Ухвала суду № 52189909, 23.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2015 року

справа № 808/2518/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 р. у справі № 808/2518/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дніпро"

до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання платником єдиного податку четвертої групи та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Дніпро" (далі по тексту – позивач, ТОВ “Агро Дніпро”) звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання Енергодарською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач, податковий орган) позивача платником єдиного податку четвертої групи;

- зобов’язання відповідача внести до реєстру платників єдиного податку відомості про позивача, як платника єдиного податку четвертої групи;

- надання позивачу довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що в силу п.п.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України позивач застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, є платником єдиного податку четвертої групи, є сільськогосподарським товаровиробником, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва протягом останніх років, у тому числі у 2014 році значно перевищує 75 відсотків.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено в повному обсязі. При цьому суд зазначив, що позов обґрунтований нормами Податкового кодексу України та доведений доказами і обставинами, які містяться в матеріалах справи.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що позивач повинен у 2015 році перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, оскільки існує ряд нормативних обмежень, які не надають позивачу можливості бути платником єдиного податку четвертої групи.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач у 2013 році та у 2014 році відносився до платників спеціального режиму оподаткування, був платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується довідками відповідача № 343/10/15 від 27.02.2013 та № 341/10/15 від 26.02.2014. Віднесення позивача до платників спеціального режиму оподаткування підтверджується свідоцтвом № 200073197 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с.10).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання вимог пп.298.8.1, п.298.8, ст.298 Податкового кодексу України (далі – ПК України) як сільськогосподарський товаровиробник подав до відповідача документи для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2015р.

Листом від 02.03.2015№ 243/10/08-09-15-00 відповідач з посиланням на норми пп.291.51.3 п.291.51 ст.291 ПК України зазначив про необхідність переходу позивача на загальну систему оподаткування з підстав наявності у позивача податкового боргу станом на 01.01.2015 в сумах 2 394,82 грн. та 510,00 грн. (а.с.15).

Позивач звернувся до відповідача про надання витягу з реєстру платників єдиного податку четвертої групи (а.с.21).

Враховуючи відмову позивачу в застосуванні спрощеної системи оподаткування четвертої групи, податковий орган листом від 12.03.2015 за №423/10/08-09-15-10 повідомив позивача про неможливість надання ТОВ “Агро Дніпро” витягу з реєстру платників єдиного податку четвертої групи (а.с.50).

Позивач листом від 16.03.2015р. просив відповідача зареєструвати платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2015р. (а.с.54).

На вказане звернення відповідач листом від 17.03.2015 за №456/10/08-09-15-10 відмовив позивачу, зазначивши, що станом на 01.01.2015 позивач має податкову заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 2394,82 грн. та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн., які виникли у грудні 2014 року.

Крім того листом від 17.03.2015 за №457/10/08-09-15-10 відповідач відмовив позивачу у наданні витягу з реєстру платників єдиного податку четвертої групи посилаючись на невизначеність порядку формування відповідного реєстру (а.с.22-23).

20.04.2015р. (вих. №439/10/08/-09-15-00) податковий орган повідомив позивача, що останній не може бути платником єдиного податку четвертої групи і набуває статусу платника податків за загальною системою оподаткування (а.с.16), та просив надати ТОВ “Агро Дніпро” інформацію, яка в подальшому буде використана для нарахування земельного податку.

З даних картки особового рахунку позивача вбачається, що 06.01.2015 платіжним дорученням № 97 від 06.01.2015 на суму 2 750грн. позивач сплатив суму податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 2 394,82 грн., 02.02.2015р. - платіжним дорученням № 25 від 30.01.2015 на суму 530,00 сплатив суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн. (а.с.107).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За приписами п.п.298.2.3, п.298.2, ст.298 ПК України, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Відповідач посилається на п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України та вказує, що норми абз.8 п.п.298.2.3, п.298.2, ст.298 Податкового кодексу України не поширюються на платників єдиного податку четвертої групи, тоді як п.п.298.2.3, п.298.2, ст.298 Податкового кодексу України стосується випадків, коли платники єдиного податку, в тому числі платники єдиного податку четвертої групи, зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів. Тобто дія абз.8, п.п.298.2.3, ст.298 Податкового кодексу України, на думку податкового органу, поширюється на платників єдиного податку четвертої групи та регулює їх перехід на спрощену систему оподаткування.

Суд врахував п.56.21, ст.56 ПК України, згідно з яким у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З аналізу норм п.56.21, ст.56 ПК України та абз.8 п.п.298.2.3, п.298.2, ст.298 Податкового кодексу України вбачається, що трактування абз.8 п.п.298.2.3, п.298.2, ст.298 ПК України є неоднозначним.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідності до вимог п.299.3 ст.299 Податкового кодексу України у відповідача були відсутні підстави для відмови в реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи у 2015р.

Як зазначено в листі відповідача від 17.03.2015 за №456/10/08-09-15-10, згідно з яким до визначення порядку формування реєстру платників єдиного податку четвертої групи протягом перехідного періоду для підтвердження статусу платника податку четвертої групи надаватимуться довідки довільної форми.

Крім того, відповідні роз’яснення наведені в листі Державної фіскальної служби України від 22.01.2015 №1816/7/99-99-15-03-01-17, що прийнято до уваги позивачем.

За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015р. у справі №808/2518/15 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015р. у справі № 808/2518/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна