Рішення № 52178330, 07.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/246/15-ц 22-ц/774/1936/К/15

Справа № 212/246/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/1936/К/15 інстанції - Шум Л.І.

Категорія 27 (1) Доповідач - Савіна Г.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Савіної Г.О.,

суддів - Митрофанової Л.В., Михайлів Л.В.,

при секретарі - Голуб О.О.,

за участю - відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 липня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - Уповноважена особа Фонду) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 24 квітня 2008 року між АКБ «Форум» і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 0146/08/05-КЕ, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 22500 доларів США на строк до 22.04.2013 року та зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитними ресурсами з розрахунку 14% річних.

В якості забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору було укладено іпотечний договір, однак звернення стягнення на предмет іпотеки не відбувалось.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 24 квітня 2008 року між банком та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_4, кожним окремо, були укладені договори поруки № 0146-Р1 та № 0146-Р2 відповідно, згідно умов яких ОСОБА_2 і ОСОБА_4 зобов'язалися у разі невиконання позичальником умов кредитного договору погасити заборгованість за кредитним договором.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 02 грудня 2014 року становить 591125 грн. 75 коп., та яку, разом із судовими витратами, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 липня 2015 року позовні вимоги ПАТ "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду задоволені, стягнуто солідарно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0146/08/05-КЕ від 24.04.2008 року у розмірі 591125 грн. 75 коп., яка станом на 02 грудня 2014 року складається з: простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 21615,77 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 326528,75 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 1003,70 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 15161,94 грн.; пені за простроченим кредитом та процентами в сумі 16512,27 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 249435,06 грн..

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь держави судові витрати пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 5911 грн. 26 коп..

Від сплати судового збору ОСОБА_3 звільнено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд неправомірно задовольнив позовні вимоги, не врахував роз'яснення п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, згідно яких порука та іпотека є різними видами забезпечення , тому норми, що регулюють поруку не можуть застосовуватися до правовідносин кредитора з майновим поручителем та не взяв до уваги укладений між сторонами іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно, яке виступає забезпеченням кредиту у разі невиконання основного зобов'язання. Судом залишено поза увагою, що позивачем не надано доказів отримання ним готівки, а також під час розгляду справи були порушені норми процесуального права: не вжито до позивача заходів процесуального примусу з приводу невиконання вимог ухвали суду про витребування доказів, не враховано, що позивачем, на підтвердження позовних вимог надано документи, які не завірені належним чином. Крім того, судом не звернуто увагу на пропуск позивачем процесуального строку для звернення до суду з даним позовом та безпідставно взято до уваги розрахунок заборгованості, наведений у позовній заяві.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Банк Форум», правонаступником якого з 19.04.2010 року є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 0146/08/05-КЕ, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 22500 доларів США.

За умовами кредитного договору позичальник зобов'язався оплачувати банку відсотки за користування кредитними ресурсами з розрахунку 14% річних та повернути кредитні кошти у строк до 22.04.2013 року.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5, 2.7 кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язався здійснити повернення кредиту частинами, відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування та сплачувати самостійно відсотки за користування кредитними коштами щомісячно.

В якості забезпечення виконання умов позичальника за кредитним договором було укладено іпотечний договір, однак звернення стягнення на предмет застави не відбувалось.

В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором № 0146/08/05-КЕ від 24.04.2008 року, між Акціонерним комерційним банком «Банк Форум» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0146-Р1.

Також, в забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором № 0146/08/05-КЕ від 24.04.2008 року, між Акціонерним комерційним банком «Банк Форум» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 0146-Р2.

Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов'язується у разі невиконання або порушення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеня) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Підпунктом 1.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань по кредитному договору та договору поруки боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні відповідачі.

У зв'язку з тим, що позичальник не сплачує відсотки за користування кредитними коштами та не вносить обов'язкове часткове повернення кредитних коштів, утворилась заборгованість розмір якої станом на 02 грудня 2014 року становить 591125 грн. 75 коп., з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів в сумі 21615,77 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 326528,75 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами в сумі 1003,70 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 15161,94 грн.; та пеня за простроченим кредитом та процентами в сумі 16512,27 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 249435,06 грн.

Банком було направлено відповідачам лист-вимогу № 15526/4.1 від 08.12.2014 року про дострокове повернення кредитних коштів, однак вона була проігнорована відповідачами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у зв'язку з належним виконанням його умов.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як убачається із матеріалів справи позичальником ОСОБА_3 не здійснено в повному обсязі повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни, внаслідок чого, станом на 02 грудня 2014 року утворилась заборгованість 591125 грн. 75 коп., з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів в сумі 21615,77 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 326528,75 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами в сумі 1003,70 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 15161,94 грн.; та пеня за простроченим кредитом та процентами в сумі 16512,27 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 249435,06 грн.

Відповідно до положень ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у зв'язку з належним виконанням його умов є правильним.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Вибір виду забезпечення або декількох з них залежить від волевиявлення кредитора та ці види забезпечення на підставі норм чинного законодавства України є рівноправними та вибір одного із них для спонукання боржників з метою належного виконання основного зобов'язання залежить від вибору кредитора. Чинне законодавство України не містить жодних правових норм, які спонукали б кредитора до першочергового використання певного виду забезпечення, у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання.

