Рішення № 52159700, 07.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/10216/14 Головуючий у І інстанції Василишин В. О. Провадження № 22-ц/780/3972/15 Доповідач у 2 інстанції Данілов О. М.Категорія 26 07.10.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі: Франюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» та ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 липня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №77.1/АК-01381.08.2 за яким останньому в кредит було надано 16276,60 євро на строк до 28 липня 2015 року.

Цього ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки №77.1/АК-01381.08.2-3/П, за яким остання поручилася за належне виконання зобов'язань за кредитним договором зі сторони ОСОБА_3

Разом з тим, зобов'язання за кредитним договором виконувалися неналежним чином, у зв'язку із чим виникла заборгованість за правочином зі сторони ОСОБА_3

З урахуванням уточнень та збільшення позовних вимог, позивач просив суд стягнути у солідарному порядку із відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 16652,48 євро та 4562303,32 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2015 року, позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково та стягнуто з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 15357,79 євро, що еквівалентно 277822,42 коп., 150000 грн., а також судові витрати в сумі 328,86 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПАТ «Родовід Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Банку задовольнити у повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_2 також подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, з неповним дослідженням матеріалів справи, а також грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

В судове засідання сторони по справі не з'явилися, про день та час розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України, в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 липня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 16276,60 євро терміном по 28 липня 2015 року включно (а.с. 21-24).

28 липня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №77.1/АК-01381.08.2-3/П, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №77.1/АК-01381.08.2 від 28 липня 2008 року, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, що укладені між банком та позичальником (а.с. 54).

ПАТ «Родовід Банк» є правонаступником ВАТ «Родовід Банк» (а.с. 9-20).

Зобов'язання ОСОБА_3 виконувалися неналежним чином, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 30 січня 2015 року складається з:

суми заборгованості по кредиту та процентам у розмірі 16652,48 євро;

суми заборгованості за платою по обслуговуванню кредиту у розмірі 25621,37 грн.;

загальної суми пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості та інфляційних втрат від суми простроченої плати за обслуговування кредиту у розмірі 4536681,95 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено загальний трирічний строк позовної давності для звернення до суду із вимогами про стягнення із відповідачів у солідарному порядку простроченої заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості за процентами по кредиту, простроченої заборгованості за процентами по кредиту, простроченої заборгованості по платі за обслуговування кредиту, а також скорочений строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій по кредитному договору.

Розмір пені суд визначив у межах річного строку до дня звернення до суду із позовом, а також вважав за можливе із урахуванням скрутного матеріального становища відповідачів зменшити її розмір до 150000 грн.

Таким чином, суд стягнув з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 15357,79 євро, що станом на 20 січня 2015 року еквівалентно 277822,42 грн., а також 150000 грн. пені.

Решта позовних вимог є недоведеними, а отже задоволенню не підлягали.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст.ст. 546, 553, 554 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойку, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони встановили строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань із щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню - 28 липня 2015 року.

Поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входить до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до вимог ч. 5 зазначеної вище статті, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

ОСОБА_3 перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість за кредитним договором, тоді коли банк звернувся до суду з позовом 12 грудня 2014 року.

Окрім цього, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З урахуванням вищезазначених норм матеріального права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позову, стягнувши солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15357,79 євро, що еквівалентно 277822,42 грн., а також 150000 грн. пені.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору, оскільки такий порядок не передбачений діючим законодавством.

Солідарно відповідачі повинні нести лише відповідальність за не виконання взятих на себе зобов'язань. Судовий збір підлягає стягненню в рівних частинах.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення в частині солідарного стягнення з відповідачів судового збору та витрат, ухвалення в цій частині нового рішення, яким судові витрати стягнути з відповідачів у рівних частках.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2015 року в частині солідарного стягнення судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» по 164 грн. 43 коп. судового збору.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: