Ухвала суду № 52149637, 06.10.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"06" жовтня 2015 р. Справа № 817/1970/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Єрикаловій О.О. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" серпня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок" (далі - ТОВ "Ринок") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2015 року:

№0000802202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 309 420 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 247 536 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 61 884 грн.;

№0000812202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 342 660 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 274 128 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 68 532 грн.;

№0000311702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 10 524,49 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 5725,03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4799,46 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що викладені в акті перевірки висновки не ґрунтуються на нормах матеріального права, оскільки податковим органом не доведено в акті перевірки фактів порушення ним приписів п.п.1.20.1, п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.135.2.1, п.п.135.2.3 п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та як наслідок заниження податку на прибуток в розмірі 247 536,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року в сумі 185 652,00 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 61 884,00 грн. Зазначав що податковим органом при формування висновків про надання позивачем послуг за цінами нижчими від звичайних цін не було вивчено інформацію про стан ринкових цін на послуги, які надаються ТОВ "Ринок" споживачам цим послуг. Зокрема, не враховані такі умови договорів, як обсяг послуги, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Також позивач вважав необґрунтованим віднесення оплати за розрахунково-касове обслуговування до категорії "додаткове благо" працівника, а тому і донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 10 524,49 грн. є незаконним.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 29.04.2015 №0000802202, №0000812202 та №0000311702. Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20 грн.

В апеляційній скарзі Рівненська ОДПІ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову,якою відмовити у задоволені позову.

Розглянувши справу у межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівному проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ринок" за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 121/17-16-22-02/05305939 від 16 квітня 2015 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ринок" код 05305939 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року .

Перевіркою встановлено такі порушення податкового законодавства:

п.п.1.20.1, п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.135.2.1, п.п.135.2.3 п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1 178 745,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 247 536,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року в сумі 185 652,00 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 61 884,00 грн.;

п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 274 128,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всумі 274 128,00 грн., в т.ч. за липень 2012 року в сумі 68 532 грн., за серпень 2012 року в сумі 68 532 грн., за вересень 2012 року в сумі 68 532 грн., за жовтень 2012 року в сумі 68 532 грн.;

пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1, пп.163.1.2 п.163.1 ст.163, п.п.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся на загальну суму 5 725,03 грн., в т.ч. за 2012 рік - 1 427,45 грн., за 2013 рік - 4 297,58 грн.;

п.51.1 ст.51, п.п.б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, п.1.1, п.1.2, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5, п.3.7, п.3.8 "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", а саме: подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями за 2-3 квартали 2012 року, 3,4 квартали 2013 року.

За результатами акту перевірки ДПІ у м. Рівному було винесено податкові повідомлення-рішення від 29.04.2015 року №0000802202, №0000812202, №0000311702, які залишені без змін за наслідками адміністративного оскарження.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Суд встановив, що в період, що перевірявся ТОВ "Ринок" укладало договори про надання послуг по створенню умов для торгівлі з суб'єктами підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб на загальній та спрощеній системі оподаткування, які здійснюють свою діяльність з торгових кіосків. Розмір цін на послуги з оренди торгових приміщень становив від 1,9 до 20 грн. за 1 м.кв.

Згідно доводів податкового органу, вартість послуг по створенню умов для торгівлі за 1 м.кв. кіоску становить 91 грн. в місяць (відповідно до заключених договорів), за обслуговування торгового місця в сумі 221 грн. за 1 м.кв. в місяць (відповідно до розрахунку розміру цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках). Тому, податковий орган дійшов висновків, що ТОВ "Ринок" занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1 178 745 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року на суму 884 059 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 294 686 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 247 536 грн.

Відповідно до п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, норми Податкового кодексу України набирають чинності з 1 січня 2011 року, крім: - ст. 39 Податкового кодексу України, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року; -розділу III Податкового кодексу України, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року. Пунктом 2 п. 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України передбачено, що з 1 квітня 2011 року втрачає чинність Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", крім п. 1.20 ст. 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року.

Отже, звичайні ціни до 1 січня 2013 року визначаються у порядку, передбаченому п. 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а з 1 січня 2013 року - за правилами, визначеними ст. 39 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.1.20.пункту 1.20 статті 1 зазначеного Закону передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Підпунктом 1.20.51 пункту 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

Згідно п.п.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно п.п 1.20.8. п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 червня 2009 року №638/109 (далі - Порядок №638/109) визначено, що порядок розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів визначає механізм формування економічно обґрунтованих цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Пунктом 3 Порядку №638/109 передбачено, що до собівартості надання в оренду торгових приміщень (площ) включаються прямі та непрямі витрати, пов'язані з наданням в оренду торгових приміщень (площ), та/'або витрати, пов'язані з обслуговуванням торгових приміщень (площ) на ринках.

Прямі виграти, пов'язані з наданням в оренду торговельних місць, та/'або прямі виграти, пов'язані з обслуговуванням торговельних місць на ринках, визначаються як витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

До непрямих витрат, пов'язаних з наданням в оренду торговельних місць, та /або непрямих витрат, пов'язаних з обслуговуванням торговельних місць на ринках, належать витрати: на оплату праці адміністративного та технічного персоналу; на тепло- водопостачання і водовідведення, електроенергію, вивіз сміття; на послуги з прибирання, охорони та пожежної охорони приміщень; утримання медпунктів, лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, санвузлів, кімнат гігієни, кімнати міліції; на амортизацію основних засобів та нематеріальних активів.

Відповідно до п. 5 Порядку №638/109, собівартість надання в оренду 1 кв. м торгового приміщення (площі) розраховується шляхом ділення витрат (згідно з пунктом 3 цього розділу) на загальну площу торговельних місць згідно з планом території ринку, які надаються в оренду.

Залежно від розташування та облаштування торговельного місця або виду продукції, що реалізується, орендодавець має право диференціювати вартість оренди 1 кв. м. торговельного місця у межах загальної вартості витрат, пов'язаних з наданням в оренду всіх торговельних місць на ринку.

У разі наявності у орендаря приладів обліку витрат водо-, тепло-, газо-та електропостачання оплата послуг із обслуговування приміщень (площ) здійснюється за показниками цих приладів залежно від кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло-, газо-, водопостачання.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що з огляду на приписи пункту 5 Порядку №638/109, ТОВ "Ринок" мав право диференціювати вартість оренди 1 кв. м. торговельного місця у межах загальної вартості витрат, пов'язаних з наданням в оренду всіх торговельних місць на ринку.

При цьому, висновки ДПІ про заниження позивачем доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1 178 745 грн. ґрунтуються на акті перевірки від 07.09.2012 №447/22-200/13990091.

Вказаним актом перевірки було встановлено, що листом від 17.08.2012 року №72 ТОВ "Ринок" надано до перевірки розрахунок розміру цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках в якому зазначено, що розмір цін на послуги та оренду торгових приміщень становить від 1,9 грн. до 20 грн. за 1 м.кв. (а.с.72-87).

30.08.2012 року ТОВ "Ринок" було надано копію плану схеми ринку, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Сагайдачного, 3 (а.с.71).

05.09.2012 року ТОВ "Ринок" надано податковому органу акт інвентаризації в якому зазначено кількість кіосків, яка становить 498 штук, що займають 3163 м.кв. та торгових місць в кількості 1049, шт.

За результатами даної перевірки ДПІ у м. Рівне було винесено податкові повідомлення-рішення від 19.09.2012 року №0004312342 та №0004322342, які були оскаржені позивачем до ДПС у Рівненській області (а.с.116-119).

Рішенням ДПС у Рівненській області від 02.11.2012 №91393/10-210/382 податкові повідомлення-рішення від 19.09.2012 року №0004312342 та №0004322342 скасовано (а.с.120-125). У даному рішенні податковий орган вищого рівня зазначив, що ДПІ у м. Рівному під час проведення перевірки не було взято до уваги вимоги Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 червня 2009 року №638/109 , а також не досліджено первинних документів ТОВ "Ринок".

В порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 податковим органом при проведенні перевірки не було взято до уваги вимоги Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 червня 2009 року №638/109 щодо визначення вартості послуг по створенню умов для торгівлі.

Окрім цього, ДПІ у м. Рівному не було досліджено та враховано такі умови договорів, як обсяг послуги, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну, що в свою чергу призвело до безпідставного збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Пунктом 13 Указу Президента України від 23.07.1998, № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" визначено, що індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Податковим органом не надано суду доказів використання інформації для визначення звичайної ціни у співставних умовах у порядку та у спосіб, що визначені п.п. 1.20.2. п. 1.20 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", доказів посилання на відповідні статистичні дані органів статистики,.

Отже, висновки ДПІ про порушення з боку ТОВ "Ринок" п.п.1.20.1, п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.135.2.1, п.п.135.2.3 п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1 178 745,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 247 536,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року в сумі 185 652,00 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 61 884,00 грн. є безпідставним .

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що податкове повідомлення-рішення від 29.04.2015 року №0000802202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 309 420 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 247 536 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 61 884 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.137.1 с.137 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визначається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Підпунктом 153.2.1 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дохід отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до вимог п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

В пункті 189.1 ст.189 Податкового кодексу України передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно до п.198.5 ст.198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

З огляду на зазначені приписи законодавства, а також необґрунтованість та безпідставність висновків податкового органу про заниження суми доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в розмірі 1 178 745,00 грн. внаслідок заниження цін по договорах про надання послуг по створенню умов для торгівлі із суб'єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність із торгових місць, суд першої інстанції дійшов також обґрунтованих висновків про те, що доводи ТОВ "Ринок" про порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України є протиправними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 29.04.2015 року №0000812202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 342 660 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 274 128 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 68 532 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім того, згідно податкового повідомлення-рішення від 29.04.2015 року № 0000311702 позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 10 524,49 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 5725,03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4799,46 грн.

Відповідно до п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України - платниками податку на доходи фізичних осіб є податкові агенти.

У відповідності до п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України - загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України - особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України - податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно доводів податкового органу ТОВ "Ринок" своїм працівникам надано додаткове благо, а саме: у травні 2013 року працівнику ОСОБА_4 в сумі 490000 грн., у липні 2013 року ОСОБА_5 в сумі 190000 грн., ОСОБА_6 в сумі 80000 грн., ОСОБА_7 в сумі 240 000 грн., при цьому, в порушення пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1, пп.163.1.2 п.163.1 ст.163, п.п.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у 2013 році в сумі 429,58 грн.

Як встановлено судом, позивачем з вказаними працівниками було укладено договори позики за умовами яких позивач надавало у користування тимчасово вільні кошти, а працівники зобов'язані були повернуті грошові кошти у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Видача коштів проводилась шляхом зняття готівки з розрахункового рахунку ТОВ "Ринок". За видачу готівки відповідно до умов договору про розрахунково-касове обслуговування банком списувалася відповідна комісія, яка згідно доводів податкового органу є додатковим благом, виплаченим на користь працівника, а тому ТОВ "Ринок" було не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб.

Згідно пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній форм

Враховуючи вищенаведені норми, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що комісія за розрахунково-касове обслуговування, а саме за зняття готівки працівниками ТОВ "Ринок", не є доходом працівників, який в розумінні ПК України підлягає оподаткуванню, оскільки не було фактичного отримання такого доходу працівниками ТОВ "Ринок" .

Відтак, є обґрунтованими висновки суду щодо помилковості доводів податкового органу про необхідність оподаткування податком на доходи фізичних осіб комісії банку за розрахунково-касове обслуговування на суму 8090,00 грн., та щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 29.04.2015 року №0000311702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 10 524,49 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 5725,03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4799,46 грн. .

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 29.04.2015 року №0000802202, №0000812202 та №0000311702.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" серпня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Н.М. Малахова

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік

Повний текст cудового рішення виготовлено "07" жовтня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок" вул.Сагайдачного,3,м.Рівне,33023

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

4- представнику позивача Кочек Ганна Вікторівна - АДРЕСА_1 - ,