Згідно п. 2.1. кредитного договору забезпеченням траншів, сплати процентів за користування кредитними коштами та можливої неустойки (штраф, пеня) є: нерухоме майно згідно іпотечного договору № 0146-Z від 24 квітня 2008 року, який укладено між АКБ «Форум» та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, договір поруки № 0146-Р1 від 24 квітня 2008 року, який укладено між ОСОБА_2 та АКБ «Форум», договір поруки № 0146-Р2 від 24 квітня 2008 року, який укладено між ОСОБА_4 та АКБ «Форум».

Згідно роз'яснень, наданих у п.9 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

З огляду на вищезазначене доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин статей 553-559 ЦК України та стягнення з відповідачів заборгованості у солідарному порядку, оскільки вони є майновими поручителями за договором іпотеки на увагу не заслуговують.

Також не заслуговують на увагу доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовом.

Так, як зазначалося вище, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як встановлено судом та убачається з матеріалів справи, сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань (п. 7.3), так і строки виконання зобов'язань з повернення наданих траншів та погашення процентів за користування кредитними коштами (додаткові угоди № 1, 2 (а.с. 8,9).

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як убачається із матеріалів справи у зв'язку з порушенням позичальником взятих на себе зобов'язань 06.04.2009 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис, на підставі якого двічі було відкрито виконавче провадження, що свідчить про переривання строку позовної давності.

Доводи ОСОБА_3 про недоведення позивачем власноручного отримання ним грошей від банка Форум є безпідставними, оскільки укладений кредитний договір є дійсним і відповідачем до 22.12.2008 року вживалися заходи щодо погашення заборгованості за цим кредитним договором.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із солідарним стягненням заборгованості із усіх боржників, оскільки поручителі укладали окремі договори поруки, тому не несуть солідарну відповідальність між собою, але лише із боржником.

Відповідно до положень ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 цього Кодексу).

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання, ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується. У такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником, як солідарні боржники.

Дійшовши висновку про солідарне стягнення кредитної заборгованості з боржника та двох поручителів, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 з поручителями укладено самостійні договори поруки, отже поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою і відсутні підстави вважати поруку їхньою спільною відповідальністю перед кредитором.

Отже, стягуючи з боржника і двох поручителів у солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції помилково не взяв до уваги те, що в даному випадку поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено два окремі договори поруки.

Суд помилково визначив розмір судового збору та стягнув його в солідарному порядкуз ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно підпункту 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3-х розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку стягнуто заборгованість в розмірі 591125 грн. 75 коп., 1 % від ціни позову становить - 5911,25 грн., що перевищує граничний максимальний розмір 3654 грн. (3*1218 грн.), і відповідач ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору, то з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підлягає стягненню в рівних частинах судовий збір в сумі 3654 грн., по 1827 грн. з кожного.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вирішивши правильно спірне питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції невірно визначив порядок стягнення, у зв'язку із чим, рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині порядку стягнення кредитної заборгованості солідарно з боржника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_2, та солідарно з боржника ОСОБА_3 і поручителя ОСОБА_4, та викласти другий і третій абзаци резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за договором кредиту № 0146/08/05-КЕ та договорами поруки № 0146-Р1, 0146-Р2, укладеними 24 квітня 2008 року, відповідно, між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «Банк Форум», між Акціонерним комерційним банком «Банк Форум» та ОСОБА_2, між Акціонерним комерційним банком «Банк Форум» та ОСОБА_4 в сумі 591125 (п'ятсот дев'яносто одна тисяча сто двадцять п'ять) грн. 75 коп., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту 21615,77 доларів США, що еквівалентно 326528,75 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 1003,70 доларів США, що еквівалентно 15161,94 грн., пені за простроченим кредитом та процентами 16512,27 доларів США, що еквівалентно 249435,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» судовий збір в рівних частинах з кожного по 1827 грн.»

В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 309, 313, 314-316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 липня 2015 року змінити, виклавши другий і третій абзаци резолютивної частини рішення у такій редакції:

«Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за договором кредиту № 0146/08/05-КЕ та договорами поруки № 0146-Р1, 0146-Р2, укладеними 24 квітня 2008 року, відповідно, між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «Банк Форум», між Акціонерним комерційним банком «Банк Форум» та ОСОБА_2, між Акціонерним комерційним банком «Банк Форум» та ОСОБА_4 в сумі 591125 (п'ятсот дев'яносто одна тисяча сто двадцять п'ять) грн. 75 коп., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту 21615,77 доларів США, що еквівалентно 326528,75 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 1003,70 доларів США, що еквівалентно 15161,94 грн., пені за простроченим кредитом та процентами 16512,27 доларів США, що еквівалентно 249435,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» судовий збір в рівних частинах з кожного по 1827 грн.»

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : Г.О.Савіна

Судді: Л.В.Митрофанова

Л.В.Михайлів