Ухвала суду № 52161791, 07.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1046/2015(м)

223/2/15-ц

Категорія 59 Головуючий у 1-ій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ткаченко Т.Б.

У х в а л а

Іменем України

07 жовтня 2015 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого - Ткаченко Т.Б.

Суддів - Песоцької Л.І., Мальцевої Є.Є.

При секретарі - Брежнєві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в справу за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона-Рівне» про визнання дій державного виконавця неправомірними за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Рівне» на ухвалу Вугледарського міського суду Донецької області від 04 серпня 2015 року,

Встановила:

В липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі - Жовтневий ВДВС Криворізького МУЮ або ВДВС), посилався на те, що ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 12 березня 2015 року задоволено його клопотання про витребування доказів у товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Рівне» (далі ТОВ «Охорона-Рівне») у справі за його позовом до ТОВ «Охорона-Рівне» про оскарження дій, виражених в приховуванні інформації, яка вказує про порушення трудових прав, перегляді кількості днів не використаної відпустки, що підлягають компенсації, оскарження інших дій, стягнення моральної шкоди. Відповідачем ухвалу не виконано, що стало підставою для звернення її до примусового виконання у Жовтневий ВДВС Криворізького МУЮ. Однак 09 липня 2015 року ВДВС відмовив у відкритті виконавчого провадження, посилаючись на відсутність чіткої адреси підприємства-боржника. Просив визнати дії Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ, що виразились в ухиленні від примусового виконання ухвали Вугледарського міського суду Донецької області від 12 березня 2015 року, незаконними та зобовязати ВДВС відповідно до положень п.2 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» вчинити дії з примусового виконання даної ухвали суду.

Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 04 серпня 2015 року скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця задоволено.

Визнано рішення державного виконавця Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ в Дніпропетровської області Корсак О.Ю. постанову від 09 липня 2015 року ВП № 48077725 про відмову у відкритті виконавчого провадження незаконним і відмінено, зобовязано державного виконавця Корсак О.Ю. задовольнити вимогу заявника, відкрити виконавче провадження по виконанню ухвали Вугледарського міського суду Донецької області по справі 223/2/15-ц від 12 березня 2015 року по зобовязанням ТОВ «Охорона-Рівне», адреса: 50053, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Мусорського, 13к, код ЄДРПОУ 200113197.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 04 серпня 2015 року і посилаючись в апеляційній скарзі на порушення норм матеріального і процесуального права, ТОВ «Охорона-Рівне» просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ Дніпропетровської області Корсак О.Ю., що полягали у відмові у відкритті виконавчого провадження на підставі ухвали Вугледарського міського суду Донецької області, відмовити у повному обсязі.

Зокрема, вказує, що суд у період з 12 березня 2015 року до 04 серпня 2015 року не вирішував питання про необхідність звернення ухвали від 12 березня 2015 року до примусового виконання.

ТОВ «Охорона-Рівне», отримавши ухвалу про забезпечення доказів, надало суду витребувані документи, а також пояснення щодо документів, надати які без порушення вимог законодавства України товариство не має можливості.

В порушення вимог п.2 ст.368 ЦПК України, яким передбачено, що для виконання судового рішення в примусовому порядку суд повинен видати особі, на користь якої ухвалено судове рішення, виконавчий лист, останні для примусового виконання своєї ухвали судом не видавались.

Ухвалу Вугледарського міського суду Донецької області від 12 березня 2015 року прийнято не на користь ОСОБА_2, оскільки від ТОВ «Охорона-Рівне» витребувано документи для огляду їх у судовому засіданні з метою вирішення питань, що виникли в процесі розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Охорона-Рівне», тому ОСОБА_2 не є субєктом звернення до виконавчої служби до примусового виконання даного документа.

Вважає, що ухвала Вугледарського міського суду Донецької області від 12 березня 2015 року не являється сама по собі виконавчим документом і не відповідає вимогам до виконавчих документів, встановленим Законом України «Про виконавче провадження», тому державним виконавцем обґрунтовано відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ст.158-1 ЦПК України участь у судовому засіданні представників заінтересованих осіб ТОВ «Охорона-Рівне» та Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ забезпечено у режимі відеоконференції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ «Охорона-Рівне» - ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника ВДВС ОСОБА_5, які просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу суду, заперечення ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Судом першої інстанції встановлено, що постанова державного виконавця Корсак О.Ю. не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки у вступній частині не вказано прізвище особи, що винесла постанову та вказавши в мотивувальній частині повну назву, адресу та необхідні дані, стверджує про їх відсутність.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця, суд прийшов до висновку, що рішення державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження являється неправовим та не відповідає чинному законодавству, тому що державний виконавець мав всі дані необхідні для примусового виконання ухвали суду, частину яких надав заявник відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження має суто формальні ознаки, що порушує ст.ст. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження».

