Ухвала суду № 52147183, 07.10.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 жовтня 2015 року Справа № 908/817/15-г

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліна С.В., Поляк О.І. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи підприємця ОСОБА_4на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 08.07.2015у справі № 908/817/15-ггосподарського судуЗапорізької областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філіїдоФізичної особи підприємця ОСОБА_4простягнення 172 038, 92 грн.

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 908/817/15-г не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

В касаційній скарзі повинен бути чітко викладений зміст порушення або неправильного застосування саме норм права із зазначенням конкретних їх пунктів та статей, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення.

У поданій касаційній скарзі Фізична особа підприємець ОСОБА_4 посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, проте скарга не містить обґрунтувань стосовного того, яка норма закону при розгляді даного спору неправильно застосована судами, або яку саме норму порушив суд, приймаючи спірні судові акти, або як судами неправильно витлумачена норма закону при прийнятті оскаржуваного процесуального документу і т.д.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір", визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пункту 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Аналогічні положення викладені в пункті 2 листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору".

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію "Приватбанк" № 0.0.413233239.1 від 22.07.2015, у графі "Призначення платежу" якої зазначено: "101;2873112755; 22030004; Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070); ОСОБА_4", проте не зазначено номеру справи по якій сплачено судовий збір та дату процесуального документу, що оскаржується.

За таких обставин, у колегії відсутні правові підстави прийняти касаційну скаргу до розгляду.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 6 частини першої статті 1113 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі господарського суду Запорізької області № 908/817/15-г повернути скаржнику.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк