Рішення № 52174835, 09.10.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/9069/15-ц

Провадження №2/751/1871/15

Рішення

Іменем України

09 жовтня 2015 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

при секретарі Дасюк Н. В.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1 000 грн щомісячно до 30.06.2018 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що від спільного шлюбу з відповідачем мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час дитина навчається на денному відділенні фінансово-економічного факультету Чернігівського національного технологічного університету. За таких обставин син потребує сторонньої матеріальної допомоги. Відповідач мешкає окремо, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити повністю, при цьому посилалась на обставини викладені в позові.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, згоден сплачувати аліменти в розмірі 600 грн щомісячно, надав письмові заперечення (а.с.23-24).

Вислухавши позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог та наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з вимог ч.1 ст.199 Сімейного Кодексу України та п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року „ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, обовязок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обовязкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження навчання; потреба у звязку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно правил ч. 2 статті 199 Сімейного кодексу України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.11). Від шлюбу мають повнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Після розірвання шлюбу, позивач повернула дошлюбне прізвище Степанюк (а.с.12), а в наступному змінила його на ОСОБА_1, згідно свідоцтва про шлюб (а.с.9).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується довідкою від 18.09.2015 року № 702/23/278 (а.с.5), ОСОБА_3 навчається на 2 курсі в Чернігівському національному технологічному університеті, за денною формою навчання, за контрактом, термін закінчення навчання 30.06.2018 року.

ОСОБА_3 проживає разом з матірю (а.с.6).

Позивачка є фізичною особою підприємцем, сума її доходу за період з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року згідно податкової декларації складає 22 092,00 грн (а.с.7). Крім того, позивач працює у ТОВ «Золотий Слон», середньомісячний розмір її заробітної плати становить 309,50 грн (а.с.8). На її утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_1 Нікіта, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач мешкає окремо (а.с.40), працює в спеціальному авіаційному загоні оперативно рятувальної служби цивільного захисту, отримує заробітну плату, середньомісячний розмір якої становить 3 358,63 грн (а.с.32). Крім того, відповідач 25.01.2013 року уклав шлюб з ОСОБА_5 (а.с.36). На його утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку(а.с.33-34, 36-37).

Сторони доказів про наявність чи відсутність рухомого та нерухомого майна у їх власності суду не надали.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про можливість відповідача надавати матеріальну допомогу синові у звязку з його навчанням.

У відповідності до положень ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи, що суду не надано доказів, які б свідчили про наявність у відповідача нерегулярного, мінливого доходу та одержання ним частини доходу в натурі, а також беручи до уваги, що на даний час відповідач, крім заробітної плати, інших доходів немає, суд вважає можливим та доцільним визначити розмір аліментів у частці від заробітку відповідача.

Виходячи із зазначених правових норм, що регулюють дані спірні правовідносини, фактичних обставин справи, враховуючи стан здоровя та матеріальне становище ОСОБА_3, стан здоровя та матеріальне становище позивача та відповідача, а також беручи до уваги, що відповідач погоджується сплачувати аліменти в розмірі 600 грн, що відповідно до його заробітної плати становить 1/5 її частини, суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 199, 200 Сімейного кодексу України та враховуючи положення п. 20 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів позовні вимоги в частині розміру аліментів задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.09.2015 року в силу ст. 191 Сімейного Кодексу України та до закінчення навчання, до 30 червня 2018 року включно, але не більш ніж до досягнення дитиною 23 років.

Суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 182, 184, 191, 198-201 Сімейного Кодексу України, враховуючи розяснення п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.09.2015 року та до закінчення навчання, до 30.06.2018 року включно, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн.. 20 коп. на користь УК у м. Чернігові/Новозаводський район, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. В. Маслюк