Постанова № 52157170, 02.10.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/21985/15-а

Провадження 2-а/127/681/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Олійника О.М.,

при секретарі: Павленко І.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора АП ВДАІ з обслуговування Вінницького району ОСОБА_2 про визнання дій та постанови в справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу незаконними, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора АП ВДАІ з обслуговування Вінницького району ОСОБА_2 про визнання дій та постанови в справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу незаконними, мотивуючи його тим, що постановою від 08.09.2015р., винесеною відповідачем, накладено на нього штраф в розмірі 510грн. за нібито порушення ч.3 ст.122 КУпАП. З постановою позивач незгоден, оскільки вимог ПДР не порушував. Просить суд скасувати оспорювану постанову, а провадження по справі закрити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за обставин, викладених в позовній заяві, суду пояснив, що 07.08.2015р. о 17.30год. він на свому автомобілі НОМЕР_1, на авдорозі «Київ-Чоп» був зупинений інспектором Мельником Д.В., який повідомив, що він перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті, позначеному знаком 5.45, що знаходиться за 7 км до поста ДАІ, де його зупинили. Він не погодився з даним порушенням, пояснив інспектору, що сів за кермо лише за 2 км до посту, тобто на момент фіксації він автомобілем не керував, ПДР не порушував, однак інспектор склав протокол про адіністративне правопорушення. Тоді позивач заявив клопотання про перенесення слухання справи за місцем його проживання. Під час розгляду даного протоколу інспектор Блашко Я.В. не захотів розібратися в предтавлених ОСОБА_1 доводах та матеріалах справи, зазначив, що він не має права скасовувати протокол і виніс оскаржувану постанову серії ПС1№867962 від 08.09.2015р. Так, інспектори не мали права виносити вказані вище процесуальні документи, оскільки не володіли доказовою базою щодо того, хто сидів за кермом під час фіксації перевищення швидкості. Просив позов задовольнити, пояснив що він не порушував ПДР України.

Відповідач інспектор АП ВДАІ з обслуговування Вінницького району ОСОБА_2 суду пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 оформлені та винесені законно та обґрунтовано. В ОСОБА_1давав одні пояснення, а позов грунтує зовсім на інших, тобто спочатку він не порушував ПДР, а вже в суді зазначає, що не він сидів за кермом автомобіля. Крім того з фотоматеріалів добре видно номерний знак автомобіля, який відповідає автомобілю ОСОБА_1 Надав суду копію фотоматеріалів до постанови в справі про адміністративне правопорушення. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно протоколу по справі про адміністративне правопорушення серії АП1№ 253049 від 07.08.2015р., вбачається, що 07.08.2015р. о 17.23год. на 275км а/д Київ-Чоп ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху більш як на 50км/год. в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 с.Корець, рухався зі швидкістю 115км/год. Швидкість вимірювались приладом TRUCAM в автоматичному режимі.

Відповідно до постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №867962 від 08.09.2015р., що винесена на підставі вищевказаного протоколу, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Як вбачається з письмових пояснень позивача, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, він зазначив: «з порушенням не згоден, в населеному пункті рухався із дозволеною швидкістю». А в судовому засіданні позивач вже дає пояснення, згідно яких під час фіксації він автомобілем не керував, а сів за кермо лише за 2 км до посту, на якому його зупинили.

Згідно ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи, викладені позивачем в позові та надані в судовому засіданні, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються фотоматеріалом, наданим інспектором в судовому засіданні в якості доказу, згідно якого державний номерний знак добре видно і він відповідає знаку автомобіля позивача: АВ0261СВ, крім того, силует водія теж чітко видно, однак виникають сумніви щодо наявності в салоні будь-кого з пасажирів. Це дає підстави сумніватись в тому, що ОСОБА_1 міг помінятись місцями з кимось з пасажирів автомобіля, оскільки таких в автомобілі не було.

Тому приймаючи до уваги наведене, суддя приходить до висновку, що позивач, нехтуючи вимогами дорожнього знаку, усвідомлюючи, що його дії можуть призвести до суспільно-небезпечних наслідків, порушив вимоги ПДР України, а завдяки даному позову намагається уникнути адміністративної відповідальності.

Враховуючи встановлені судом факти, суд прийшов до висновку, що наведені позивачем в позовній заяві доводи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Відповідачем правомірно винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись Правилами дорожнього руху України, ст.ст. 122 ч.2, 288, ст.ст. 2, 8 -11, 17, 18, 69, 71, 73, 86, 94, 128, 158-163, 167,171-2 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора АП ВДАІ з обслуговування Вінницького району ОСОБА_2 про визнання дій та постанови в справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу незаконними відмовити.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2015 від 08.04.2015р. постанова підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя: