Постанова № 52149988, 02.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 р. Справа № 804/14163/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області №8229-17 від 18.06.2015 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02 липня 2015 року поштою він отримав податкове повідомлення-рішення № 8229-17 від 18.06.2015 р., зі змісту якого випливає, що згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.4 статті 54 Податкового Кодексу України та пункту 267.6 статті 267 розділу XII Податкового кодексу України позивачу приписано на протязі 60 днів з моменту отримання цього повідомлення сплатити транспортний податок згідно статті 267 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ. Підставою сплати транспортного податку є приналежність позивачу автомобіля ТОYОТА модель САМRІ, 2011 року випуску, з об'ємом двигуна 3 500 куб. см.

Позивач вважає зазначене рішення органу фінансової служби незаконним і необґрунтованим, оскільки транспортний податок в розмірі 25 000 гривень за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб см., був установлений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII, який почав діяти з 01 січня 2015 року.

Позивач посилається на п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, де визначено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Таким чином, стверджує позивач, для того щоб органи державної фіскальної служби мали право нараховувати та утримувати з дати 01.01.2015 р. транспортний податок у розмірі 25 000 гривень Верховна Рада України повинна була внести відповідні зміни до Податкового кодексу не пізніше 01.07.2014 р.

Якщо ж парламент прийняв рішення про встановлення податку після 1 липня 2014 року, а саме: 28 грудня 2014 року, то з огляду на дію п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу податкова інспекція має нараховувати та стягувати транспортний податок в розмірі 25 000 гривень лише починаючи з дати 01.01.2016 р., тобто в бюджетному 2016 році.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Також позивач зазначає, що якщо застосовувати правило про транспортний податок в 25.000 гривень до його транспортного засобу, що був придбаний до 01 січня 2015 року, то права та свободи щодо належного йому об'єкта права власності істотно звужуються.

Позивач придбавав автомобіль ТОYОТА модель САМRI, 2011 року випуску, у 2013 р., коли була відповідна фінансова можливість утримувати вищевказаний транспортний засіб. Під час придбання транспортного засобу позивач не міг передбачити, що в майбутньому на нього буде накладений такий податок.

Через введення податку в 25 000 гривень щороку ринкова вартість належного позивачу автомобіля істотно зменшилась.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, адміністративний позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.

В письмових запереченнях, що надійшли на адресу суду, представник відповідача зазначив, що з 1 січня 2015 року набрала чинності стаття 267 ПКУ "Транспортний податок", відповідно до якої введено в дію новий місцевий податок.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3 000 куб. см.

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.

Відповідно до підпункту 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 року №8229-17 яким позивачу - ОСОБА_5 визначено суму податкового зобовязання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25 000,00 грн.

Вказана сума підлягала сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення позивач отримав 02 липня 2015 року.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.

Згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як встановлено судом, позивачу на праві власності належить автомобіль марки ТОYОТА модель САМRI, 2011 року випуску, з обємом двигуна 3500 куб. см., який позивач придбав у 2013 році.

Таким чином, належний позивачу автомобіль підпадає під оподаткування відповідно до вищенаведених норм податкового законодавства.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому суд не вважає обґрунтованими доводи позивача, що викладені у позовній заяві, так як вказаний податок введено в дію саме з 2015 року відповідно до Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 року без будь-яких обмежень.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", враховуючи відмову у задоволенні адміністративного позову, суд також вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 07 жовтня 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1