Ухвала суду № 52182537, 12.10.2015, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

12.10.2015 Справа № 642/4199/15-к;

Провадження 1кс/642/2592/15

Ленінський районний суд м. Харкова

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року

Суд в складі: Слідчого судді Євтіфієва В.М.,

секретаря Пшеничної Т.М.,

За участю слідчого Євстратова М.Г.

розглянувши клопотання Старшого слідчого ОВС сьомого ВКР СУ ФР Міжрегіонального ГУ ДФС Центрального офісу з ОВП ОСОБА_1 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом ОВС сьомого ВКР СУ ФР Міжрегіонального ГУ ДФС Центрального офісу з ОВП проводиться досудове розслідування, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100110000180 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 172 та ч. 2 ст. 28, ч. 1, ч. 2 ст. 204 КК України.

В клопотанні слідчий просить арештувати рухоме та нерухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1 а саме:

- установку первинної переробки нафти, до складу якої входять: цистерни ДС-168 9001000 2 шт, труби димові Д056 0000-30 2 шт, система погружних холодильників з обіговою водою суцільнотягнутих труб діаметром 102 х 4 мм 4 шт, артезіанська скважина 1 од, технологічна площадка під сировину та готову продукцію 1 шт (16 цистерн), мотопомпа 1 шт, градирня 1 шт, огорожа залізобетонна 1 шт, які розташовані за адресою: Харківська область, Лозівський р-н, с.м.т. Орілька, вул. Степова, 12;

- автомобіль НОМЕР_2, 1999 р.в., ідентифікаційний №WMAT321V63M269934;

- напівпричіп-цистерна, р/н НОМЕР_3, 1988 р.в., ідентифікаційний №13120200161660156, шасі №ТС2229;

- автомобіль НОМЕР_4, 1991 р.в., ідентифікаційний №ХТН330700М1446267;

- автомобіль НОМЕР_5, 1991 р.в., ідентифікаційний №ХТН330700М1435612;

- автомобіль НОМЕР_6, 1989 р.в., ідентифікаційний №ХТН531200К1180326;

- автомобіль НОМЕР_7, 1990 р.в., ідентифікаційний №ХТС532000L0368115, шасі №0368115.

В обґрунтування клопотання, слідчий посилається на те, що не накладення арешту на вказане майно підозрюваного ОСОБА_2 може призвести до відчуження цього майна та перешкодити відшкодування шкоди у кримінальному провадженню.

В судовому засідання слідчий підтримав клопотання. В поясненні вказав обставини викладені в клопотанні пославшись на докази долучені до клопотання.

На підставі вимоги статті 172 ч.2 ЦПК України, клопотання розглядалось за відсутності підозрюваного ОСОБА_2

Суд, вислухавши думку слідчого щодо заявленого клопотання, дослідивши надані матеріали, встановив.

Вимогами ст..170 ч.1 КПК України визначено:

Арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

21 серпня 2015р. ОСОБА_2 було оголошено про підозру вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 та ч. 2 ст. 204, та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 172 КК України.

Відповідно до санкції ч.1 ст.172 КК України, покарання за скоєння зазначеного злочину, передбачено у вигляді штрафу до пятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Відповідно до санкції ч.1 ст.204 КК України, покарання за скоєння зазначеного злочину, передбачено у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

Відповідно до санкції ч.2 ст.204 КК України, покарання за скоєння зазначеного злочину, передбачено у вигляді штрафу від трьох тисяч до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

Згідно вказаних статей Кримінального кодексу України, судом може бути застосований захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна.

Матеріалами клопотання безпосередньо доведено суду підозрюваний ОСОБА_2 використовував установку первинної переробки нафти, до складу якої входять: цистерни ДС-168 9001000 2 шт, труби димові Д056 0000-30 2 шт, система погружних холодильників з обіговою водою суцільнотягнутих труб діаметром 102 х 4 мм 4 шт, артезіанська скважина 1 од, технологічна площадка під сировину та готову продукцію 1 шт (16 цистерн), мотопомпа 1 шт, градирня 1 шт, огорожа залізобетонна 1 шт, які розташовані за адресою: Харківська область, Лозівський р-н, с.м.т. Орілька, вул. Степова, 12.

Згідно з ч.. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;

4) наслідки арешту майна для інших осіб;

5) розумність та співрозумність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Оскільки вказана установка безпосередньо використовувалась для незаконного виготовлення продукції, з метою застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна на вказану установку слід накласти арешт.

Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, для арешту майна.

Щодо іншого майна на яке вимагає накласти арешт слідчий не може бути застосований захід кримінального характеру. Позову по справі не заявлено, а тому майно не може бути предметом забезпечення позову.

Таким чином, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 167, 170-173, 175, КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання Старшого слідчого ОВС сьомого ВКР СУ ФР Міжрегіонального ГУ ДФС Центрального офісу з ОВП ОСОБА_1 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно задовольнити частково.

Накласти арешт, тобто тимчасово позбавити підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 можливості відчужувати наступне нерухоме майно:

- установку первинної переробки нафти, до складу якої входять: цистерни ДС-168 9001000 2 шт, труби димові Д056 0000-30 2 шт, система погружних холодильників з обіговою водою суцільнотягнутих труб діаметром 102 х 4 мм 4 шт, артезіанська скважина 1 од, технологічна площадка під сировину та готову продукцію 1 шт (16 цистерн), мотопомпа 1 шт, градирня 1 шт, огорожа залізобетонна 1 шт, які розташовані за адресою: Харківська область, Лозівський р-н, с.м.т. Орілька, вул. Степова, 12Ухвала про арешт майна виконується негайно, слідчим, прокурором.

В решті клопотання про накладення арешту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя Євтіфієв В.М.