Рішення № 52170789, 06.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/984/15

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І.А.

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Калараш А.А.

з участю секретаря Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 5 листопада 2013 року,

встановила:

В травні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом і після уточнення позовних вимог посилався на те, що об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» надає житлово-комунальні послуги мешканцям будинку АДРЕСА_1. Відповідач проживає в квартирі НОМЕР_1 цього будинку на підставі договору оренди, однак з 2007 року по 01.09.2013 року не сплачує житлово-комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 41 144,51 грн. Позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, 3% річних в сумі 3 823,27 грн., витрати на правову допомогу в сумі 4 500 грн., судовий збір в сумі 180,35 грн., витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 5 листопада 2013 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі відповідача ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не сплачує житлово-комунальні послуги, тому стягнув з нього заборгованість за розрахунком, який надав позивач.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення заборгованості, однак не погоджується з розміром цієї заборгованості та з розміром судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» надає житлово-комунальні послуги мешканцям будинку АДРЕСА_1. Відповідач проживає в квартирі НОМЕР_1 цього будинку на підставі договору оренди, отримує житлово-комунальні послуги, однак з 01.01.2007 року по 01.09.2013 року сплачує житлово-комунальні послуги не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 67 Житлового кодексу УРСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 68 Житлового кодексу УРСР, наймачі зобов'язані вчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтею 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку надано право встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також створення і розпорядження фондами: поточними, ремонтними та для сплати комунальних та інших послуг.

З матеріалів справи вбачається, що тарифи на житлово-комунальні послуги були затвердженні протоколами загальних зборів ОСББ «Хвойний»(а.с.207-214).

Суд першої інстанції правильно застосував вищезазначені норми матеріального права та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач забов»язаний сплачувати житлово-комунальні послуги. Однак при визначенні суми заборгованості суд не врахував, що відповідач з 27.07.2006року по 22.06.2011року працював суддею та відповідно до ч.9 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ, який був чинним на час виникнення спірних відносин, користувався 50-відсотковою знижкою по оплаті за займане ним та членами його сім»ї житло, комунальні послуги. Зазначена пільга діяла до 31.12.2010 року та була скасована Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року.

Зазначені обставини підтверджуються рішенням апеляційного суду Одеської області від 14 січня 2015 року(а.с.291-293).

Тому за період з 01.01.2007року по 31.12.2010 року сума заборгованості підлягає зменшенню на 50 відсотків. Виходячи з уточненого розрахунку заборгованість за зазначений період складає 17 254,17 грн.(а.с.235), тому з відповідача підлягає стягненню 50 відсотків цієї заборгованості: 17 254,17 : 2 = 8627,08 грн. Заборгованість 01.01.2011року по 01.09.2013 року складає: 40 493,55 - 17 254,17 = 23 239,38грн.(а.с.235-237). Всього заборгованість складає: 8627,08 + 23 239,38 = 31 866,46 грн.

Крім цієї заборгованості підлягає стягненню 3% річних на підставі ч.2 ст.625 ЦК України відповідно до розрахунку відповідача в сумі 3 823,27 грн. (а.с.130). А всього підлягає стягненню: 31 866,46 + 3 823,27 = 35 689,73 грн.

Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 4 500 грн. Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року №4191-УІ відшкодування витрат на правову допомогу обмежується 40 відсотками встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Позивач не надав відповідний розрахунок витраченого часу на правову допомогу, а також відсутні бухгалтерські документи, які підтверджують сплату цих витрат. Тому стягнення витрат без підтвердження оплати та відповідного розрахунку є безпідставним.

Колегія суддів відхиляє ствердження апелянта про неналежний розрахунок заборгованості. Для перевірки цього доводу апеляційний суд дослідив розгорнутий розрахунок позивача, в якому відображені складові заборгованості. Зазначений розрахунок не спростований апелянтом.

Не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про те, що суд не звернув увагу на надані відповідачем квитанції про оплату комунальних послуг за 2007-2011 роки(а.с.51-70). З розгорнутого розрахунку позивача вбачається, що заборгованість нарахована з урахуванням цих оплат.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наявність заборгованості відповідача в вищезазначеному розмірі.

Приймаючи до уваги те, що висновки суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості, стягнення витрат на правову допомогу - не відповідають обставинам справи, судом не правильно застосовані норми матеріального права, рішення суду на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Судові витрати в сумі 300,35 грн., які понесені позивачем при подачі позову(а.с.1-2), підлягають стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 5 листопада 2013 року скасувати.

Позов об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 35 689 гривень 73 копійки.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» судові витрати в сумі 300 гривень 35 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

В.М.Гончаренко

А.А.Калараш