Постанова № 52149991, 13.08.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 р. Справа № 804/8579/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 4362,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2015 року Головне управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ГУ Міндоходів у Миколаївській області, далі позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2, відповідач), в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 до державного бюджету суму фінансових санкцій у розмірі 4362, 00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що уповноваженими особами ГУ Міндоходів у Миколаївській області здійснено фактичну перевірку кафе - магазину ФОП ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства, яке регламентує порядок обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за результатами якої встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності, що зафіксовано в акті перевірки від 29.04.2014 № 41/14-29-21-12/НОМЕР_1. На підставі зазначених матеріалів перевірки та відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон № 481) позивачем було прийнято рішення № 000019 від 10.06.2014 про застосування фінансових санкцій до відповідача в розмірі 4362,00 грн. Вказане рішення відповідачем не оскаржене та не виконане у передбачений законодавством строк, що зумовило звернення контролюючого органу до суду з даним позовом.

Представником позивача подано до суду клопотання від 10.08.2015 (вх. № 49472/15) про розгляд справи за відсутності представника в порядку письмового провадження, позовні вимоги позивач підтримав.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи, письмових заперечень проти позову до суду не надійшло.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований 14.04.2008 та перебуває на обліку платників податків у Криворізькій північній ОДПІ. Основним видом діяльності відповідача є роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу від 28.04.2014 № 200 та направлень від 28.04.2014 р. посадовими особами ГУ Міндоходів у Миколаївській області здійснено фактичну перевірку кафе-магазину, розташованого за адресою: Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру 205-А, що належить ФОП ОСОБА_2, з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами перевірки складено акт від 29.04.2014 № 41/14-29-21-12/НОМЕР_1, за висновками якого встановлено факт реалізації 50 мл горілки «Хортиця» по ціні пять гривень продавцем ОСОБА_3 в кафе-магазині за адресою: Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру 205-А, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 без наявності діючої ліцензії на такий вид діяльності (факт реалізації підтверджується поясненнями продавця), чим порушено ст. 15 Закону № 481. На момент перевірки у субєкта господарювання виявлено 26 пляшок алкогольних виробів на загальну суму 2181, 00 грн.

Акт перевірки підписано продавцем ОСОБА_3 без зауважень.

На підставі акту перевірки від 29.04.2014 № 41/14-29-21-12/НОМЕР_1 відповідно до ст. 17 Закону № 481 за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії ГУ Міндоходів у Миколаївській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 10.06.2014 № 000019, яким вирішено застосувати до ФОП ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 4362, 00 грн.

Рішення від 10.06.2014 № 000019 про застосування фінансових санкцій направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 11.06.2014, проте відповідно до акту № 331 від 21.07.2014 лист повернуто відправникові (ГУ Міндоходів у Миколаївській області) з поміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Судом встановлено, що рішення від 10.06.2014 № 000019 відповідачем оскаржено не було. Станом на день розгляду адміністративної справи вказане рішення не відкликане, є чинним.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом № 481.

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Положеннями ст. 17 Закону № 481 (в редакції станом на час виникнення правовідносин) передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом -сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Сума грошового зобовязання, нарахована відповідачу відповідно до рішення від 10.06.2014 №000019 в розмірі 4362,00 грн. відповідачем в повному обсязі своєчасно сплачена не була

У відповідності до п. 14.1 п.п. 14.1.156 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, узгоджена сума податкового зобов'язання відповідача зі штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4362, 00 грн. не сплачена відповідачем у строк, передбачений ПК України, є податковим боргом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Керуючись положеннями ст. 59 ПК України, Криворізькою північною ОДПІ сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 125 від 02.04.2015 про обовязок відповідача сплатити податковий борг у розмірі 4362, 00 грн. Зазначена вимога була направлена відповідачу засобами поштового звязку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 4362,00 грн. не надав, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення коштів є обґрунтованою, відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 4362,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, 50000, АДРЕСА_1) на користь державного бюджету Жовтневого району м. Кривий Ріг, код 21081103, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38031627, р/р 31110106700022 Банк ГУДКСУ у Дніпропетровській області суму податкового боргу з фінансових санкцій у розмірі 4362 (чотири тисячі триста шістдесят дві) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1