Рішення № 52169930, 15.11.2011, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-472/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року року Подільський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Васильченка О.В.,

при секретарі - Кушніренко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за участю третьої особи Органу опіки та піклування Подільської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір), згідно з яким Банк надав відповідачеві кредит в іноземній валюті в сумі 99 500 доларів США 00 центів.

Згідно умов Кредитного договору ОСОБА_1 взяв на себе зобовязання повернути наданий кредит у повному обсязі до 10.11.2016 р. згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 11,3%.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Згідно договору поруки, ОСОБА_2 зобовязалася відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_1 усіх зобовязань, що виникли з Кредитного договору.

У звязку з невиконанням ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором, ПАТ «УкрСиббанк» згідно заяви про уточнення позовних вимог, просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 124417 доларів США 37 центів, що за курсом НБУ станом на 31.05.2011 р. становить 991681 грн. 10 коп. та судові витрати.

Ухвалою суду від 24.11.10 р. до спільного розгляду з первісним позовом було прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та договору іпотеки.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 10.11.2006 р. між ним та Банком був укладений договір про надання споживчого кредиту з цільовим призначенням на споживчі потреби. За умовами Кредитного договору Банк зобовязувався надати ОСОБА_1 кредит в сумі 99 500 доларів США 00 центів, на умовах забезпеченості кредиту, його цільового використання, строковості, повернення та платності, а ОСОБА_1 в свою чергу зобовязався повернути кредит у строки визначені договором та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 11,3%. В своїй зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що Банком не надано жодного доказу отримання ним грошових коштів у сумі 99 500 доларів США 00 центів. А також те, що Кредитний договір, в порушення діючого законодавства було укладено в іноземній валюті та на час проведення валютної операції індивідуальна ліцензія у банку була відсутня. Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що істотні умови Кредитного договору щодо встановлення процентної ставки є несправедливими, оскільки Банк відповідно до умов Кредитного договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення, у разі неналежного виконання умов даного договору. Тому, ОСОБА_1 вважає, що існують усі правові підстави для визнання Кредитного договору недійсним. Забезпеченням виконання зобовязання за Кредитним договором було визначено заставу чотирьохкімнатної квартири та Договір поруки. Договір іпотеки № 11075303000 від 10.11.2006 забезпечує зобовязання за Кредитним договором, який підлягає визнанню недійсним, а тому вбачаються усі правові підстави для визнання недійсним і Договору іпотеки як забезпечувального зобовязання. Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що під час укладання договору іпотеки (житлової нерухомості) були порушені права його малолітніх дітей, а саме не отримано дозвіл органу опіки та піклування на укладання договору іпотеки. Укладений Банком із ОСОБА_1 Договір іпотеки без отримання дозволу органу опіки та піклування, суперечить приписам цивільного законодавства, житловим правам та інтересам малолітніх дітей ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому такий договір має бути визнаний судом недійсним з моменту його укладення, і застосовані наслідки визнання договору недійсним у вигляді скасування реєстраційних записів у Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон.

24.11.2011 р. під час проведення судового засідання в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, судом було залучено Орган опіки та піклування Подільської районної у м. Києві державної адміністрації (а.с. 100-102).

Представник ПАТ «УкрСиббанк» в судовому засіданні підтримала первісний позов, з викладених підстав, проти зустрічного позову заперечувала та просила застосувати строк позовної давності.

Представник ОСОБА_1 просив задовольнити зустрічний позов, а в задоволенні первісного відмовити в повному обсязі.

ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини неявки суду не повідомила.

Третя особа Орган опіки та піклування Подільської РДА у м. Києві в судове засідання не зявилася, про день час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надіслала на адресу суду пояснення, в яких проти первісного позову заперечувала, та підтримала позовні вимоги за зустрічним позовом (а.с. 216-217).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, допитавши свідка, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Подільський районний суд міста Києва встановив наступне.

ПАТ «УкрСиббанк» є правонаступником майна, всіх прав та обовязків АКІБ «УкрСиббанк».

10.11.2006 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11075303000 (а.с. 10-14).

Відповідно до п.п. 1., 1.3.1. Кредитного договору Банк надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 99 500 доларів США 00 центів, що дорівнює еквіваленту 502 475 грн. 00 коп. за курсом НБУ на день укладення Договору, ОСОБА_1 зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі до 10.11.2016 р. згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 11,3%.

Свої зобовязання за Кредитним договором Банк виконав належним чином, видавши ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 99 500 доларів США 00 центів, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 13).

Відповідно до додатку № 1 до Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.4. Кредитного договору відбувається з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти (а.с. 15-16).

Згідно п. 7.1 Кредитного договору, за порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, позичальник сплачує Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

В забезпечення Кредитного договору 10.11.2006 р. року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, предметом котрого є чотирьохкімнатна квартира № 5, загальною площею 89,00 кв.м., в тому числі жилою площею 54,40 кв.м. на першому поверсі шістнадцяти поверхового будинку № 4А, що знаходиться за адресою: проспект Свободи в м. Києві (а.с.17-20).

Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки, іпотека забезпечує повне виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором.

Також, в забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором 10.11.2006 р. між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11075303000. Відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_2 зобовязалася відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_1 усіх зобовязань, що виникли з Кредитного договору (а.с. 17).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по ктредиту та нарахованим процентам, у звязку з чим за ним станом на 31.05.2011 року виникла заборгованість у сумі 124417 доларів США 37 центів, що за курсом НБУ станом на 31.05.2011 року становить 991 681 грн. 10 коп. з яких: 84572 доларів США 51 цент, що за курсом НБУ станом на 31.05.2011 року становить 674 093 грн. 65 коп. заборгованість за кредитом; 31 951 доларів США 76 центів, що за курсом НБУ станом на 31.05.2011 року становить 254 674 грн. 70 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 899 доларів США 90 центів, що за курсом НБУ станом на 31.05.2011 року становить 31 084 грн. 55 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 3 993 доларів США 20 центів, що за курсом НБУ станом на 31.05.2011 року становить 31 828 грн. 20 коп. пеня за прострочення сплати процентів (а.с. 199-213).

Причиною спору між сторонами стала на думку позивача за первісним позовом відмова відповідачів у добровільному порядку виконати умови кредитного договору щодо сплати заборгованості, а причиною спору між сторонами за зустрічним позовом стало на думку позивача укладення договору про надання споживчого кредиту та договору іпотеки з порушенням норм чинного законодавства.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України та умовами Кредитного договору від 10.11.2006 р.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Із встановлених у судовому засіданні обставин справи вбачається, те що ОСОБА_1 належним чином не виконував взятих на себе зобовязань за Кредитним договором тому, суд приходить до висновку про те, що позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором є доведеним та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо зустрічних вимог ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11075303000 від 10 листопада 2006 року та договору іпотеки № 11075303000 від 10 листопада 2006 року, то суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову виходячи з наступного.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На підставі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що сторони, підписавши Кредитний договір № 11075303000, встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов даного договору.

За домовленістю сторін умови надання та забезпечення кредиту визначені Розділами 1., 2. укладеного Кредитного договору; процентна ставка за користування кредитом визначена п. 1.3.1. Кредитного договору; порядок погашення кредиту визначено в Додатку № 1 до Кредитного договору; порядок погашення процентів визначено в п. п. 1.3.4. Кредитного договору; зобовязання, які взяв на себе позичальник, містяться у Розділі 4. Кредитного договору.

Крім того, факт часткового погашення кредиту ОСОБА_1, також підтверджує згоду з умовами Кредитного договору.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні доводи позивача за зустрічним позовом щодо несправедливості умов Кредитного договору щодо встановлення процентної ставки, оскільки при укладенні договору сторони знайомились з його умовами, діяли за власним переконанням та на власний ризик.

Суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1на те, що використання іноземної валюти не відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, у порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця гривня, а іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до ст. 5 п. 4 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі потребують індивідуальної ліцензії.

Відповідно до ст.ст. 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та власний ризик. Коштами, відповідно до даного Закону є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквіваленті.

ПАТ «УкрСиббанк» має банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банківські операції, визначені ст. 47 ч. 1, 2 п. 5-11 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу. Вказаний дозвіл було надано ПАТ «УкрСиббанк» 24.12.2001 р. за № 75-2.

Як випливає зі ст. 13 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» уповноважені банки, які отримали від НБУ генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Таким чином відповідно до Декрету та Закону України «Про банки та банківську діяльність» отримання банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на здійснення з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті не потребується.

Відповідно до Положення НБУ від 14.10.2004 року № 483 використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк. Виходячи з наведеного, погашення заборгованості в іноземній валюті за кредитним договором не суперечить діючому законодавству. Більш того, укладений між сторонами Кредитний договір, передбачає можливість внесення платежів у будь якій валюті.

Таким чином, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним Кредитного договору є необґрунтованими та безпідставними.

У зв'язку з відсутністю підстав для визнання недійсним Кредитного договору, відсутні підстави для застосування ч. 2 ст. 548 ЦК України, на яку посилається ОСОБА_1 в обґрунтування зустрічних позовних вимог, та визнання недійсним Договору іпотеки № 11075303000 від 10 листопада 2006 року.

Звертаючись до суду з вимогою визнати Договір іпотеки недійсним, ОСОБА_1 посилається ст. 18 Закону України «Про іпотеку», ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 203 ЦК України, та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх заміняють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобовязуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобовязання.

Відповідно до ст.177 Сімейного кодексу України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, видавати письмові зобовязання від імені дитини, відмовлятися від майнових прав дитини.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органу опіки та піклування.

Із наведеного вище вбачається, що дозвіл органу опіки та піклування необхідний у випадку, коли батьки (або особи які їх заміняють) вважають за необхідне розпорядитися нерухомим майном, яке повністю або частково належить неповнолітній дитині або яким дитина має право користуватися.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають з батьком ОСОБА_1

Однак, судом встановлено, що на момент укладення договору іпотеки ОСОБА_1 було предявлено довідку Форми № 3, видану КП «Поділ-Житло» від 08.11.2006 № 1875, з якої вбачається, що у квартирі 5 по пр.-ту Свободи, 4-А в м. Києві зареєстровані та проживають лише ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 134). ОСОБА_1 не надано доказів того, що він повідомляв ПАТ «УкрСиббанк» та приватного нотаріуса, який посвідчував договір іпотеки, про те, що у нього є неповнолітні діти, які проживають разом з ним у вищезазначеній квартирі.

Таким чином, на момент укладання Договору іпотеки неповнолітні діти ОСОБА_1 не мали права користування квартирою, що є предметом іпотеки, а також не мали права (повного чи часткового) власності на зазначене житло, тобто не мали жодного майнового права на предмет іпотеки, тому дозвіл органу опіки та піклування при укладенні спірного договору не потрібний.

Крім того, згідно п. 1.3. Догвору іпотеки, Іпотекодавець свідчить, що укладанням цього договору не порушені права та/або інтереси третіх осіб, в тому числі і дітей.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для визнання Договору іпотеки недійсним відсутні, оскільки він не суперечать чинному законодавству та не порушує нічиї права та свободи.

Повно та всебічно зясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Під час розгляду справи, представником позивача за первісним позовом було подано до суду заяву про застосування позовної давності, з посиланням на те, що ОСОБА_1 позовна заява була подана із пропущенням строку встановленого ст. 257 ЦК України, оскільки оспорюванні договори були укладені 10.11.2006 р., що більше ніж три роки.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюєтьсятривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З умов Кредитного договору № 11075303000 вбачається, що останнім терміном погашення кредиту визначено 10 листопада 2016 р., а тому ОСОБА_1 не було порушено загального строку позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» документально підтверджені судові витрати: 1700 грн. 00 коп. - судового збору, 120 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 1, 2).

На підставі викладеного, ст. ст. 257, 261, 267, 230, 525, 526, 627, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст.177 СК України, ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», керуючись ст.ст. 3 - 14, 57, 58, 60, 61, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк, м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11075303000 від 10 листопада 2006 року в сумі 124417 доларів США 37 центів, що за курсом НБУ станом на 31.05.2011 року становить 991 681 грн. 10 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 1700 грн. 00 коп. судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за участю третьої особи Органу опіки та піклування Подільської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11075303000 від 10 листопада 2006 року та договору іпотеки № 11075303000 від 10 листопада 2006 року, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Васильченко О. В.