реєстру сертифікованих інженерів - землевпорядників, оприлюдненого на офіційному веб - сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держземагентство України) зареєстрований за № 862 та місцем роботи якого є ПП «Центр ринкових досліджень», а не ФОП ОСОБА_6

Відповідно до схеми розташування земельної ділянки земельна ділянка, що відводиться, розташована за межами населеного пункту. Згідно з іншими матеріалами проекту землеустрою земельна ділянка розташована в межах населеного пункту с. Холодновідка.

З тексту проекту землеустрою вбачається використання матеріалів, які свідчать, що земельні ділянки мають різний склад угідь - пасовище та рілля.

Враховуючи приписи ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України до проекту землеустрою позивачу необхідно було долучити завірене районним архітектором викопіювання з генерального плану населеного пункту із відображенням місця розташування витребуваної земельної ділянки та, при необхідності, погодження структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури.

У переліку обмежень (висновку відділу Держземагентства у Пустомитівському районі «Про обмеження та сервітути на земельну ділянку що пропонується до відведення гр. ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства на території с. Холодновідка» №445 від 20.08.2014.) передбачено відобразити обмеження на земельну ділянку з врахуванням вимог додатку 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. Таким чином, у проекті землеустрою повний перелік обмежень не наведено. Відсутні коди та назви обмеження, про що і було наведено зауваження.

Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримала вимоги, викладені у апеляційній скарзі, та просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.

Представник позивача та представник третіх осіб у судовому засіданні апеляційного суду заперечили обґрунтованість доводів апелянта та просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача не було належних правових підстав для висновку про те, що поданий 24.11.2014 року позивачем до ГУ ДЗА для проведення первинної обов'язкової державної експертизи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 заслуговує на негативну оцінку та не може бути погоджений, а отже рішення ГУ ДЗА, викладене у вигляді висновку державної експертизи землевпорядної документації від 03.12.2014 року № 659, слід визнати протиправним та скасувати.

Даючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Статтею 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачено, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 24.11.2014 року позивач ОСОБА_5 звернувся до ГУ ДЗА з клопотанням про проведення первинної обов'язкової державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1, розробленого ФОП ОСОБА_6 на його замовлення на підставі договору №75/14-В-КВ-Б від 23.05.2014 року. За результатами розгляду наданий на експертизу проект землеустрою відповідачем оцінено негативно та відмовлено у його погодженні.

Оцінюючи обґрунтованість зауваження відповідача до проект землеустрою у частині скріплення його підписом і печаткою інженера-землевпорядника ОСОБА_7, який згідно з відомостями Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників зареєстрований із зазначенням місця праці у ПП «Центр ринкових досліджень», а не у ФОП ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що виходячи із приписів п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» та трудового договору від 18.03.2008 року між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зареєстрованого у Львівському міському центрі зайнятості, таке зауваження є необґрунтованим, так як спосіб працевлаштування ОСОБА_7 у ФОП ОСОБА_6 (за основним місцем праці чи за сумісництвом), законодавством визначено не було, а у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників було вказано його дійсне основне місце праці.

Щодо розбіжностей у місці розташування земельної ділянки суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що схема розміщення земельної ділянки на стор. 4 проекту землеустрою, що був предметом експертизи, не містить будь-яких позначень, які вказують на розміщення цієї земельної ділянки поза межами населеного пункту. Разом із тим, всі інші матеріали проекту землеустрою свідчать про те, що вона розташована в кадастровому кварталі « 001», тобто в межах населеного на території Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, а отже відповідні зауваження є необґрунтованими.

Одночасно апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки рішенням Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 293 від 27.09.2009 року ОСОБА_5 було надано згоду на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, а такі земельні угіддя як «пасовище» та «рілля» належать до одного виду земельних ділянок за їх цільовим призначенням, то такі незначні розбіжності не дають відповідачу підстав для відмови у погодженні поданого позивачем проекту землеустрою.

Наведене відповідачем у оспорюваному висновку зобов'язання позивача долучити завірене районним архітектором викопіювання з генерального плану населеного пункту із відображенням місця розташування витребуваної земельної ділянки та, при необхідності, погодження структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, на переконання апеляційного суду, не можна вважати правомірним з огляду на відсутність вказівки на нормативний акт, відповідно до якого позивач був зобов'язаний вчинити такі дії.

Щодо зауважень відповідача у частині неналежного оформлення переліку обмежень на земельну ділянку, апеляційний суд звертає увагу на те, що такі наведені у висновку відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області № 445 від 20.08.2014 року, який є структурним підрозділом відповідача. Тому будь-які зауваження з приводу цього не можуть бути адресовані позивачу ОСОБА_5, а тим більше бути підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Одночасно апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що вимога відповідача про погодження керівником територіального органу земельних ресурсів графічних матеріалів відповідно до п.3.3.2 Методики не може вважатися обґрунтованою, оскільки в оскаржуваному висновку відповідачем не вказано, які саме графічні матеріали з проекту землеустрою повинні бути погоджені керівником територіального органу земельних ресурсів та на підставі якого нормативного акту таке погодження є обов'язковим.

Виходячи із наведеного, а також з урахуванням покладеного на відповідача приписами ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення апеляційний суд вважає позовні вимоги ОСОБА_5 правомірними та такими, що підставно задоволені судом першої інстанції.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі № 813/1789/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 09 жовтня 2015 року.