З таким висновком суду колегія суддів повністю не може погодитися.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 12 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Охорона-Рівне» про оскарження дій, виражених в приховуванні інформації, яка вказує про порушення трудових прав, перегляді кількості днів невикористаної відпустки підлягаючої компенсації, оскарженню інших дій, стягнення моральної шкоди задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Зобовязано ТОВ «Охорона-Рівне» надати копії приказів про призначення на роботу та звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дані про штатну численність відділу охорони м.Донецьк, станом на 01 серпня 2008 року, 01 вересня 2008 року, 01 жовтня 2008 року, 01 листопада 2008 року, 01 грудня 2008 року, 01 січня 2009 року, 30 січня 2009 року, копії наказів про покладення на працюючих робітників обовязків відсутніх робітників за період серпень 2008 року та січень 2009 року та дані про їх доведення до особового складу відділу охорони м.Донецьк (а.с.14).

За заявою ОСОБА_2 від 22 червня 2015 року ухвалу звернуто до примусового виконання до Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ (а.с.3).

Постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_8 від 09 липня 2015 року відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали № 2/223/53, видану 12 березня 2015 року Вугледарським районним судом Донецької області про зобовязання ТОВ «Охорона-Рівне» надати копії приказів про призначення на роботу та звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дані про штатну численність відділу охорони м.Донецьк, станом на 01 серпня 2008 року, 01 вересня 2008 року, 01 жовтня 2008 року, 01 листопада 2008 року, 01 грудня 2008 року, 01 січня 2009 року, 30 січня 2009 року, копії наказів про накладення на працюючих робітників обовязків відсутніх робітників за період серпень 2008 року та січень 2009 року та дані про їх доведення до особового складу відділу охорони м.Донецьк (а.с.2).

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем встановлено, що виконавчий документ поданий на виконання не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відсутні посилання щодо чіткого визначення підприємства-боржника.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. У пункті 9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ст.14 ЦПК України).

Тому, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці наголошує, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обовязків. При цьому, відповідно до статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, пункт 40).

Невідємність права сторони на виконання остаточного рішення суду також знайшло своє відображення в рішеннях у справах «Войтенко проти України», «Жовнір проти України», «Шмалько проти України», «Ромашов проти України», «Бакай та інші проти України», «Півень проти України» тощо.

Відповідно до ст.ст.1, 11 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобовязаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Як передбачено пунктом 2 частини 2 даної статті, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Оскільки, ухвалою суду від 12 березня 2015 року було задоволено клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів при розгляді справи за його позовом до ТОВ «Охорона-Рівне» щодо захисту трудових, та зобовязано останнього надати копії наказів про прийняття на роботу та звільнення деяких працівників, дані про штатну численність на підприємстві та інше, так як подання зазначених доказів для ОСОБА_2 було неможливим, слід дійти висновку, що ця ухвала не є остаточною при вирішенні справи, була прийнята з метою сприяння здійсненню прав позивача щодо надання доказів при розгляді вказаної справи, по якій остаточне рішення ще не прийнято (а.с.14).

Вказана ухвала суду не була направлена і на виконання остаточного рішення по справі, а тому підстав, передбачених законом для примусового її виконання, не вбачається.

Ухвала Вугледарського районного суду Донецької області від 12 березня 2015 року про витребування доказів була направлена для виконання ТОВ «Охорона Рівне», і судом не вирішувалось питання, повязані із зверненням судового рішення до виконання Жовтневим ВДВС Криворізького МУЮ в Дніпропетровській області.

Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку предявлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) предявлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його

заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до частин 2 та 4 даної статті про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за

рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом. Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець послався на невідповідність виконавчого документу, поданого на виконання, вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, відсутність чіткого визначення підприємства боржника по справі. Але ці обставини не приводять судову колегію до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, оскільки ухвала Вугледарського міського суду Донецької області у справі № 233/2/15-ц від 12 березня 2015 року сама по собі не є виконавчим документом і не відповідає вимогам до виконавчих документів, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», яка підлягає примусовому виконанню. Тому прийняте державним виконавцем рішення щодо відмови в прийнятті до провадження ухвали від 12 березня 2015 року по справі № 2/223/53 та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання є правильним.

Положеннями ч.4, ч.5 ст.137 ЦПК України передбачено, які дії необхідно вчинити особам, які не мають можливості надати докази, які вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, а також передбачена відповідальність, встановлена законом, за неповідомлення суду про неможливість подати докази, за неподання доказів, у тому числі і з причин, визначених судом неповажними, які вчиняє винна особа.

При таких обставинах, ухвала суду першої інстанції не може бути визнана законною і обґрунтованою, а тому на підставі ст.312 ЦПК України вона підлягає скасуванню з постановленням з цього питання нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання незаконними дій Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області щодо ухилення від примусового виконання ухвали Вугледарського міського суду Донецької області від 12 березня 2015 року про витребування доказів та зобовязання Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області вчинити дії направлені на виконання цієї ухвали суду.

Питання про відшкодування витрат понесених апелянтом по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги, апеляційним судом не вирішувалося, оскільки відповідно до вимог ЦПК України, за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір не сплачується.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Рівне» задовольнити частково.

Ухвалу Вугледарського міського суду Донецької області від 04 серпня 2015 року скасувати.

В задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання незаконними дій Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області щодо ухилення від примусового виконання ухвали Вугледарського міського суду Донецької області від 12 березня 2015 року про витребування доказів та зобовязання Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області вчинити дії, направлені на виконання цієї ухвали суду, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді Л.І.Песоцька

ОСОБА_9