Ухвала суду № 52149660, 29.09.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: ЖуковськаЛ.А.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"29" вересня 2015 р. Справа № 817/1347/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

ОСОБА_2,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" червня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Північно-Західне регіональне управління " про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2014 №0002401742 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб» в розмірі 31239,05 грн. основного платежу та 7809,76 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В основу визначення податкового зобовязання згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки позивача від 17.07.2014 №116/2170404015/17-16-17-01-19 щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, яким встановлено порушення п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.3 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 31239,05 грн. за 2012 рік.

Такі висновки податкового органу побудовані на твердженні про отримання позивачем у 3 кварталі 2012 року доходів в розмірі 185021,45 грн., які не відображені в декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік.

Таким чином, позивачем не було подано декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік та не задекларовано доходи в сумі 185021,45 грн., отримані у вигляді додаткового блага за 2012 рік, чим занижено податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік в розмірі 31239,05 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2015 року до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Північно-Західне РУ».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновок податкового органу про заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 31239,05 грн. за 2012 рік та отримання доходів у вигляді додаткового блага в сумі 185021,45 грн. ґрунтується на неправильному застосування норм Податкового кодексу України. Зазначає, що визначальною ознакою доходу платника податку як обєкта оподаткування та бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, в т.ч. у вигляді додаткового блага є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. Тому, відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням не є доходом платника податку в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України. А відтак, до блага та додаткових благ, зокрема відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі. З таких підстав позивач просив суд скасувати оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України частину несплаченого судового збору у розмірі 1634, 30 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі позивача посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що у період з 14.07.2014 по 17.07.2014 державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка позивача ОСОБА_3 щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 за результатами якої складено акт від 17.07.2014 №116/2170404015/17-16-17-01-19.

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.3 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 31239,05 грн. за 2012 рік.

Як вже йшлося, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на твердженні про отримання позивачем у 3 кварталі 2012 року доходів в розмірі 185021,45 грн., які не відображені в декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік.

За результатами перевірки позивача ОСОБА_5 податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2014 №0002401742 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб» в розмірі 31239,05 грн. основного платежу та 7809,76 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

З матеріалів справи убачається, що 01.12.2006 року між позивачем та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі заступника керуючого начальника управління по обслуговуванню роздрібного клієнта Філії Банку «Фінанси та Кредит» було укладено кредитний договір №Ф1-06/40686-16, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в розмірі 40 000 доларів США з оплатою по процентній ставці 10,5 процентів річних строком до 01 грудня 2016 року.

14.09.2012 року між Банком та позивачем було укладено додаткову угоду №2 визначили, що ОСОБА_3 зобовязується повернути Банку у строк до 15.09.2012 року отримані ним у фактичне користування кредитні ресурси в розмірі 29000 доларів США.

Пунктом 2.2 даної додаткової угоди визначено, що за умови своєчасного та повного виконання Позичальником своїх зобовязань, Банком здійснюється прощення боргу, а саме прощення:

заборгованості за залишком кредитних коштів, що залишиться у фактичному користуванні Позичальника в сумі не більше 6547,71 доларів США;

заборгованості за несплаченими процентами на дату укладення цієї Додаткової угоди (14.09.2012) у сумі процентів, зазначені у п.1 цієї Додаткової угоди;

заборгованості за несплаченою щомісячною комісійною винагородою за надання кредитних ресурсів на дату укладення цієї додаткової угоди у сумі 17776 грн.;

пені та штрафних санкцій, нарахованих Банком станом на дату укладення цієї додаткової угоди за порушення Позичальником умов кредитного договору, що мали місце до дати укладення цієї додаткової угоди у сумі нарахованої пені в розмірі 1092682,31 грн.

У вересні 2012 року АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до ОСОБА_3 з повідомленням про прощення боргу за кредитним договором №Ф1-06/40686-116 від 01.12.2006 у розмірі 20923,99 доларів США та 17776 грн., а саме: заборгованість за основним боргом в розмірі 6547,71 доларів США; заборгованість за відсотками та користування кредитом в розмірі 14376,28 доларів США; заборгованість за щомісячною комісією в розмірі 17776 грн.

Позичальником станом на 14.09.2012 року своєчасно та в повному обсязі виконано свої зобовязання згідно додаткової угоди №2 від 14.09.2012 до кредитного договору.

Зазначене повідомлення отримано ОСОБА_3 14.09.2012 року про що свідчить підпис позивача на зазначеному повідомленні (а.с.34).

Згідно довідки АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 17.04.2013, курс долара на момент прощення боргу 14.09.2012 року складав 799,300 грн. за 100 доларів США (а.с.35).

Як вбачається з довідки Банку від 26.09.2013 №1893 впродовж дії кредитного договору було сплачено по кредитному договору, а саме по кредиту та процентах 42811,86 доларів США та комісії 11100 грн.

Відповідно до п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.п.162.1.3 п.162.1ст.162 Податкового кодексу України, платником податку є, зокрема, податковий агент. Відповідно до п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Відповідно до п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відтак, матеріали справи свідчать, що Банк повідомив позивача про анулювання (прощення) боргу шляхом укладення Додаткової угоди №2 від 14.09.2012 року, яка підписана зі сторони Позивача.

Отже, на думку суду, позивач був повідомлений про у встановленому законом порядку про анулювання (прощення) боргу за кредитним договором №Ф1-06/40686-16 від 01.12.2006.

Разом з тим, судом встановлено, що в порушення п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України сума доходу від додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням в розмірі 185021,45 грн. ОСОБА_3 не відображена у декларації. Окрім того встановлено, що декларація за 2012 рік позивачем взагалі не подавалася, що призвело до заниження загального річного оподатковуваного доходу та донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 31239,05 грн. за 2012 рік.

При цьому, як зясовано судом, АТ «Банк «Фінанси та Кредит» включено суми анульованого (прощеного) боргу до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, а саме: в податковому розрахунку за 3 квартал 2012 року дохід ОСОБА_3 в розмірі 185021,45 грн., ознака доходу « 126».

Щодо тверджень позивача про те, що визначальною ознакою доходу платника податку як обєкта оподаткування та бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, в т.ч. у вигляді додаткового блага є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, то на думку суду, вони не заслуговують на увагу, оскільки п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України не містить таких застережень, а визначає обов'язок платника податку після отримання від банку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити його у річній податковій декларації. Разом з тим, судом встановлено, що Банком було анульовано не лише проценти та нараховані штрафні санкції та пеню, а також залишок кредитних коштів не повернутих позивачем станом на 14.09.2012 року.

Суд зазначає, що згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.3 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 31239,05 грн. за 2012 рік знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення від 29.08.2014 №0002401742 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб» в розмірі 31239,05 грн. основного платежу та 7809,76 грн. штрафних (фінансових) санкцій, суд вважає правомірним та прийнятим на підставі норм Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" червня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Нагорний Василь Анатолійович вул.Кошового, 10 А,м.Рівне,33023

3- відповідачу/відповідачам: ОСОБА_5 податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33000

4-третій особі: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Північно-Західне регіональне управління " - вул.Відінська,41,м.Рівне,33000,

5-представник позивача ОСОБА_6 вул.шевченка,57,с.Теслугів,Радивилівський р-н.,Рівненська обл. - ,