Ухвала суду № 52153763, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/61678/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, треті особи приватне підприємство «Клініка мікрохірургії ока «Ваш зір», приватна медична установа «Міжнародний науково-практичний центр східної медицини «Прозріння» про визнання незаконними дій,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. Просив визнати незаконними дії відповідача вчинені 16 липня 2013 року на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока».

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконанні у відповідача знаходився наказ Господарського суду Чернівецької області № 4/73 від 1 жовтня 2010 року щодо спростування приватним підприємством «Клініка мікрохірургії ока «Ваш зір» поширеної в газетах «Наше місто» № 1(16) 2010 року, «Наше місто» № 3(14) 2009 року, «Від і до» № 43(369) від 30 жовтня 2008 року, «ЗР інформ» № 36 від 4 вересня 2009 року, та на телеканалі «Інтер» реклами.

В ході проведення виконавчих дій з виконання вказаного наказу державним виконавцем на адресу боржника направлялись зобов'язання та повідомлення про необхідність виконання рішення суду. Однак, відповідей від боржника не надходило. Тому після з'ясування, що за адресою офіційно зареєстрованого місця знаходження приватного підприємства «Клініка мікрохірургії ока «Ваш зір» знаходиться житлова квартира, а в засобах масової інформації розміщено інформацію про надання послуг боржником за адресою: вул. Гагаріна, 21-Б, м. Чернівці, державним виконавцем прийнято рішення про проведення перевірки за адресою, яка розміщена у засобах масової інформації.

16 липня 2013 року державний виконавець для вручення боржнику вимоги про надання письмового підтвердження виконання наказу Господарського суду Чернівецької області № 4/73 від 1 жовтня 2010 року або відібрання пояснень щодо причин його невиконання разом з понятими та представником стягувача здійснив вихід за адресою боржника, яка розміщена в засобах масової інформації та за якою, крім того, знаходиться позивач. За результатами такого виходу державним виконавцем складено акт.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вчиняючи виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду Чернівецької області № 4/73 від 1 жовтня 2010 року, державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Згідно ч. 1 ст. 27 вказаного Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Частиною 1 ст. 12 зазначеного Закону передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

За таких обставин, коли при вчиненні виконавчих дій щодо виконання наказу Господарського суду Чернівецької області № 4/73 від 1 жовтня 2010 року державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позову.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ст. 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги про незаконність судових рішень, порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та матеріалах справи.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр «Мікрохірургія ока» залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Тракало

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк