Рішення № 52189614, 01.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Коробенко С.В.

№22-ц/796/11037/2015 Доповідач - Борисова О.В.

справа №760/9507/15-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Семенюк Т.А., Кравець В.А.

при секретарі: Мовчан О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України - Чорномаз Євгенії Петрівни на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, Житлової комісії гарнізону м. Києва, третя особа: житлова комісія Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач в травні 2015 року звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Київського квартирно-експлуатаційного управління та Житлової комісії гарнізону м. Києва та зобов'язати їх вчинити всі необхідні дії для зарахування позивача на облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, із збереженням попереднього часу перебування на обліку з 03 серпня 1992 року.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він проходить службу у Збройних Сил України з 1988 року. З 03 серпня 1992 року по 31 жовтня 2013року перебував на квартирному обліку у військовій частині А2666 Одеського гарнізону зі складом сім'ї чотири особи. За рахунок Міністерства оборони України забезпечений службовим приміщенням в Одеські області, де і проживає його сім'я.

Зокрема,вказував, що з 01 листопада 2013 року він був переведений до військової частини А0351 в м. Києві для подальшого проходження служби.

Згідно з протоколом №13 від 25 лютого 2014 року житловою комісією Генерального Штабу ЗС України було прийнято рішення про зарахування позивача на облік для отримання житла в м. Києві з дати постановки на квартирний облік, тобто з 03серпня 1992 року, але не зважаючи на це посадові особи Київського квартирно-експлуатаційного управління та Житлової комісії гарнізону м. Києва відмовляються вносити прізвище позивача, як він зазначає, до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 03серпня 1992 року, пропонуючи дату зарахування з 03 березня 1995 року з посиланням на положення інструкції, затвердженої Наказом Міністра оборони України №577 від 06 жовтня 2006 року та Наказу Міністра оборони України №20 від 03 лютого 1995 року.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Житлової комісії гарнізону м. Києва та Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо вчинення дій, пов'язаних із зарахуванням ОСОБА_3 на квартирний облік з 03 серпня 1992 року.

Зобов'язано Житлову комісію гарнізону м. Києва зарахувати ОСОБА_3 зі складом сім'ї одна особа на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, з 03 серпня 1992 року, а Київське квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України - внести відповідні записи до Книги обліку осіб, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник відповідача Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України - Чорномаз Є.П. подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Вказує, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не було враховано юридичний висновок головного квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України щодо відсутності правових підстав для перегляду рішень житлових комісій прийняти з 03 березня 1995 року.

Крім того, судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, зокрема рішенню Міністра оборони України від 13 квітня 2009 року №3284/з, що зарахування військовослужбовців при переміщенні до нового місця служби на квартирний облік раніше 03 березня 1995 року не має законних підстав.

Представник відповідачаКиївського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач Житлова комісія гарнізону м. Києва в судове засідання не з'явилася, про день, місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з обгрунтованості позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо вчинення дій пов'язаних із зарахуванням позивача на квартирний облік 03 серпня 1992 року

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 наказом №215 командира військової частини А0351 від 01 листопада 2013 року зараховано до особового складу частини як такого, що прибув з військової частини А2666 м. Одеса для подальшого проходження служби.

Відповідно до довідки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси МО України позивач перебував на квартирному обліку у ВЧ А2666 з 03 серпня 1992 року по 31 жовтня 2013 року складом сім'ї з чотирьох осіб.

Як вбачається з протоколу засідання житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України від 25 лютого 2014 року №13 при вирішенні питання про зарахування полковника ОСОБА_3 на квартирний облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку, його було зараховано на облік з 03 серпня 1992 року.

Звертаючись з вказаним позовом до суду першої інстанції, позивач просив визнати бездіяльність посадових осіб київського квартирно-експлуатаційного управління та житлової комісії гарнізону м. Києва протиправною та зобов'язати житлову комісію гарнізону зарахувати його на квартирну чергу зі збереженням попереднього часу перебування у черзі, а саме 03 серпня 1998 року та зробити відповідний запис до книги обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» судам роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17), Господарським процесуальним кодексом України (ст.ст.1,12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно з ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною 2 ст.4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 КАС України, адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС Українипередбачено, що суб'єктом владних повноважень відповідно є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 ст. 50 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідноз п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Проте, судом першої інстанції не було враховано вищезазначене та норми процесуального права та не надано оцінку тому, що відповідачі: Київське квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України, Житлова комісія гарнізону м. Києва є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Крім того, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач звертаючись до суду з позовом посилався на норми КАС України та не надав вказаному відповідної оцінки.

Пунктом 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за позовомОСОБА_3 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, Житлової комісії гарнізону м. Києва, третя особа: житлова комісія Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися з даним позовом до суду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 205, 218, 303, 304, 307, 310, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України - Чорномаз Євгенії Петрівни задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2015 року скасувати, провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, Житлової комісії гарнізону м. Києва, третя особа: житлова комісія Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: