Ухвала суду № 52145283, 22.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

22 квітня 2014 року № 826/6531/13-а

Суддя окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К. ознайомившись з клопотанням по справі:

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп»

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 року по справі №826/6531/13-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп» було задоволено повністю, та присуджено на користь ТОВ «Інтертрансгруп» судові витрати в сумі 2294 грн. за рахунок Державного бюджету України. Виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва ДПС покладено на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 касаційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, постанову ОАС м. Києва від 27.05.2013 та ухвалу КААС від 17.07.2013 залишено без змін.

22 січня 2014 року за заявою стягувача ТОВ «Інтертрансгруп» судом на виконання зазначеної вище постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 році, в частині стягнення судових витрат , було видано виконавчий лист.

Ухвалою суду від 25 березня 2014 року замінено при виконанні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 року по справі №826/6531/13-а боржника - Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби на Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві. Виконавчий лист, виданий 22 січня 2014 року №826/6531/13-а, визнано таким, що не підлягає виконанню та ухвалено видати новий виконавчий лист, після набрання даною ухвалою законної сили.

Представник відповідача через відділ документального обігу та контролю звернувся до суду з клопотанням про зміну способу і порядку виконання судового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на користь ТОВ «Інтертрансгруп» судового збору в розмірі 2294 грн. на стягнення судових витрат у розмірі 2294 грн., присуджених на користь ТОВ «Інтертрансгруп», за рахунок Державного бюджету України.

В обґрунтування заяви зазначено, що законодавством України не передбачено механізму повернення коштів сплачених суб’єктами господарювання (позивачами по справах) у вигляді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань органів державної податкової служби України та їх територіальних органів шляхом їх безспірного списання з рахунків.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 № 2135/11/13-14 у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 160, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про зміну способу і порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва 27 травня 2013 року по справі №826/6531/13-а відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Каракашьян С.К.